Ухвала суду № 138891718, 06.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11544/24

Провадження №: 1-кс/755/2111/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника власника майна компанії KAELIS MARITIME LTD (КАЕЛІС МАРІТАЙМ ЛТД) - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 31.03.2026 року в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026011000000048 від 10 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України,

в с т а н о в и в :

12.05.2026 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання та на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді було передано на розгляд слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .

1. Зміст клопотання представника власника майна та його обґрунтування.

У своєму клопотанні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31.03.2026 року у справі № 755/11544/24 на майно, а саме судно «ANKA» (ІМО 9365415), яке належить компанії KAELIS MARITIME LTD (КАЕЛІС МАРІТАЙМ ЛТД) № компанії 136346, яка зареєстрована за законодавством Республіки Маршаллові Острови за адресою: «Комплекс трастової компанії, дорога Аджелтейк, острови Аджелтейк, Маджуро,Республіка Маршаллові Острови, МН 96960», виходячи з наступного.

Так, адвокат мотивує клопотання тим, що арешт судна «ANKA» (ІМО 9365415) є незаконним, оскільки був накладений з численними процесуальними порушеннями, без належних підстав та всупереч нормам міжнародного й національного права. З огляду на відсутність підозрюваних, відсутність морської вимоги, адвокат обґрунтовує необхідність скасування арешту судна.

Зокрема, представник власника майна зазначає, що станом на день звернення до суду з клопотанням про скасування арешту на майно у даному кримінальному провадженні жодній уповноваженій особі юридичної особи, що є власником вказаного майна, не повідомлено про підозру. Крім того, матеріали справи свідчать, що потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених обставин не доведено необхідності подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тому клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На думку адвоката, слідчим суддею має бути постановлена ухвала про скасування арешту на майно, оскільки ухвалою Київського апеляційного суду від 24.12.2025 року скасовані усі (два) повідомлення про підозру нібито колишньому капітану судна ОСОБА_5 . Таким чином, дана кримінальна справа без жодного підозрюваного, підозри були фактично сфальсифіковані стороною обвинувачення та упродовж часу з квітня по грудень 2025 року ОСОБА_5 значився у ЄРДР як підозрюваний незаконно. Насправді, мета досудового розслідування стороною обвинувачення не виконується, міжнародний розшук ОСОБА_5 не оголошується, кримінальне провадження носить характер фіктивного (удаваного).

Так, Київський апеляційний суд вказав, скасовуючи ухвалою від 24.12.2025 року первісну підозру ОСОБА_5 від 28.04.2025 року та змінену первісну підозру від 19.09.2025 року, що стороною обвинувачення порушений порядок вручення підозри іноземцю-громадянину Індії ОСОБА_5 . Зокрема, таке повідомлення про підозру могло бути вручене виключно шляхом складення та направлення міжнародно-правового доручення. Окрім того, не було здійснено офіційного перекладу повідомлення про підозру, порушено право на захист, обов`язкове для іноземця. Проте, сторона обвинувачення, нехтуючи правовими висновками колегії апеляційного суду, які викладені в ухвалі від 24.12.2025 року, 30.01.2026 року складають і погоджують чергову зміну первісно повідомленої підозри, яка вже скасована Київським апеляційним судом і вкотре публікують чергову зміну у виданні «Урядовий кур`єр», без перекладу, без складання та направлення міжнародно-правового доручення, попри незаконність таких дій, на які чітко вказав апеляційний суд.

Зокрема, в клопотанні прокурора про арешт майна незаконно та необґрунтовано зазначено про можливу спеціальну конфіскацію судна, оскільки судно «ANKA» не належало капітану ОСОБА_5 , перебувало та перебуває у власності іншої юридичної особи, компанії, яка жодним чином не пов`язана з інкримінованими Бикрамжиту Сингху подіями, не визначає курс судна, не керує його маршрутом, не винаймає екіпаж, не продає вантаж тощо.

Крім того, в тексті клопотання прокурор посилається, що нібито на вказане судно застосовані санкції, що не відповідає дійсності, оскільки ані РНБО, ані Президент України не застосовували санкції до минулого власника судна «ANKA» - компанії Джей Кей ЛТД, ані до поточного власника компанії «Каеліс Марітайм Лтд».

Крім того, сторона обвинувачення невірно визначила власника майна, оскільки у клопотанні і так само в усіх інших матеріалах кримінального провадження в якості власника майна слідчим і прокурором вказується компанія JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД), номер компанії 112453, однак документи підтверджують, що дійсним власником майна є KAELIS MARITIME LTD (КАЕЛІС МАРІТАЙМ ЛТД).

Зокрема, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20.07.2026 року скаргу захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.01.2026 року, складене т.в.о. начальником 2 відділення слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_9 яке погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законодавства регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року, яке виділено постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 від 10.03.2026 року у кримінальному провадженні № 22026011000000048 від 10.03.2026 року ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України - задоволено. Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.01.2026 року, складене т.в.о. начальником 2 відділення слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_9 яке погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законодавства регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року, яке виділено постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 від 10.03.2026 року у кримінальному провадженні № 22026011000000048 від 10.03.2026 року ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України - скасовано.

На даний час жодна законна мета для такого арешту відсутня.

Відтак, враховуючи вищевикладені підстави, представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 31.03.2026 року у справі № 755/11544/24 (провадження 1-кс/755/403/26).

2. Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи заявленого клопотання та просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Прокурор заперечувала проти задоволення поданого клопотання, вказавши, що клопотання безпідставне та необґрунтоване, надала письмові заперечення на клопотання про скасування арешту майна.

3. Положення закону, яким керувався слідчий суддя, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, та висновки суду.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно норм ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту з майна під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Відповідно до встановлених кримінальним процесуальним законом правил підсудності клопотання подаються до суду за місцем фактичного знаходження (розташування) органу досудового розслідування.

Так, згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 132 КПК клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Зазначені правила визначення підсудності також застосовуються при розгляді клопотань про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у т.ч. зняття арешту з майна.

Тим самим, у силу норм КПК України, у т.ч. ст.ст. 9, 132, 174, питання, як щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, так і їх скасування підлягає аналізу слідчим суддею за місцем знаходження органу досудового розслідування, тобто, в цій ситуації, слідчим суддею Дніпровського районного суду міста Києва.

Таким чином дане клопотання підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Судом встановлено, що в провадженні Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим перебувають матеріали кримінального провадження № 42022010000000065, відомості про яке 30.05.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026011000000048 від 10 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України - задоволено. Накладено арешт на судно «ANKA» (IMO: 9365415), яке належить компанії «JK LTD» (Джей Кей ЛТД), яка зареєстрована за законодавством Республіки Маршаллові острови за адресою: Траст Компані Комплекс, Еджелтейк Роуд, острів Еджелтейк, Маджуро, Республіка Маршаллові Острови, МН96960, ЄДРПОУ 00112453, із забороною відчуження, користування та розпорядження.

Вказаний арешт накладено слідчим суддею з мотивів відповідності вказаного майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження.

Відповідно до ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або його накладено необґрунтовано.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно встановлених фактичних обставин суд констатує, що саме судове рішення про арешт майна, яким встановлювався арешт майна, у цій ситуації, з часом втратило свою обґрунтованість в результаті зміни обставин, які обґрунтовували правомірність такого арешту.

З матеріалів клопотання вбачається, що компанія KAELIS MARITIME LTD (КАЕЛІС МАРІТАЙМ ЛТД) є дійсним власником арештованого судна, що підтверджується договором купівлі-продажу судна, а також угодою (купчою) або англійською мовою (BILL of SaIe) від 25.03.2026 року

За умовами договору купівлі-продажу «JK LTD» (далі - «Особи, які передають), з зареєстрованою адресою: Комплекс трастової компанії, дорога Аджелтейк, острови Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові Острови МН 96960, в обмін на суму 100 000,00 євро (сто тисяч євро), сплачену нам компанією (б) KAELIS MARITIME LTD, зареєстрованої за адресою Комплекс трастової компанії, дорога Аджелтейк, острови Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові Острови МН 96960 (надалі одержувачі), отримання якої цим підтверджується, передаємо всі частки у вищезазначеному судні, а також у його шлюпках та приналежностях, зазначеним одержувачам. Крім того, ми, зазначені вище особи, які передають, від свого імені та від імені інших правонаступників, домовляємося з зазначеним(и) набувачами та їхніми правонаступниками, що ми маємо повноваження передати вищезазначеним способом об`єкти, які зазначено вище, підлягають передачі, і що вони вільні від обтяжень будь-яких іпотек, морських заставних прав, податків або будь-яких інших боргів. На підтвердження чого підписаний цей договір купівлі-продажу 25.03.2026 року.

Таким чином, на момент розгляду клопотання, єдиним власником судна «ANKA» є іноземна компанія - юридична особа, зареєстрована за законодавством Республіки Маршаллові острови KAELIS MARITIME LTD (КАЕЛІС МАРІТАЙМ ЛТД), № компанії 136346.

Крім того, з досліджених судом документів, долучених до клопотання, встановлено, що 28.04.2025 року слідчим в ОВС - криміналістом 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у місті Києві) Головного управління Служби безпеки України в Автономній республіці Крим ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_11 , було складено та повідомлено про підозру громадянину Республіки Індія ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) у кримінальному провадженні №42022010000000065 від 30.05.2022 за ч. 2 ст.332-1 КК України.

Вказане повідомлення про підозру є первинним повідомленням про підозру ОСОБА_5 .

19.09.2025 року слідчим в ОВС - криміналістом 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у місті Києві) Головного управління Служби безпеки України в Автономній республіці Крим ОСОБА_9 , за погодження з прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_13 , було складено та повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри громадянину Республіки Індія ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) у кримінальному провадженні №42022010000000065 від 30.05.2022 року за ч. 2 ст. 332-1 КК України.

24.12.2025 року ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду вказані повідомлення про підозру від 28.04.2025 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 19.09.2025 року були скасовані.

Таким чином, 24.12.2025 року громадянин Республіки Індія ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) втратив статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 42022010000000065 від 30.05.2022 року.

30.01.2026 року т.в.о. начальника 2 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) Головного управління СБ України в Автономній Республіці Крим майором юстиції ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_13 було складено та повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри громадянину Республіки Індія ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України, у кримінальному провадженні № 42022010000000065 від 30.05.2022 року.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 липня 2026 року скаргу захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.01.2026 року, складене т.в.о. начальником 2 відділення слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_9 яке погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законодавства регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року, яке виділено постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 від 10.03.2026 року у кримінальному провадженні № 22026011000000048 від 10.03.2026 року ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України - задоволено.

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.01.2026 року, складене т.в.о. начальником 2 відділення слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_9 яке погоджене прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законодавства регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року, яке виділено постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 від 10.03.2026 року у кримінальному провадженні № 22026011000000048 від 10.03.2026 року ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України - скасовано.

Зобов`язано уповноваженого слідчого групи слідчих слідчого управління (з дислокацією у місті Києві) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим та/або прокурора групи прокурорів прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань запис про повідомлення про підозру громадянину Республіки Індія ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) у кримінальному провадженні №42022010000000065 від 30.05.2022 року та/або у кримінальному провадженні №22026011000000048 від 10.03.2026 року за ч. 2 ст. 332-1 КК України.

Таким чином, станом на день звернення адвоката до суду з клопотанням про скасування арешту на майно у даному кримінальному проваджені жодній уповноваженій особі юридичної особи, що є власником вказаного майна, не повідомлено про підозру.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року).

За змістом положень ст.2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

На думку слідчого судді, матеріали судової справи свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, який і звертається до суду з даним клопотанням про скасування арешту, для застосування заходів забезпечення у вигляді арешту судна.

Доводи прокурора про відповідність вилученого майна, критеріям передбаченим ст. 98 КПК України, не є безумовною підставою для накладання арешту на майно з метою збереження речових доказів.

Крім того, згідно досліджених матеріалів справи до теперішнього часу органом досудового розслідування не проводяться будь-які слідчі дії з вказаним судном та застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна фактично блокує діяльність юридичної особи.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених обставин не доведено необхідність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а тому клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8-9, 94, 98, 131-132, 170, 173-174 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

Клопотання представника власника майна компанії KAELIS MARITIME LTD (КАЕЛІС МАРІТАЙМ ЛТД) - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31.03.2026 року в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026011000000048 від 10 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31.03.2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026011000000048 від 10 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України, а саме на судно «ANKA» (IMO: 9365415), яке належить компанії KAELIS MARITIME LTD (КАЕЛІС МАРІТАЙМ ЛТД) № компанії 136346, яка зареєстрована за законодавством Республіки Маршаллові Острови за адресою: «Комплекс трастової компанії, дорога Аджелтейк, острови Аджелтейк, Маджуро,Республіка Маршаллові Острови, МН 96960»

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя