Рішення № 138891035, 11.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2510/26

Провадження № 2/646/2758/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий суддя Серпутько Д.Є.,

за участі секретаря судового засідання Соболь Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Демченко Наталії Вікторівни до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Демченко Н.В. звернулася до Основ`янського районного суду міста Харкова із вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд встановити факт проживання позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період з 2017 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що з 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина, за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет. Позивач та ОСОБА_2 мали намір офіційно зареєструвати шлюб, однак не встигли цього зробити через його загибель. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 загинув, відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 12-17/249-ОКЛ/25 від 02.09.2025 причиною смерті стали крововтрата та інші травми, отримані внаслідок військових дій. Похованням ОСОБА_2 займалася позивачка на підставі договору № 1212, укладеного з КП «Ритуал» ХМР.

Відтак, встановлення зазначеного факту має для позивача юридичне значення - воно є необхідною умовою для оформлення права на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

09.04.2026 ухвалою суду провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 05.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Демченко Наталії Вікторівни до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу до судового розгляду.

09.07.2026 ухвалою суду витребувано з Куп`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області інформацію про наявність актових записів про смерть ОСОБА_3 та про народження дітей, батьком яких зазначено ОСОБА_2 .

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 16.04.2026 подав до суду заяву в якій просив розглянути справу без участі представника відповідача Куп`янської міської військової адміністрації за наявними в матеріалах справи документами згідно з вимогами чинного законодавства та без покладення на відповідача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У судовому засіданні 06.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 11.08.2026 на 09 год 20 хв.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 загинув, відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 12-17/249-ОКЛ/25 від 02.09.2025 причиною смерті стали крововтрата та інші травми, отримані внаслідок військових дій.

Похованням ОСОБА_2 займалася позивачка на підставі договору № 1212, укладеного з КП «Ритуал» ХМР.

12 квітня 2024 року між позивачкою, яка діяла від імені ОСОБА_4 як продавець та ОСОБА_2 як покупець було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 в нього залишилося спадкове нерухоме та рухоме майно, яке складається з житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_2 та транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER синього кольору з номерними знаками НОМЕР_1 .

Також, факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ведення спільного господарства та наявності спільного бюджету підтверджують допитані у суді свідки.

Так, свідок ОСОБА_5 , пояснила, що знайома з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2017 року, коли ті вже проживали разом за адресою: м. Куп`янськ, мікрорайон Ювілейний. Свідок пояснила, що подружжя разом займалося бізнесом, вело спільне господарство, а іншої сім`ї, окрім матері ОСОБА_2 , яка на той час вже померла, він не мав. Свідок підтримувала спілкування з позивачкою та ОСОБА_2 і після 2022 року. Ій відомо, що ОСОБА_2 загинув від вогнепального поранення. На запитання суду свідок підтвердила, що стосунки позивачки та ОСОБА_2 мали характер сім`ї, а не лише господарського партнерства, вони разом відпочивали на природі та проводили свята.

Подібні за змістом пояснення надала суду свідок ОСОБА_6 , яка пояснила, що знайома з позивачкою з 2002 року, а з ОСОБА_2 тісно спілкувалась з 2018 року, коли почала з ним співпрацювати. З початком повномасштабної війни подружжя проживало в одному будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Свідок підтвердила, що позивачка та ОСОБА_2 кохали одне одного та мали намір одружитися, спільних дітей не мали, а мати ОСОБА_2 померла ще до початку війни. Позивачка залишалася з ОСОБА_2 увесь період бойових дій до його загибелі.

Крім того, 15.06.2026 представником позивача адвокатом Демченко Н.В. надано суду додаткові докази на підтвердження обставин спільного проживання позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ведення ними спільного господарства, наявності спільного бюджету та характеру їхніх відносин як сімейних. Зокрема, до матеріалів справи долучено фотографії із соціальних мереж, а також скріншоти з телефонів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на яких зафіксовано їх особисте листування. Зі змісту зазначених матеріалів вбачається тривалий та особистий характер взаємовідносин між позивачкою та ОСОБА_2 , їх взаємна турбота, спілкування з приводу повсякденного життя, спільних справ та особистих обставин, що у сукупності з іншими доказами у справі підтверджує наявність між ними фактичних сімейних відносин.

Вказані докази суд оцінює у сукупності з показаннями допитаних у судовому засіданні свідків, які безпосередньо підтверджують факт тривалого спільного проживання позивачки та ОСОБА_2 , ведення ними спільного господарства, наявності спільного бюджету, спільного відпочинку та проведення свят, а також сприйняття їхніх відносин оточуючими саме як сімейних.

Окрім цього, 01 серпня 2026 року на виконання ухвали суду від 09.07.2026 Куп`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав інформацію, відповідно до якої актовий запис про смерть № 299 від 11.03.2021 зареєстровано на ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами перевірки облікових даних архівного фонду відділу та розширеного пошуку в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження, у якому батьком зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не знайдено.

Таким чином, згідно наданої учасниками провадження інформації, убачається, що з 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина, переважно за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_3 (орендована квартира).

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність доказів, які містяться в матеріалах справи, приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на майно є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Згідно ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Поняття "проживання однією сім`єю" та "член сім`ї" не є тотожними.

Центральною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283 цс 18).

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Таким чином, надані позивачкою докази у їх сукупності та взаємозв`язку підтверджують, що відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обмежувалися спільним проживанням чи веденням господарства, а мали характер сімейних. При цьому тривалість їх спільного проживання, ведення спільного господарства та бюджету, взаємна турбота, спільне проведення дозвілля і свят, а також відсутність у ОСОБА_2 іншої сім`ї свідчать про фактичне проживання сторін однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, оскільки представник позивача у судовому засіданні просила судові витрати залишити за позивачем, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з відповідача та залишає його за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Представник позивача: адвокат Демченко Наталія Вікторівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002602 від 25.01.2023 видане Радою адвокатів Харківської області, адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 44758728, адреса місцезнаходження: Харківська обл., м. Куп`янськ, просп. Конституції, буд. 3.

Суддя Д.Є. Серпутько