Рішення № 138889659, 11.08.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/9319/26

Провадження № 2-а/185/56/26

11 серпня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк, визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6934446 від 30.03.2026, винесену поліцейським Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Драпікіним Богданом Володимировичем, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що постановою серії ЕНА № 6934446 від 30.03.2026 зафіксовано, що він керував транспортним засобом Envision, державний номерний знак НОМЕР_1 , покажчики повороту якого були червоного кольору, чим нібито порушив п. 31.3 «а» ПДР України та п. 6.1.5 ДСТУ 3649, а також під час перевірки відмовився пред`явити чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 «ґ» ПДР України.

При цьому його дії кваліфіковано виключно за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Позивач вважав постанову незаконною та необґрунтованою, посилаючись на те, що в ній фактично поєднано обставини двох різних за своєю правовою природою адміністративних правопорушень: порушення вимог щодо технічного стану транспортного засобу та непред`явлення передбачених законодавством документів.

На думку позивача, ч. 1 ст. 126 КУпАП не передбачає адміністративної відповідальності за невідповідність технічного стану транспортного засобу встановленим вимогам, а в оскаржуваній постанові не наведено окремої правової кваліфікації такого порушення та не зазначено про застосування положень ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Також позивач зазначив, що копію оскаржуваної постанови після її винесення не отримував, а фактично отримав можливість ознайомитися з відомостями щодо її існування після відкриття виконавчого провадження ВП № 80910140, у зв`язку з чим просив поновити строк звернення до суду.

15.06.2026 представником Департаменту патрульної поліції подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позову заперечував.

Відповідач зазначив, що позивач пропустив установлений законом строк звернення до суду, оскільки був обізнаний про існування оскаржуваної постанови ще 30.03.2026. За твердженням відповідача, зазначена обставина підтверджується відеозаписом, на якому зафіксовано, що позивач відмовився від отримання копії постанови, посилаючись на те, що поспішає та буде оскаржувати дії поліцейських у суді, одночасно зазначивши поліцейським про необхідність направлення постанови поштою.

Відповідач також зазначив, що поліцейським правомірно зупинено транспортний засіб позивача у зв`язку з виявленням покажчиків повороту червоного кольору. На підтвердження вказаної обставини відповідачем долучено відеозапис з автомобільного відеореєстратора автомобіля поліцейських.

Крім того, відповідачем долучено відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, який, за твердженням відповідача, підтверджує, що інспектор повідомив позивачу причину зупинки, запропонував надати документи для перевірки, у тому числі страховий поліс, однак позивач відмовився його пред`явити.

Відповідач посилався також на інформацію з бази Моторного (транспортного) страхового бюро України, відповідно до якої, за його твердженням, станом на 30.03.2026 щодо транспортного засобу ENVISION, державний номерний знак НОМЕР_1 , не значився чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Обґрунтовуючи правомірність постанови, відповідач зазначив, що інспектором було встановлено декілька порушень Правил дорожнього руху та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП правомірно накладено одне адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Також відповідач вважав безпідставними доводи позивача щодо порушення його права на захист, зазначаючи, що участь адвоката при розгляді справи за ч. 1 ст. 126 КУпАП не є обов`язковою, а клопотання про перенесення розгляду справи інспектором було відхилено.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.03.2026 об 11 год. 40 хв. у м. Павлограді по вул. Вокзальній, 15А поліцейським Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Драпікіним Б.В. винесено постанову серії ЕНА № 6934446.

Відповідно до змісту постанови ОСОБА_1 керував транспортним засобом Envision, державний номерний знак НОМЕР_1 , в якого покажчики повороту були червоного кольору, чим порушив п. 31.3 «а» ПДР України та п. 6.1.5 ДСТУ 3649, а під час перевірки відмовився пред`явити чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 «ґ» ПДР України.

Дії позивача кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Постановою головного державного виконавця від 04.05.2026 відкрито виконавче провадження ВП № 80910140 із примусового виконання постанови серії ЕНА № 6934446 щодо стягнення з позивача штрафу в подвійному розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення.

Статтею 285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку, а у разі її надсилання про це робиться відповідна відмітка у справі.

Відповідач наполягає на тому, що позивач був обізнаний про винесення постанови 30.03.2026 та добровільно відмовився від отримання її копії.

Разом із тим сам відповідач у відзиві зазначає, що під час відмови від отримання копії постанови позивач просив поліцейських направити її йому поштою.

Матеріали справи не містять належних доказів подальшого направлення копії постанови позивачу засобами поштового зв`язку, поштового ідентифікатора, опису вкладення, повідомлення про вручення або повернення відповідного поштового відправлення.

За таких обставин суд вважає, що сама по собі обізнаність позивача про факт розгляду щодо нього справи про адміністративне правопорушення та винесення певного рішення не є тотожною належному врученню копії постанови у розумінні ч. 2 ст. 286 КАС України та ст. 285 КУпАП.

Більше того, за обставинами, викладеними самим відповідачем, позивач прямо просив направити копію постанови поштою, однак доказів виконання такого обов`язку відповідачем суду не надано.

Тому доводи відповідача про необхідність безумовного обчислення десятиденного строку звернення до суду саме з 30.03.2026 суд вважає необґрунтованими.

З огляду на відсутність доказів належного вручення або направлення позивачу копії оскаржуваної постанови, а також звернення позивача до суду після отримання відомостей про направлення постанови на примусове виконання, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними та доходить висновку про необхідність його поновлення.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган або посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події та складу адміністративного правопорушення повинна підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Такими доказами можуть бути, у тому числі, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 72 КАС України також передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Суд враховує надані відповідачем відеозаписи як докази та зазначає, що відеозапис, здійснений технічними засобами поліції з дотриманням вимог законодавства, може підтверджувати фактичні обставини події адміністративного правопорушення.

Разом із тим наявність відеозапису, який підтверджує певні фактичні обставини, сама по собі не звільняє посадову особу від обов`язку правильно встановити склад адміністративного правопорушення, надати діям особи належну правову кваліфікацію та відобразити її у постанові відповідно до вимог закону.

Відповідно до п. 2.1 «ґ» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс або договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у передбаченій законодавством формі.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у визначений законом спосіб відповідні документи, у тому числі чинний страховий поліс.

Отже, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, полягає саме у відсутності у водія відповідних документів або їх непред`явленні на вимогу поліцейського.

Разом із тим зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що посадовою особою одночасно встановлено дві різні за своєю правовою природою групи обставин.

Перша стосується технічного стану транспортного засобу використання покажчиків повороту червоного кольору, що, на думку інспектора, не відповідало вимогам п. 31.3 «а» ПДР України та ДСТУ 3649.

Друга стосується відмови водія пред`явити страховий поліс, тобто порушення п. 2.1 «ґ» ПДР України.

Проте в постанові наведено лише одну правову норму, що передбачає адміністративну відповідальність, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Порушення вимог щодо технічного стану транспортного засобу та його зовнішніх світлових приладів об`єктивною стороною ч. 1 ст. 126 КУпАП не охоплюється.

У постанові не зазначено правової норми КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність саме за описане посадовою особою порушення вимог щодо технічного стану транспортного засобу.

Відповідач у відзиві зазначає, що інспектором було встановлено декілька адміністративних правопорушень, а тому відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП правомірно накладено одне адміністративне стягнення за більш серйозне з числа вчинених правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом або посадовою особою, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Разом із тим застосування зазначеної норми передбачає необхідність попереднього встановлення декількох самостійних складів адміністративних правопорушень та їх належної правової кваліфікації.

Лише після встановлення того, які конкретно адміністративні правопорушення вчинені особою та якими нормами КУпАП передбачена відповідальність за кожне з них, може вирішуватися питання про визначення більш серйозного правопорушення та накладення одного адміністративного стягнення в порядку ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Оскаржувана постанова не містить посилання на ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Також у постанові не визначено, які саме декілька складів адміністративних правопорушень встановлено інспектором, не наведено належної правової кваліфікації порушення, пов`язаного з технічним станом транспортного засобу, та не зазначено мотивів, з яких ч. 1 ст. 126 КУпАП визначена як норма, що передбачає відповідальність за більш серйозне правопорушення.

Відповідне обґрунтування наведено відповідачем лише під час судового розгляду у відзиві на позовну заяву.

Однак відзив на позовну заяву не може доповнювати оскаржуваний індивідуальний акт новими фактичними або правовими підставами його прийняття, які безпосередньо в такому акті відсутні.

Суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень виходячи з тих обставин, правової кваліфікації та мотивів, які існували та були покладені в основу рішення на момент його прийняття.

Суб`єкт владних повноважень не може усувати недоліки мотивування та правової кваліфікації прийнятого ним рішення шляхом наведення нових підстав уже після його оскарження до суду.

Наданий відповідачем відеозапис з автомобільного відеореєстратора, навіть якщо ним підтверджується факт використання покажчиків повороту червоного кольору, не усуває зазначеного недоліку оскаржуваної постанови.

Такий доказ може підтверджувати відповідну фактичну обставину, однак не замінює необхідності правильної правової кваліфікації такого діяння.

Так само відеозапис з нагрудного відеореєстратора як доказ фактичної поведінки позивача під час спілкування з поліцейським не може усунути недоліки юридичного оформлення результатів розгляду адміністративної справи.

Суд також враховує посилання відповідача на скриншот із бази Моторного (транспортного) страхового бюро України. Разом із тим у фабулі оскаржуваної постанови позивачу поставлено у провину те, що він під час перевірки відмовився пред`явити чинний страховий поліс.

Надана відповідачем інформація з бази МТСБУ використовується для підтвердження іншої фактичної обставини відсутності чинного договору страхування.

Таким чином, наданий під час судового розгляду доказ не може бути використаний судом для зміни фактичної суті адміністративного обвинувачення, сформульованого посадовою особою в оскаржуваній постанові.

Суд не вправі самостійно уточнювати фабулу правопорушення, змінювати один спосіб його вчинення на інший або доповнювати адміністративне обвинувачення новими фактичними обставинами, які не були належним чином сформульовані у постанові.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи, та зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за відповідне адміністративне правопорушення.

Правильне формулювання фактичної суті правопорушення та його належна правова кваліфікація мають істотне значення для забезпечення права особи знати, у вчиненні якого саме адміністративного правопорушення вона обвинувачується, і належним чином захищатися від такого обвинувачення.

Окремої оцінки потребують також обставини реалізації позивачем процесуальних прав під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, а при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги.

Як убачається зі змісту відзиву відповідача, під час розгляду справи позивачем порушувалося питання про перенесення її розгляду, однак відповідне клопотання інспектором було відхилено.

Відповідач обґрунтовує правомірність таких дій тим, що участь адвоката при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, не є обов`язковою.

Суд не може погодитися з такими доводами.

Необхідно розрізняти обов`язкову участь захисника у визначених законом випадках та гарантоване ст. 268 КУпАП право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за власною ініціативою користуватися юридичною допомогою адвоката.

Той факт, що законом не передбачено обов`язкової участі адвоката при розгляді справи за ч. 1 ст. 126 КУпАП, сам по собі не скасовує та не обмежує права особи залучити адвоката за власним бажанням.

У разі заявлення особою клопотання, спрямованого на реалізацію такого права, посадова особа повинна забезпечити реальну можливість скористатися ним.

З матеріалів справи не вбачається об`єктивних обставин, які унеможливлювали надання позивачу розумного часу для реалізації такого права.

Тому доводи відповідача не дають суду достатніх підстав для висновку про належне забезпечення позивачу реальної можливості скористатися передбаченим ст. 268 КУпАП правом на правничу допомогу.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що надані відповідачем відеозаписи та інформація з бази МТСБУ підтверджують або можуть підтверджувати окремі фактичні обставини події, однак не усувають допущених при прийнятті постанови недоліків правової кваліфікації та формулювання адміністративного обвинувачення.

Оскаржувана постанова одночасно містить опис обставин двох різних за правовою природою діянь, але правову кваліфікацію наведено лише за ч. 1 ст. 126 КУпАП, тоді як норма, що передбачає відповідальність за порушення вимог до технічного стану транспортного засобу, у постанові не визначена.

Посилання на ч. 2 ст. 36 КУпАП та відповідні мотиви з`явилися лише у відзиві відповідача після звернення позивача до суду та не можуть ретроспективно усунути недоліки вже прийнятого індивідуального акта.

Ураховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 6934446 від 30.03.2026 не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а допущені під час її прийняття недоліки не можуть бути усунуті судом шляхом самостійної зміни чи доповнення фабули правопорушення, його правової кваліфікації або мотивів застосування положень ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Таким чином, постанова серії ЕНА № 6934446 від 30.03.2026 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на те, що суд не вправі самостійно змінювати сформульоване суб`єктом владних повноважень адміністративне обвинувачення, здійснювати замість посадової особи правову кваліфікацію окремих діянь або повертати особу у стан правової невизначеності, суд доходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 532 грн 48 коп.

У зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 532 грн 48 коп.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 121, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, статтями 9, 36, 247, 251, 268, 280, 283, 285 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови серії ЕНА № 6934446 від 30.03.2026.

Скасувати постанову серії ЕНА № 6934446 від 30.03.2026, винесену поліцейським Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Драпікіним Богданом Володимировичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або справа розглядалася в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. О. Бабій