Рішення № 138889657, 11.08.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1512/26

Провадження № 2/185/2026/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перекопського М.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач уклала кредитний договір, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надало відповідачу грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідач свій обов`язок повернути кредит та сплатити проценти не виконує належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, яку позивач просить стягнути.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Копію ухвали суду було направлено відповідачу за її зареєстрованим місцем проживання та з урахуванням приписів ст. 272 ЦПК України вважається врученою належним чином. Відповідач відзиву чи будь-яких заяв суду не надала.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено такі фактичні обставини, які підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 21.05.2025-100002649 від 22.05.2025. Згідно з умовами договору:

сума кредиту - 27000 грн;

строк кредиту - 168 днів, дата повернення кредиту - 05.11.2025;

процентна ставка «Стандарт» - 1 % за один день користування кредитом протягом перших семи чергових періодів; процентна ставка «Економ» - 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів.

На підставі кредитного договору позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 27000 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором заборгованість становить 64695 грн, з яких: 27000 грн - тіло кредиту, 27570 грн - заборгованість за процентами, 2700 грн - додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 7425 грн - неустойка.

Суд не може погодитись з наданим позивачем розрахунком та вважає, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню, становить 45795 грн, з яких: 27000 грн - тіло кредиту, 18795 грн - заборгованість за процентами. В іншій частині позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Умовами кредитного договору передбачено, що протягом перших семи чергових періодів процентна ставка становить 1 % за один день користування кредитом, а протягом наступних чергових періодів - 0,5 % за один день користування кредитом. Кожний черговий період відповідно до графіка платежів становить 14 днів. Проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту (залишку суми кредиту) на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

За перші сім чергових періодів, тобто за 98 днів користування кредитом (14 днів ? 7), розмір процентів становить 26460 грн: 27000 грн ? 1 % ? 98 днів = 26460 грн. Відповідно до графіка платежів це становить по 3780 грн за кожний із перших семи чергових періодів: 3780 грн ? 7 = 26460 грн.

За наступні п`ять чергових періодів, тобто за 70 днів користування кредитом (14 днів ? 5), розмір процентів становить 9450 грн: 27000 грн ? 0,5 % ? 70 днів = 9450 грн. Відповідно до графіка платежів це становить по 1890 грн за кожний із п`яти чергових періодів: 1890 грн ? 5 = 9450 грн.

Загальний розмір процентів, нарахованих відповідно до умов договору за весь 168-денний строк кредитування, становить 35910 грн: 26460 грн + 9450 грн = 35910 грн. Цей результат також відповідає сумі процентів, визначеній графіком платежів: (3780 грн ? 7) + (1890 грн ? 5) = 35910 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено два платежі: 7560 грн 10.06.2025 та 9555 грн 27.06.2025, а всього 17115 грн (7560 грн + 9555 грн = 17115 грн). Зазначену суму суд ураховує в рахунок погашення нарахованих за договором процентів. Отже, залишок заборгованості за процентами становить 18795 грн: 35910 грн - 17115 грн = 18795 грн. Заборгованість за тілом кредиту становить 27000 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню, становить 45795 грн: 27000 грн + 18795 грн = 45795 грн.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом чи одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Верховний Суд неодноразово наголошував, що кредитний договір, укладений в електронній формі з використанням одноразового пароля-ідентифікатора, має юридичну силу письмового правочину за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов (зокрема, постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19).

У постанові від 28 березня 2018 року Велика Палата ВС зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача комісії, пов`язаної з наданням, обслуговуванням або супроводженням кредиту, оскільки така комісія фактично є платою за дії кредитодавця, які вчиняються ним у межах власної діяльності з укладення та виконання кредитного договору і не становлять самостійної послуги, замовленої позичальником. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 зазначила, що банк не може стягувати плату за управління кредитом, оскільки такі дії не є банківською послугою, яку замовив позичальник. Ураховуючи споживчий характер кредитних правовідносин, а також те, що кредитодавець отримує плату за користування кредитом у вигляді процентів, покладення на позичальника додаткової плати за дії кредитодавця, які не мають ознак окремої споживчої послуги, є необґрунтованим. За таких обставин вимоги про стягнення комісії задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин, законодавцем заборонено нарахування неустойки (штрафів, пені) на період воєнного стану (з 24.02.2022 року по теперішній час), а тому позовні вимоги про стягнення неустойки за цей період задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Оскільки позов задоволено частково на суму 45795 грн із заявлених 64695 грн, частка задоволених позовних вимог становить 70,786 % (45795 грн / 64695 грн ? 100). Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1714,72 грн (2422,40 грн ? 45795 грн / 64695 грн = 1714,72 грн).

Керуючись ст. 2, 12, 13, 19, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 21.05.2025-100002649 від 22.05.2025 у розмірі 45795 грн, з яких 27000 грн - тіло кредиту, 18795 грн - сума заборгованості за процентами.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1714,72 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ/РНОКПП 37356833, вул. Саксаганського, 133А, м.Київ, Київська обл. обл., 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський