Ухвала суду № 138888990, 10.08.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/11716/26

Провадження №1-кп/523/1663/26

У Х В А Л А

про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

10 серпня 2026 року м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Пересипської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої (підсудної) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання вказаного прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданого в межах розгляду кримінального провадження №12025163490000812, внесеного до ЄРДР 19.12.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Одеси, громадянки України, зі середньою освітою; незаміжньої, офіційно непрацевлаштованої, зі слів санітарка (прибиральниця) ВЧ НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), зареєстрованої та до затримання фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Пересипського районного суду м.Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України.

Прокурором ОСОБА_3 подано до суду письмове клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підсудної ОСОБА_5 , яке вмотивоване тим, що строк застосування запобіжного заходу найближчим часом спливає; остання обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 9 до 12 років з конфіскацією майна, тому знаючи про тяжкість покарання, яке загрожує вказаній підсудній у разі визнання винуватою, вона може переховуватись від суду; крім того, підсудна до правоохоронних органів про вчинене кримінальне правопорушення не повідомила та після скоєння вживала заходи конспірації; підсудна особисто знайома зі свідком ОСОБА_6 , який на даний час допитаний на стадії досудового розслідування, однак, під впливом підсудної може змінити покази в судовому засіданні; підсудна не має постійного джерела доходу, офіційно непрацевлаштована, джерелом доходів останньої являється збут психотропних речовин в особливо великих розмірах на території м.Одеси, що в сукупності свідчить про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України (зокрема, переховування від суду, незаконний влив на свідка, вчинення іншого кримінального правопорушення).

Заслухавши прокурора ОСОБА_3 , який підтримав внесене ним клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши позицію захисника ОСОБА_4 , який проти означеного клопотання прокурора заперечував та звернувся до суду із клопотанням застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з`ясувавши думку підсудної ОСОБА_5 , яка підтримала свого захисника, дослідивши означені клопотання прокурора та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Як слідує з матеріалів провадження, ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 18.06.2026 року відносно підсудної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.08.2026 року, включно.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, а за наявності клопотань суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.

З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини; незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини вчинене повторно.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як слідує з обвинувального акта та матеріалів судового провадження, підсудна ОСОБА_5 раніше не судима, забезпечена місцем реєстрації та проживання на території м.Одеса, має дитину 1997 року народження; на обліку в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я ООР» не значиться, але страждає на певну хворобу; забезпечена місцем реєстрації та проживання на території м.Одеси, втім вказана особа незаміжня, офіційно не працевлаштована, та суспільно-корисною працею на час затримання не займалась; наразі обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, що мали місце в умовах воєнного стану в державі і збройної агресії рф проти України, сукупність чого свідчить про схильність останньої до вчинення кримінально-протиправних діянь, нехтування нею загальними нормами співіснування в суспільстві.

Наведені обставини через призму загрози призначення покарання у разі доведеності провини підсудної ОСОБА_5 в цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком від дев`яти до дванадцяти років, з конфіскацією майна, підтверджують актуальність передбачених ст.177 КПК України і зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а також об`єктивно доводять існування ризиків: можливого ухилення підсудною від суду, незаконного впливу на свідка та вчинення іншого кримінального правопорушення, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання підсудною процесуальних обов`язків в умовах воєнного стану, та запобігти означеним ризикам.

Оцінюючи викладені у письмовому клопотанні доводи захисника ОСОБА_4 щодо застосування відносно його підзахисної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або зменшення розміру застави, у якому захисник посилався на те, що передбачені ст.177 КПК України ризики відсутні, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є надмірним та невиправданим з огляду на обставини справи, особу його підзахисної, її поведінку, міцні соціальні зв`язки, стан здоров`я, наявність у неї постійного місця роботи та місця проживання; підсудна свою провину у вчиненому злочині визнає повністю, співпрацювала зі слідством, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась; підзахисна має невиліковну хворобу, суд вважає їх необ`єктивними й необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, більш м`який запобіжний захід є неспівмірним з інкримінованими вказаній підсудній кримінальними правопорушеннями, що мали місце під час дії в державі воєнного стану, тяжкістю висунутого їй обвинувачення, характеризуючими її особу даними, а запропонований стороною захисту запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підсудної і досягнення його мети.

Разом із тим, надана захисником ОСОБА_4 виписка з медичної картки амбулаторної хворої підтверджує стан здоров`я підсудної ОСОБА_5 , однак сама по собі не спростовує зазначених у клопотанні прокурора ризиків, не свідчить про неможливість подальшого утримання підсудної під вартою та не підтверджує, що наявний у неї стан здоров`я не може бути належним чином забезпечений в умовах установи попереднього ув`язнення.

Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із аналізу визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованих підсудній ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, їх характеру, суспільної небезпечності і наслідків кримінально-протиправних діянь, а також зважаючи на характеризуючі особу підсудної дані, суд доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м`яких запобіжних заходів до зазначеної підсудної не зможе забезпечити належне виконання нею процесуальних обов`язків в умовах воєнного стану та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання захисника залишенню без задоволення.

Виходячи з того, що за ухвалою суду від 10.06.2026 року, підсудній ОСОБА_5 в якості альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу, визначено розмір застави у відповідному розмірі, встановленому абз.2 ч.5 ст.182 КПК України, а тому, в разі внесення вказаною підсудною або іншим заставодавцем наведеного в означеній ухвалі суду розміру застави, підсудна підлягає звільненню з-під варти з покладенням на неї відповідних обов`язків за ч.7 ст.42, ч.5 ст.194 цього ж Кодексу.

Керуючись ст.ст.26, 176-178, 182-183, 194, 199, 331, 369-372, Главою 18 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , задовольнити, а клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, - залишити без задоволення.

Продовжити застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 08.10.2026 року, включно.

У разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою суду від 10.06.2026 року (266240 гривень), покласти на підсудну ОСОБА_5 наступні обов`язки: повідомити суд про своє місце проживання та прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі Одеського району без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до органів Державної міграційної служби паспорт для виїзду за кордон та інші будь-які документи, що надають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виконання покладених обов`язків у разі внесення застави, закінчується 08.10.2026 року.

Копії ухвали вручити під розписку підсудній ОСОБА_5 та направити для виконання до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», а також надати для відома іншим заінтересованим особам.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку і строки, передбачені ч.2 ст.392 КПК України.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1