Ухвала суду № 138888292, 28.05.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/604/26

Провадження № 2-с/496/66/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О. розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

УСТАНОВИВ:

23.01.2026 року Біляївський районний суд Одеської області видав судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.12.2022 року по 31.10.2025 року в розмірі 33146 грн 62 к. та судовий збір у розмірі 302 грн 80 к.

05.03.2026 року до суду надійшла заява від боржника про скасування зазначеного судового наказу від 23.01.2026 року.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 06.03.2026 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто заявниці без розгляду у зв`язку з неподанням документа, що підтверджує сплату судового збору за подання зазначеної заяви.

17.04.2026 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Біляївського районного суду Одеської області із заявою про скасування судового наказу від 23.01.2026 року, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на подання такої заяви.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20.04.2026 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу разом із доданими до неї матеріалами повернуто заявниці без розгляду у зв`язку з тим, що зазначена заява була подана іноземною (російською) мовою, що унеможливлює її розгляд як процесуального документа.

20.05.2026 року ОСОБА_1 втретє звернулась до Біляївського районного суду Одеської області із заявою про скасування судового наказу від 23.01.2026 року по справі № 496/604/26, в якій вона посилається на те, що в матеріалах заяви, поданої ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу щодо стягнення з неї заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 33146 грн 32 к, відсутні відомості щодо показників лічильника на початок та кінець зазначеного періоду, що унеможливлює перевірку правильності та обґрунтованості нарахованої суми заборгованості. Крім того, боржник посилається на те, що під час видачі судового наказу не було враховано питання застосування строків позовної давності до заявлених стягувачем вимог та не було вжито жодних заходів для досудового врегулювання спору. ОСОБА_1 також зазначає, що у житловому будинку, щодо якого видано судовий наказ про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, проживають особи з інвалідністю. На думку заявниці, стягувач, замість вжиття заходів досудового врегулювання спору, зокрема шляхом укладення договору про реструктуризацію заборгованості або належного повідомлення про наявність та розмір заборгованості, безпідставно ініціював судове провадження. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить скасувати судовий наказ, виданий 23.01.2026 року за заявою ТОВ « Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Також просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу та поновити такий строк. На обґрунтування клопотання зазначає, що копію судового наказу вона отримала 20.02.2026 року та 05.03.2026 року вперше звернулася до суду із заявою про його скасування. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 06.03.2026 року зазначену заяву було повернуто заявниці без розгляду. Копію вказаної ухвали разом із матеріалами заяви боржник отримала 11.04.2026 року, після чого, усунувши зазначені в ухвалі недоліки, 17.04.2026 року повторно звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20.04.2026 року вказану заяву також було повернуто без розгляду. Копію зазначеної ухвали ОСОБА_1 отримала 20.05.2026 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи. Таким чином, пропуск строку на подання заяви про скасування судового наказу був зумовлений наведеними вище обставинами, які не залежали від волевиявлення боржника, а також необхідністю усунення недоліків попередньо поданих заяв.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява боржника про скасування судового наказу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною другою статті 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З урахуванням викладеного, оскільки боржник отримала ухвалу суду про повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду 20.05.2026 року та цього ж дня повторно звернулася до суду із відповідною заявою, навівши поважні причини пропуску строку на її подання, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України, підстав для її повернення немає.

Згідно з ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є підставою для скасування судового наказу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним заяву задовольнити, скасувати судовий наказ, оскільки вимога заявника та висловлені в заяві доводи щодо скасування вказаного судового наказу свідчать про наявність спору, що повинно вирішуватись в рамках позовного провадження з дослідженням доказів.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.

Судовий наказ, виданий 23.01.2026 року Біляївським районним судом Одеської області по справі № 496/604/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість за спожитий природний газ станом на 31.10.2025 року в розмірі 33146 грн 62 к. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», що знаходиться за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ: 40121452 та судового збору у розмірі 302 грн 80 к. - скасувати.

Роз`яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленого за подання позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 28 травня 2026 року.

Суддя Л.О. Пендюра