Ухвала суду № 138888290, 12.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4115/26

Провадження № 2-с/496/72/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О. розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області видав судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ за період з березня 2025 року по квітень 2026 року (включно) в розмірі 5382 грн 58 к. та судовий збір у розмірі 332 грн 80 к.

11.06.2026 року до Біляївського районного суду Одеської області надійшла заява боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 09.06.2026 року, яку вона обґрунтовує тим, що не погоджується з вимогами стягувача про стягнення з неї заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 5382 грн 58 к., оскільки в боржника заборгованість за спожитий природний газ відсутня. Заявниця зазначає, що оплату за спожитий природний газ вона здійснювала своєчасно відповідно до фактичних показників лічильника, у зв`язку з чим заперечує проти нарахованої ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заборгованості. На підтвердження своїх доводів боржник посилається на наявний у неї електронний звіт, згідно з яким оплата за спожитий природний газ здійснювалася щомісячно відповідно до фактично використаних обсягів природного газу на підставі показань лічильника. Крім того, заявниця зазначає, що нею подавалися електронні звіти з показниками лічильника, які були прийняті в обробку, однак ці відомості не були враховані стягувачем під час звернення до суду із заявою про видачу судового наказу. Також боржник зазначає, що після звернення до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» з підтверджуючими електронними доказами їй в усній формі було повідомлено, що через технічні несправності комп`ютерної програми відповідні відомості не були отримані. За твердженням заявниці, після її звернення до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» із заявою про проведення перерахунку заборгованості за особовим рахунком такий перерахунок проведено не було, натомість їй було рекомендовано замінити лічильник. Після заміни лічильника 15.05.2026 року, як зазначає боржник, було встановлено, що показники старого лічильника відповідають даним, які вона раніше подавала в електронному вигляді. Як наслідок, боржник заперечує правильність здійснених ТОВ «ГК «Нафтогаз України» нарахувань за спожитий природний газ та вважає їх безпідставними і неправомірними. З огляду на викладене, між стягувачем та боржником існує спір про право, який не може бути вирішений у порядку наказного провадження та підлягає розгляду виключно в порядку позовного провадження за умови надання стягувачем належних і допустимих доказів на підтвердження існування заявленої заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява боржника про скасування судового наказу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ виданий Біляївським районним судом Одеської області 09.06.2026 року та отриманий боржником 11.06.2026 року, про що свідчить розписка про отримання копії судового наказу від 11.06.2026 року в матеріалах справи.

Із заявою про скасування судового наказу боржник звернувся до суду 11.06.2026 року, тобто у термін встановлений ч. 1 ст. 170 ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, вважаю необхідним заяву задовольнити, скасувати судовий наказ, оскільки вимога боржника та висловлені в заяві доводи щодо скасування вказаного судового наказу свідчать про наявність спору, що повинно вирішуватись в рамках позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.

Судовий наказ, виданий 09.06.2026 року Біляївським районним судом Одеської області, справа № 496/4115/26, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 заборгованість за спожитий природний газ за період з березня 2025 року по квітень 2026 року (включно) в розмірі 5382 грн 58 к. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ: 40121452 та судового збору у розмірі 332 грн 80 к. - скасувати.

Роз`яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленого за подання позовної заяв.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 12 червня 2026 року.

Суддя Л.О. Пендюра