Рішення № 138888046, 11.08.2026, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/33/26

Провадження № 2-о/747/8/26

РІШЕННЯ

іменем України

11.08.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Талалаївська селищна рада, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Волторніст С.І. звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання зі спадкодавцем. В обґрунтування заяви зазначається, що ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто заявник є спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджено рішенням Талалаївського районного суду від 28.04.2025 року. Для оформлення спадщини після померлого батька ОСОБА_4 звернувся в нотаріальну контору із заявою про оформлення спадщини на спадкове майно. 23.07.2025 року нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки в матеріалах спадкової справи. Що була заведена 05.10.2018 року, відсутня заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлого батька; і матеріали справи містять дві суперечливі довідки, а саме : довідка, видана Чернецькою сільською радою від 06.08.2018 року за № 220, відповідно до якої разом з ОСОБА_3 на день його смерті були зареєстровані та проживали разом з ним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та довідка, видана Чернецьким старостинським округом від 28.01.2025 № 56, відповідно до якої разом з ОСОБА_3 на день його смерті були та проживали разом з ним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . У зв`язку з відмовою нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину після померлого батька ОСОБА_3 його син вимушений звернутись до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання спадкоємця та спадкодавця на час відкриття спадщини. Спадкодавець ОСОБА_3 проживав у с Чернецьке, на день смерті з ним проживали співмешканка ОСОБА_5 мати заявника ОСОБА_1 , сам заявник ОСОБА_1 та онуки діти заявника ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Мати ОСОБА_5 та батько ОСОБА_3 проживали без укладення шлюбу. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с Чернецьке. На момент смерті його син ОСОБА_1 проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 , що підтверджується копіює паспорта, довідкою про склад сім`ї від 28.01.2025 року. Разом з тим спадкова справа після померлого ОСОБА_3 була відкрита у 2018 році через 10 років після його смерті за заявою ОСОБА_2 , яка є донькою ОСОБА_5 , а в її свідоцтві про народження як батько ОСОБА_3 не значиться. На момент смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_2 не проживала разом з ним. Заяву про прийняття спадщини подала з пропуском строку на прийняття спадщини, цей строк не поновлювала через суд, крім того родинні відносини із спадкодавцем не встановлювала. Таким чином родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не встановлені, а отже не має спору про право, на думку представника заявника. За життя батьки не реєстрували шлюб, а мати не прийняла спадщину після смерті батька. Враховуючи диспозицію ст 1261 ЦК України та ст 21 СК України єдиним спадкоємцем першої черги після померлого ОСОБА_3 , що фактично прийняв спадщину, представник заявника вважає заявника ОСОБА_1 . Тому представник заявника просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 та його сина ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 станом на день смерті ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 14 травня 2026 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду на 06 липня 2026 року. Ухвалою від 06 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 11 серпня 2026 року, заінтересовану особу ОСОБА_2 повідомлено шляхом поміщення оголошення на сайті судової влади України.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник не з`явились, повідомлені належним чином, матеріали справи містять заяву представника про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує. Представник заінтересованої особи Талалаївської селищної ради - в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надали до суду заяву про розгляд справи участі представника, заявлені вимоги визнають. Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином у відповідності до положень ч.11 ст 128 ЦПК України шляхом поміщення оголошення на сайті судової влади України. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.15) Рішенням Талалаївського районного суду від 28 квітня 2025 року, яке набрало законної сили 29 травня 2025 року, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Талалаївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, про встановлення факту батьківства задоволено та встановлено юридичний факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця села Чернецьке Талалаївського району Чернігівської області (а.с. 8-9) Згідно довідки за підписом т.в.о. старости Чернецького старостинського округу О. Немилостяк від 28.01.2025 року за № 56 померлий ОСОБА_3 був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з ним в одному господарстві на день його смерті були зареєстровані співмешканка ОСОБА_5 , син ОСОБА_1 , онук ОСОБА_6 , онук ОСОБА_4 (а.с.11) Згідно відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 в його паспорті серії НОМЕР_2 від 16.02.2001 року його зареєстроване місце проживання з 27.02.2001 року АДРЕСА_1 (а.с.31-32) Повідомленням державного нотаріуса Ічнянської державної нотаріальної контори від 23.07.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки 05.10.2008 року до майна померлого ОСОБА_3 . Талалаївською районного державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа за № 215/2018. За матеріалами спадкової справи ОСОБА_1 не подавав заяву про прийняття спадщини протягом встановленого строку. Крім того, в матеріалах справи наявна довідка, видана Чернецькою сільською радою від 06.08.2018 за № 220, згідно з якою померлий ОСОБА_3 був зареєстрований по АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 і разом з ним були зареєстровані ОСОБА_5 і ОСОБА_2 . А Максименко М.В. надає нотаріусу довідку, видану Чернецьким старостинським округом від 28.01.2025 за № 56, згідно з якою ОСОБА_3 був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 і разом з ним були зареєстровані ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 . У зв`язку з тим, що зміст вказаних довідок суперечить один одному, виникає спір щодо кола спадкоємців, які прийняли спадщину померлого ОСОБА_3 а отже і факт прийняття спадщини ОСОБА_1 є спірним. (а.с.10) Згідно заяви ОСОБА_7 як представника ОСОБА_2 до Талалаївської районної державної контори від 05 жовтня 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько довірительки ОСОБА_8 , який мешкав та був зареєстрований до дня смерті за адресою АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців згідно ст 1261 ЦК України крім довірительки у спадкодавця немає. Спадкодавець на день смерті в зареєстрованому шлюбі не перебував. Спадщину довірителька прийняла і просить видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після подання необхідних документів (а.с.14 зв) Після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 215/ 2018, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 05.10.2018 (а.с.16) Згідно довідки за підписом сільського голови Чернецької сільської ради Дмитрюка С.Б. від 06.08.2018 за № 220 померлий ОСОБА_3 був зареєстрований по АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з ним в одному господарстві на день його смерті були зареєстровані співмешканка ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_2 (а.с. 17 зв.) Згідно повідомлення державного нотаріуса Прилуцької районної державної нотаріальної контори від 06.12.2018 року на ім`я ОСОБА_2 нотаріальна контора роз`яснює, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно на даний час не має підстав. Згідно представленого заявником документу про родинні відносини : свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 в графі батько відсутній запис щодо прізвища ім`я та по-батькові її батька, та рекомендовано звернутись до суду для встановленні факту родинних відносин (а.с. 26 зв)

Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У відповідності до ст 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках. Згідно ст 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. У відповідності до ст 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Окрім того, згідно ч.2 ст. 315ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень ст 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно зі ст 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно з ч.1ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України). Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним. При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому, згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та інший вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно з пп.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб. Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Суд критично оцінює надану заявником довідку Чернецького старостинського округу від 28.01.2025 року про те, що спадкодавець ОСОБА_3 до дня смерті проживав разом із заявником ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , оскільки матеріали справи містять довідку протилежного змісту, видану Чернецькою сільською радою 06.08.2018 року про те, що спадкодавець ОСОБА_3 до дня смерті проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_2 , тобто наявні суперечливі докази місця проживання спадкодавця ОСОБА_3 на день його смерті. У судовому засіданні належними та допустимими доказами дане протиріччя заявником та його представником не усунуто, інших доказів на підтвердження місця проживання спадкодавця не надано, суд не має можливості перевірити посилання заявника про те, що саме він проживав із ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки надана довідка Чернецького старостинського округу від 28.01.2025 року не він є беззаперечним доказом, який підтверджує сукупність обставин, необхідних для встановлення факту спільного проживання заявника разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на день його смерті. Правозастосовна практика стосовно вирішення порушеного заявником питання про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем є остаточно сформованою і усталеною.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 14.09.2021 р у справі №910/14452/20, від 25.06.2020 р у справі №924/233/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р у справі № 129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 4 ст 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до ст 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Під час розгляду справи в суді інших доказів ні заявником ні його представником не було надано, тоді як рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки заявником не доведено у встановлений процесуальним законом спосіб факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст 2-7, 10-13, 76-81, 89, 293-294, 315, 319 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Талалаївська селищна рада, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко