Рішення № 138885337, 11.08.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1571/26

Провадження № 2/565/940/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Сіті Колект» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 28 029,60 грн заборгованості за договором №77862149 від 30 жовтня 2021 року, 2 622,40 грн судового збору, 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 381,74 грн витрат на підготовку та направлення документів боржнику.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 30 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77862149 на умовах повернення позики в кінці строку позики. Відповідач висловив волевиявлення на укладення договору позики №77862149 на суму 18 000,00 грн, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором l0987e2TPI, направленим на фінансовий номер телефону відповідача: НОМЕР_1 . Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_2 . Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, суму позики у встановлений договором строк не повернув, проценти за користування позикою у повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 28 029,60 грн, з яких: 18 000,00 грн основна сума боргу, 10 029,60 грн процента за користування позикою.

Первісний кредитор, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відступив право вимоги до ТОВ «Сіроко Фінанс» на підставі договору факторингу №029-021122 від 02 листопада 2022 року та відповідного реєстру прав вимог №12/12/22 до договору факторингу №029-021122 від 02 листопада 2022 року. У реєстрі індивідуалізовано боржника, номер договору, суму виданої позики та складові заборгованості, під номером 10950.

ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «Сіті Колект» на підставі договору факторингу №17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року, реєстру боржників та акта приймання-передачі прав вимоги, де відповідач знаходиться під номером 3767.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Сіті Колект».

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

30 жовтня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики №77862149 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

В п.2 договору зазначено, що сума позики - 18 000,00 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка (базова) за день - 1,99% (фіксована), дата надання позики - 30 жовтня 2021 року, дата повернення позики (останній день) - 29 листопада 2021 року, знижена процентна ставка/день - 0,6965%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою/день - 2,70%, пеня/день - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 906,08%, орієнтовна загальна вартість позики - 21761,10 грн.

Проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п.4 договору).

Відповідно до п.5.1., 5.2 договору позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0,01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/. Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Пункт 20 договору містить дані про позичальника ОСОБА_1 , зокрема дату народження, паспортні дані, адресу проживання, номер телефону -НОМЕР_1 , e-mail - ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер рахунку - НОМЕР_2 .

Додатком №1 до договору №77862149 від 30 жовтня 2021 року є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно з якою дата видачі кредиту - 30 жовтня 2021 року, дата платежу - 29 листопада 2021 року, загальна вартість кредиту - 21 761,10 грн, сума кредиту - 18 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 3 761,10 грн.

Договір №77862149 від 30 жовтня 2021 рокута додаток до договору підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором l0987e2TPI.

Підписавши вказаний договір, відповідач погодився із зазначеними у договорі умовами та взяв на себе зобов`язання з їх виконання.

30 жовтня 2021 року відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором pIgPqO2MdX підписано паспорт споживчого кредиту у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

Згідно з довідкою №КД-000152582/ТНПП від 16 квітня 2026 року ТОВ «ФК «Фінекспрес» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», 30 жовтня 2021 року успішно здійснено платіжну операцію: номер платежу bd948f17-d88c-4cac-b9f7-89fcbbb60691; сума 18 000,00 грн; отримувач ОСОБА_2 - ЕПЗ номер НОМЕР_2 .

02 листопад 2022 року ТОВ «Сіроко Фінанс» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) уклали договір факторингу №029-021122, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №12/12/22 від 12 грудня 2022 року до ТОВ «Сіроко Фінанс» на підставі договору факторингу №029-021122 від 02 листопада 2022 року перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №77862149 від 30 жовтня 2021 року в сумі 28 029,60 грн, з яких 18 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 10 029,60 грн - сума заборгованості по процентам за користування.

17 грудня 2025 року ТОВ «ФК «Сіті Колект» (фактор) та ТОВ «Сіроко Фінанс» (клієнт) уклали договір факторингу №17/12/25-01, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та надає за плату клієнту фінансування (ціну договору) за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені договором.

Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання договору та реєстру боржників до нього, після чого фактор стає кредитором щодо боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені договором (п.3.1.3).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року до ТОВ «ФК «Сіті Колект» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №77862149 від 30 жовтня 2021 року в сумі 28 029,00 грн, з яких 18 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 10 029,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування.

Із розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», сформованого 21 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 30 жовтня 2021 року видано кредит в сумі 18 000,00 грн, станом на 13 грудня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 становить 28 029,60 грн. У розрахунку зазначено, що 26 листопада 2021 року, 29 грудня 2021 року, 06 січня 2022 року та 05 лютого 2022 року відповідачем здійснено платежі на загальну суму 12 286,26 грн, які зараховано в рахунок оплати процентів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ст.1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір позики №77862149 30 жовтня 2021 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши на платіжну карту відповідача кошти в сумі 18 000,00 грн. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаним договором на користь позивача.

В п.5.2 договору №№77862149 30 жовтня 2021 року вказано, що зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі. Умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою в договору не зазначені. Також у договорі не вказано умови застосування програми лояльності.

Долучені до позовної заяви Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину договору №77862149 30 жовтня 2021 року.

З урахуванням зазначеного, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації строку користування позикою.

За умовами договору №77862149 30 жовтня 2021 року позику в сумі 13 000,00 грн відповідачу надано строком на 30 днів, з 30 жовтня 2021 року по29 листопада 2021 року, зі сплатою 1,99% за день.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Відповідно до здійсненого судом перерахунку, з урахуванням умов договору та в межах визначеного договором строку кредитування, розмір процентів становить 10 746,00 грн (18 000,00/100х1,99х30).

Проценти нараховані з 30 листопада 2021 року не підлягають стягненню з відповідача, оскільки таке нарахування здійснено за межами строку кредитування.

Відповідачем за договором №77862149 30 жовтня 2021 рокусплачено 12 286,26 грн, з яких 10 746,00 грн підлягають зарахування в рахунок сплати процентів, 1 540,26 грн слід зарахувати в рахунок погашення позики.

Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, факт отримання кредиту не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 16 459,74 грн основної суми боргу за договором №77862149 від 30 жовтня 2021 року.

Позивач також просить стягнути з відповідача 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 381,74 грн витрат на підготовку та направлення документів боржнику.

Згідно з ч.1 п.1, ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано договір про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року, додаток №1 до вказаного договору, заявку на надання правової допомоги N131 від 01 травня 2026 року, витяг з акта №131 від 10 лютого 2026 року, платіжну інструкцію №1467 від 15 травня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001256 від 27 лютого 2017 року, видане Богомолову В.В.

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження витрат, пов`язаних із підготовкою та направленням документів боржнику позивачем надано договір №ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30 жовтня 2025 року, додаток №3 до договору №ДТ-СК-30102025 від 28 січня 2026 року, акт надання послуг №193 від 25 травня 2026 року.

Враховуючи пропорційність задоволених вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 224,17 грн витрат на підготовку та направлення документів боржнику.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Сіті Колект» 16 459,74 грн заборгованості за договором №77862149 від 30 жовтня 2021 року, 1 563,43 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 224,17 грн витрат на підготовку та направлення документів боржнику.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Сіті Колект» (пр-т Соборності, буд.30А, офіс 321, м.Київ, ЄДРПОУ 43950742).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Г.В. Бренчук