Ухвала суду № 138884825, 10.08.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/147/26

Провадження № 2-п/529/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Чуб К.В.,

секретаря с/з - Онищенко В.М.,

з участю: представника відповідача адвоката Савченко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 30 червня 2026 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Савченко Т.І., звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 30.06.2026 у справі № 529/147/26. Заява обґрунтована тим, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи, не отримував жодної повістки, про розгляд справи він дізнався лише 03.07.2026 з сайту Судової влади. Відповідач був позбавлений реалізувати свої права, зокрема на подання відзиву, через неповідомлення відповідача про розгляд справи. Заперечення відповідача мають істотне значення для правильного вирішення справи. Так, позивач зокрема не надав належного деталізованого розрахунку заборгованості, а банківська виписка не підтверджує заявлений залишок боргу станом на день звернення позивача до суду, вимога про стягнення комісії є спірною, до того ж підлягає перевірці належність доказів переходу права вимоги. Крім того, позивач має право заявити про застосування позовної давності.

Ухвалою від 24.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків - надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

28.07.2026 прийнято заяву про перегляд заочного рішення до розгляду та призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду заяви повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Савченко Т.І. в судовому засіданні заяву про перегляд рішення підтримала та просила скасувати заочне рішення. Зокрема вказала, що відповідач не проживає за зареєстрованим місцем проживання, водночас позивач був обізнаний про те, що відповідач фактично має відмінну він зареєстрованої адресу проживання, яку останній вказав у спірному договорі.

Дослідивши матеріали цивільної справи № 529/147/26, суд приходить до наступних висновків.

У лютому 2026 року до Диканського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа.

Судом отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 08.04.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 21.05.2026 о 10-00 год., яке було відкладено на 30.06.2026.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про відкриття провадження та повідомлення про розгляд справи направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак конверти повернулися з відміткою «адресат відсутній».

Заочним рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 30 червня 2026 року позов ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 94123557000 від 01.11.2017 у загальному розмірі 19605,55 грн. та судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, а всього 25267 (двадцять п`ять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 95 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, процесуальне законодавство закріплює юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню.

За змістом п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою Судова повістка, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

При цьому відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, є належним повідомленням про наявний на розгляді суду спір відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 викладено правовий висновок, згідно якого довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялася належним чином, у спосіб передбачений законом, шляхом направлення поштової кореспонденції за його зареєстрованим місцем проживання.

Слід зазначити, що згідно з положеннями ЦПК України суд повідомляє учасника справи фізичну особу саме за зареєстрованим у встановленому законом порядкумісцем проживання, і лише у разі, коли така особа повідомила суд про іншу адресу повістки направляються на вказану учасником справи адресу.

Судом вчинено всі передбачені процесуальним законодавством дії щодо повідомлення відповідача, місце реєстрації якого відоме, а тому суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що він не був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Доказів, які б свідчили про поважність причин неявки в судове засідання та неподання відзиву на позов ОСОБА_1 не надано.

Що стосується доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, то такі докази, які б могли спростувати обставини, викладені у рішенні, заявником не надані. Твердження представника відповідача за своєю суттю стосуються переоцінки доказів, які були досліджені судом перед ухваленням заочного рішення.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду, який наголошує, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Перегляд справи не повинен фактично підміняти апеляцію. Винятки із цього принципу можуть мати лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

З огляду на викладене, суд вважає, що зазначені вище обставини не створюють юридичної сукупності елементів, які дають підстави для скасування судового рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 284, 288 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого 30.06.2026 по цивільній справі № 529/147/26 - відмовити.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий К.В. Чуб