Рішення № 138884689, 10.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1891/26

381/1854/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Фастівський міськрайонний суд київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

за участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

за участю ОСОБА_3 ,

за участю представника відповідача Будової Н.М.,

за участі представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї ВК Фастівської міської ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні і спілкуванні,-

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 , про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні і спілкуванні посилаючись на те, що 21 липня 2021 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_5 . Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_7 є онукою позивачів. До моменту припинення сімейних відносин між сином позивачів та відповідачем, бабуся і дідусь брали активну участь у вихованні дитини , систематично спілкувалися з нею, забезпечували догляд, розвиток та емоційну підтримку. Між позивачами та онукою сформувався сталий емоційний зв`язок, який має істотне значення для її психоемоційного розвитку. Після розірвання шлюбу відповідачка почала повністю ізолювати дитину від баби та діда, що проявляється у повній забороні особистого спілкування: блокування телефонного та будь-якого дистанційного контакту; ігноруванні звернень; створені штучних перешкод для підтримання родинних відносин.

Фактично відповідачка здійснює свідоме відчуження дитини від родини батька, що має ознаки психологічного тиску та суперечить інтересам дитини. Жодних об`єктивних причин для такого обмеження не існує. Позивачі не мають шкідливих звичок, ведуть належний спосіб життя, мають всі необхідні умови для перебування дитини.

З вини відповідачки позивачі не спілкуються із онукою і не приймають належної участі у її вихованні і розвитку.

Штучно ізольована від спілкування із бабою та дідом дитина під впливом відповідачки може сформувати для себе негативні судження про батька та інших родичів.

Просили зобов`язати відповідачку ОСОБА_5 не перешкоджати їм у спілкуванні і вихованні онуки ОСОБА_8 та визначити спосіб участі їх у спілкуванні та вихованні онуки.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07.05.2026 року доручено Органу опіки та піклування ВК Фастівської міської ради Київської області надати письмовий висновок щодо визначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачі свої позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Просили встановити дні побачення з дитиною та можливість брати участь у її житті.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та її представник позовні вимоги не визнали та зазначили, що не заперечують проти побачення та участі позивачів у вихованні та спілкуванні дитини, однак заперечують щодо забирання дитини на ніч та поїздки на відпочинок без матері в силу її віку

Представник органу опіки та піклування надала до суду Висновок та зазначила, що орган опіки та піклування виконавчого комітету рекомендував про доцільність участі баби та діда у спілкуванні з онукою. Щодо графіку днів побачення покладаються на рішення суду. Також, просили врахувати вік дитини та її інтереси.

14.07.2026 року на виконання ухвали суду Органом опіки та піклування було подано висновок про доцільність у спілкуванні баби та діда з онукою.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

При розгляді справи, судом встановлено, що 21 липня 2021 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб Фастівським відділом ДРАЦС у Фастівському районі Київської області ЦМУЮ (м. Київ), про що зроблений актовий запис № 222.

Від спільного подружнього життя у вказаних осіб народилася дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

17 червня 2025 року за рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області шлюб було розірвано.

Позивачі є батьками ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 06.09.1996 року.

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 працює в АТ «Українська залізниця» філії «Приміської пасажирської компанії» виробничого структурного підрозділу моторвагонне депо Фастів-1 на посаді слюсаря з ремонту рухомого складу 5-го розряду.

За характеристикою наданою підприємством позивач зарекомендував себе як дисциплінований, висококваліфікований працівник, відповідально і вимогливо ставиться до своїх професійних обов`язків. Сумлінний та професійний фахівець, ініціативний, здатний до швидкого прийняття рішень у складних виробничих ситуаціях,легко знаходить спільну мову з колегами. Стягнень немає. Неодноразово нагороджувався преміями. Шкідливих звичок не має.

За характеристикою наданою філією державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров`я України» «реабілітаційний центр «Примула» позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з лютого 2004 року працювала палатною медичною сестрою у закладі. У процесі роботи проявила себе кваліфікованою, компетентною та відповідальною медичною сестрою.

У колективі користується авторитетом та повагою серед співробітників, характеризується як привітна, доброзичлива, відповідальна та комунікабельна людина.

Згідно Висновку органу опіки та піклування ВК Фастівської міської ради про доцільність у спілкуванні баби та діда з онукою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 5 Конвенції про контакт з дітьми (підписана 15.05.2003, набрала чинності для України 01.04.2007) з урахуванням найвищих інтересів дитини може бути встановлено контакт між дитиною та особами, що не є її батьками, але мають сімейні зв`язки з дитиною. Договірні Держави вільні поширювати це положення на осіб, інших, ніж ті, що зазначені в пункті 1, й у випадках, коли таке поширення відбувається, держави можуть вільно вирішувати, які види контакту, визначені під літерою "a" в статті 2, повинні бути застосовані.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства", контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачами ні в судовому засіданні, ні з долучених до справи доказів не доведено перед судом того факту, що відповідачкою чиняться їм перешкоди у спілкуванні з внучкою Златою. При цьому ОСОБА_5 у судовому засіданні вказала, що позивачі не намагалася узгодити із нею питання побачень із дитиною телефоном чи будь яким іншим чином, вона не заперечує проти побачень доньки але з врахуванням віку дитини.

Виходячи з вимог статті 81 ЦПК України, зважаючи на обов`язок позивача довести ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку що вимоги позивачки в частині усунення перешкод у спілкуванні з дитиною не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються оціненими доказами, передусім, самими поясненнями позивачів та відповідачки, а тому підлягають відмові.

Разом з тим позовні вимоги про встановлення днів побачень баби та діда із онукою Златою суд вважає, підлягаю частковому задоволенню.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, враховуючи інтереси дитини, її вік, а також особливості розвитку та потреби дитини такого віку, час, необхідний дитині для налагодження взаємовідносин із бабою та дідом, позицію представника органу опіки та піклування про доцільність встановлення побачень з домовленістю з матір`ю, суд приходить до висновку, що позов в цій частині слід задовольнити частково, встановивши дні побачень баби та діда для спілкування з онукою двічі на місяць у суботу та неділю в період часу з 10 години до 20 години без присутності матері за попередньою домовленістю з матірю.

В інші дні тижня за попередньою домовленістю з матір`ю. При цьому, на думку суду, слід зазначити, що при таких зустрічах слід врахувати можливості матері та дитини бути присутніми на побаченнях у такі дні і години, тобто стан здоров`я, підтверджений відповідними доказами, задіяння дитини у певних заходах та інші об`єктивні обставини, належним чином підтверджені.

Надати можливість ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відвідувати (дошкільний) шкільний заклад в якому перебуватиме та навчатиметься ОСОБА_7 .

На думку суду, саме такі побачення, за умов належного виконання сторонами своїх обов`язків, сприяння сторонами у забезпеченні прав один одного та прав малолітньої дитини нададуть можливість налагодити зв`язок дитини з бабусею та дідусем та забезпечити права дитини та баби з дідом, а також в подальшому можливість розглядати сторонами питання про збільшення частоти чи тривалості зустрічей баби, діда з онукою.

Що стосується, позовних вимог в частині погодження спільного відпочинку баби, діда з онукою на відпочинок і оздоровлення двічі на рік зимовий та літній період то суд вважає, що у задоволенні таких слід відмовити. Позивачами не обгрунтовано час, тривалість, вид відпочинку, місце його проведення, що унеможливлює вирішення таких позовних вимог судом.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 12,13,76-82,133,141,258,259,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст. 7,159,257,263 СК України, Закону України "Про охорону дитинства", суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідент.номер: НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідент.номер: НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету захисту дітей та сім`ї ВК Фастівської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 36491723 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні і спілкуванні задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не чинити перешкод ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у спілкуванні з малолітньою онукою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначивши наступний спосіб спілкування:

надати можливість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , спілкуватися із малолітньою онукою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановивши побачення баби ОСОБА_1 , діда ОСОБА_2 , спілкуватися із малолітньою онукою ОСОБА_7 , 03.04.2023 року дві суботи або неділі місяця з 10 години до 20 години без присутності матері ОСОБА_5 за попередньою домовленістю матері дитини.

В інші дні тижня за попередньою домовленістю з матір`ю.

Надати можливість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відвідувати (дошкільний) шкільний заклад в якому перебуватиме та навчатиметься ОСОБА_7 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1351,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення проголошено 10.08.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей