Ухвала суду № 138871383, 10.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/887/26

381/548/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Фастів заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від участі у розгляді справи №1-кс/381/874/26 (справа № 381/548/24),-

ВСТАНОВИВ:

03.08.2026 через канцелярію Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла письмова заява ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 , зі змісту якої вбачається, що у провадженні слідчої судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 (після скасування попередньої ухвали судом апеляційної інстанції та повторного автоматизованого розподілу) перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Фастівської окружної прокуратури в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Разом з тим, керуючись ст. 80 КПК України, ОСОБА_3 заявив відвід слідчій судді ОСОБА_4 у зв?язку з наявності обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості та об?єктивності (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).

Заявник ОСОБА_3 вказує, що на даний час у Вищій раді правосуддя (ВРП) перебуває його дисциплінарна скарга щодо притягнення судді ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків під час здійснення судочинства, подана 01.06.2026. ОСОБА_3 у заяві вказує, що підставою для скарги стали підтверджені факти маніпуляцій з технічними засобами фіксування судового процесу. Заявник вважає, що рий факт, що останній є ініціатором притягнення судді ОСОБА_4 до відповідальності створює прямий конфлікт інтересів. Заявлення відводу судді ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що у судді виникає об?єктивна зацікавленість прийнятті рішень не на його користь, що унеможливлює безсторонній розгляд даної справи.

Окрім цього, ОСОБА_3 у заяві наголошує, що у справі № 381/548/24 суддя ОСОБА_4 вже виносила ухвалу від 29.04.2026 про відмову у відкритті провадження, якою незаконно обмежила його право на доступ до правосуддя. Заявник вказує, що ухвалою Київського апеляційного суду від 09.07.2026 ухвалу слідчої судді було скасовано, відповідно до висновку: "Наведене у свої сукупності указує на те, що слідчою суддею при ухваленні рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою були допущені порушення вимог п.1 ч.1 ст.303 та ч.4 ст.304 КПК України. Ці порушення перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.412 КПК України є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону".

Заявник ОСОБА_3 , слідча суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, повідомлялись судом вчасно та належним чином.

Вивчивши матеріали та оцінивши доводи заявника ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного.

У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Виходячи з вищенаведеного, для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Отже, відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Таким чином, за окремою підставою відводу визначеною саме як наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді», особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи.

Cумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.

Разом з тим, доводи заявника в обґрунтування наявності «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді» зводяться до суб`єктивного трактування обставин скасування судового рішення вищою інстанцією та факту звернення ОСОБА_3 до ВРП зі скаргою щодо притягнення судді ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності.

Наведені доводи заявника з точки зору закону не можуть вважатися підставою для відведення судді від участі у справі жодним чином не свідчать про упередженість слідчого судді.

При здійсненні правосуддя судді незалежні і керуються верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України, частина перша статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Передчасна оцінка процесуальних дій судді або переоцінка судового рішення під час розгляду судової справи, може бути розцінена як втручання у здійснення ним правосуддя.

Дослідивши матеріали провадження, суд приходить до висновку, що в задоволенні вказаної заяви про відвід судді ОСОБА_4 слід відмовити, оскільки обставин, які б викликали сумнів в неупередженості судді чи передбачених відповідно до ст.ст.75-76 КПК України виключали б можливість розгляду вищезазначеної заяви судом не встановлено.

Що ж стосується звернення ОСОБА_3 із дисциплінарною скаргою до ВРП, то сам по собі факт звернення учасника справи зі скаргою щодо притягнення судді ОСОБА_4 на дії судді до ВРП або інших компетентних органів не є беззаперечною підставою для відводу судді та не свідчить про наявність конфлікту інтересів чи особистої упередженості. Задоволення заяви про відвід виключно з підстав подання скарги на суддю створило б процесуальний прецедент для маніпуляцій та штучного усунення судді від розгляду справи шляхом подання безпідставних звернень. Заявником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що подання дисциплінарної скарги від 01.06.2026 року викликало у слідчої судді ОСОБА_4 суб`єктивне упереджене ставлення чи приватну зацікавленість у результатах розгляду даного провадження.

Щодо скасування апеляційним судом ухвали слідчої судді ОСОБА_4 від 29.04.2026 року, то перевірка законності й обґрунтованості судових рішень судом вищої інстанції є елементом процесуального судового контролю. Скасування судового рішення через допущені процесуальні порушення, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303, ч. 4 ст. 304 КПК України, свідчить про виправлення судової помилки в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, однак за жодних обставин не може бути достатньою підставою для сумнівів в неупередженості судді.

Підсумовуючи викладене вище, вважаю, що в даному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 у зв`язку з чим заява ОСОБА_3 про відвід судді задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від участі у розгляді справи №381/548/24 (провадження №1-кс/381/874/26) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_5