Ухвала суду № 138884518, 06.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8452/26

Провадження №2/367/7624/2026

УХВАЛА

про залишення без руху

06 серпня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , поданої у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник позивача ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник позивача ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Ухвалою суду від 10 липня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.

28.07.2026 року до початку розгляду справи по суті від відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Зубчук О.Р., до суду надійшла зустрічна позовна заява про поділ спільного майна подружжя.

У відповідності до вимог ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали зустрічного позову, встановив, що подана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, звертаючись до суду із зустрічним позовом, позивач просить: 1) визнати за ОСОБА_1 право на 2/3 частки у праві власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями, загальною площею 93,7 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2982373532080); 2) визнати за ОСОБА_3 право на 1/3 частку у праві власності на зазначений житловий будинок; 3) припинити право власності ОСОБА_3 на 1/3 частку житлового будинку та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок у цілому; 4) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/3 частки житлового будинку; 5) визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки земельної ділянки площею 0,0182 га, кадастровий номер 3210945900:01:041:3002; 6) визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0182 га, кадастровий номер 3210945900:01:041:3002; 7) Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0182 га, кадастровий номер 3210945900:01:041:3002 та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок у цілому; 8) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/3 частки частки земельної ділянки.

При цьому, позивачем за зустрічним позовом не зазначено яким чином нею було визначено ціну позову у розмірі 2982000,00 грн. (не наведено розрахунку ціни позову)

Суд вважає за необхідне зауважити, що визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно, передбачено статтею 176 ЦПК України, якою, зокрема п. 2 ч. 1 встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна. Поряд з цим, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначається Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до приписів якого незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Таким чином ціна позову у даній справі повинна визначались дійсною (ринковою) вартістю майна, визначеною належним суб`єктом оціночної діяльності.

Відтак, позивачу слід долучити звіт про оцінку майна, а саме: 1) житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями, загальною площею 93,7 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2982373532080); 2) земельної ділянки площею 0,0182 га, кадастровий номер 3210945900:01:041:3002; що будуть виконані належним суб`єктом оціночної діяльності, а також вказати ціну позову, за результатами чого (у разі необхідності) доплатити несплачену частину судового збору, у відповідності до наведених далі положень законодавства.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, зустрічна позовна заява взагалі не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги. Серед додатків до зустрічної позовної заяви наявні лише квитанції про сплату судового збору, оплату правничої допомоги та докази надсилання копії зустрічної позовної заяви іншій стороні.

Положеннями ч. 1 ст. 365 ЦК України закріплено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) в якій зазначено, що припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності.

Положення ст. 365 ЦК не вказують, коли саме має бути внесена грошова сума на депозитний рахунок суду. Однак, оскільки позивачем за зустрічним позовом подано до суду позов на підставі вказаної норми права, попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду є обов`язком позивача за зустрічним позовом, якщо вона бажає і прагне отримати на свою користь рішення суду щодо одноосібного набуття права приватної власності на спірне нерухоме майно.

Таким чином, позивачу за зустрічним позовом необхідно внести на депозитний рахунок суду: ринкову вартість 1/3 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями, загальною площею 93,7 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2982373532080); а також ринкову вартість 1/3 частки земельної ділянки площею 0,0182 га, кадастровий номер 3210945900:01:041:3002.

Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо):

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119;

Банк отримувача: ДКСУ м. Київ;

Код банку отримувача (МФО): 820172;

Рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661.

Докази внесення на депозитний рахунок суду вартості частки майна необхідно надати суду для підтвердження усунення недоліків зустрічного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2026 року, становить 3328 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд враховує, що зустрічну позовну заяву було подано до суду в електронній формі, з використанням системи «Електронний суд», а тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, враховуючи предмет позову, позивачу за зустрічним позовом (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), при зверненні до суду з вказаним позовом, необхідно було сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, до зустрічної позовної заяви було долучено копію платіжної інструкції від 27.07.2026 року про сплату судового збору лише у розмірі 7988,00 грн. Тож, позивачу необхідно надати звіти про оцінку зазначеного майна, належним чином обчислити ціну позову та у разі необхідності, доплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Зубчук О.Р., поданої у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник позивача ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 193, 194 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , поданої у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник позивача ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня отримання даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя: Ю. В. Горбачова