Рішення № 138884503, 06.08.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 361/1278/26

Номер провадження: 2/365/405/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 серпня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кучерявої Л.М.

за участі секретаря судового засідання Савоскули Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року до Згурівського районного суду Київської області на розгляд за підсудністю надійшли матеріали цивільної справи за вказаним вище позовом, у якому уповноважений представник позивача просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 59669,75 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.06.2024 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем АТ «Ідея Банк» було укладено Договір № 1974345 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Даний договір було підписано клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток O.Bank 2.0. Банком підписано договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку. Також 27.06.2024, згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, між сторонами було укладено Угоду № С-001-321895-24-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 50000,00 гривень. Банк взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, натомість відповідач порушив свої зобов`язання, не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та інші платежі за кредитним договором, у зв`язку із чим станом на 07.01.2026 у відповідача утворилася заборгованість в загальному розмірі 59669,75 гривень, яка складається із простроченого боргу 34996,33 гривень; прострочених процентів 24673,42 гривень.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 01.04.2026 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, призначила справу до розгляду, встановила сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

27 квітня 2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав відсутності юридичної сили умов договору про нарахування комісій, недостовірності доказової бази та дефективності розрахунків позивача, порушення засад добросовісності та кабального характеру процентної ставки. Зазначає, що встановлена позивачем ставка 100,22% річних створює істотний дисбаланс договірних прав на шкоду споживачу.

05 травня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що умовами кредитного договору не встановлена плата (комісія) за обслуговування кредитної заборгованості, зокрема і така, якою передбачена оплата інформації про стан кредитної заборгованості. Щодо тверджень відповідача про недостовірність доказової бази та дефективності розрахунків позивача зазначає, що заборгованість відповідача банк підтвердив випискою по рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом. Жодного контррозрахунку відповідач у відзиві на позовну заяву не зазначає, однак абсолютно безпідставно, маніпулятивно та надумано зазначає про «математичні помилки та дефективність даних, приховування деталізації, процесуальну недбалість, прецедент безпідставного збагачення», що абсолютно не відповідає дійсності. Також зазначає, що посилання відповідача, що встановлена позивачем процентна ставка 100,22% річних створює істотний дисбаланс договірних прав на шкоду та є несправедливою у розумінні ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» є абсолютно необґрунтованою, так як, відповідачу проценти нараховувалися за ставкою 70,8% річних (протягом пільгового періоду 0,01%), а також саме сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань позичальником не може перевищувати 50 % від загальної суми кредиту, а не сума нарахованих процентів за користування кредитом. Просив суд врахувати відповідь на відзив під час розгляду справи та ухвалити рішення, яким позовні вимоги АТ «Ідея Банк» задовольнити в повному обсязі.

11 травня 2026 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких просив відхилити аргументи позивача як такі, що ґрунтуються на нікчемних умовах договору та несправедливих ставках та у задоволенні позову відмовити повністю.

05 червня 2026 року відповідач подав до суду додаткові пояснення, у яких просить при вирішенні справи врахувати норми п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та відмовити у стягненні будь-яких штрафних санкцій (пені, штрафів), критично оцінити докази позивача щодо факту видачі кредитних коштів.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, просили розгляд справи проводити у їх відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 27.06.2024 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено Договір № 1974345 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Даний договір було підписано клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток O.Bank 2.0. Банком підписано договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку. Також 27.06.2024 між ОСОБА_1 (клієнт) та АТ «Ідея Банк» укладено Угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки № С-001-321895-24-980, відповідно до умов якого Банк відкрив відповідачу поточний рахунок у гривні та надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно п. 3.1 Угоди максимальний розмір кредитної лінії становить 200000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Угоди розмір кредитної лінії у дату укладення угоди становить 50000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3 Угоди процентна ставка за користування кредитом становить 70,8% річних.

Кредитний ліміт у розмірі 50000,00 грн встановлений відповідачу ОСОБА_1 на спеціально відритий банківський поточний рахунок НОМЕР_1 .

Із виписки по рахунку клієнта вбачається, що відповідач кредитним лімітом користувався. Внаслідок того, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість, яка станом на 07.01.2026 становить 59669,75 гривень, яка складається із простроченого боргу 34996,33 гривень; прострочених процентів 24673,42 гривень.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У пункті 5 статті 3 Закону № 675-VIII (тут і надалі - в редакції чинній на дату укладення договору) визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України № 675-VIII) .

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Як зазначено у статті 12 Закону № 675-VIII, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № С-001-321895-24-980 у загальному розмірі 59669,75 гривень, яка складається із простроченого боргу 34996,33 гривень; прострочених процентів 24673,42 гривень.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений Кредитний договір № С-001-321895-24-980, умови якого позивачем були виконані повністю шляхом відкриття відповідачу кредитної лінії у розмірі 50000,00 грн. Однак відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за цим договором щодо повернення кредитних коштів виконував неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість. Доказів, які б спростовували правильність наданого Банком розрахунку, матеріали справи не містять. Відповідач ОСОБА_1 належних та допустимих доказів на спростування розміру заборгованості до суду не подав. Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 гривень.

На підставі ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3328,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 530, 599, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 279, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № С-001-321895-24-980 від 27.06.2024 в загальному розмірі 59669 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять) гривень 75 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 11.08.2026.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», адреса місцезнаходження: вулиця Валова, будинок 11, місто Львів, 79008; код в ЄДРПОУ 19390819.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя Л.М. Кучерява