Рішення № 138882446, 11.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3399/26

Провадження № 2/345/2523/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Верхнянської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

представник позивача звернулася до суду з даним позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , постійним місцем проживання якого був будинок АДРЕСА_1 . За життя спадкодавець заповіту не залишав. Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складається з: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; вкладів з усіма нарахованими відсотками та компенсаціями, що знаходяться в АТ КБ «Приватбанк» і в АБ «Укргазбанк».

З метою оформлення свої спадкових прав ОСОБА_1 (позивач 1) і ОСОБА_2 (позивач 2) звернулися із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 .

Крім позивачів, спадкоємцями є матір спадкодавця ОСОБА_4 і дочка спадкодавця ОСОБА_5 . 11 листопада 2025 року ОСОБА_4 подано заяву № 850 про відмову від прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 . 10 лютого 2026 року ОСОБА_5 подано заяву № 100 про відмову від прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3

6 травня 2026 року приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Лесик В.Б. відмовлено у видачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно.

В позовній заяві зазначено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 побудований у 1955 році, належав спадкодавцю ОСОБА_3 , що підтверджується доказами.

У зв`язку з цим, позивачі змушені звернутись із позовом до суду та просять: визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме по 1/2 житлового будинку з господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за кожним (а.с.1-5).

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.40-41).

У підготовче судове засідання позивачі не з`явилися, однак їх представником подано суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивачів, зазначила, що позов підтримує в повному обсязі (а.с. 43).

У підготовче судове засідання представник відповідача Верхнянської сільської ради не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовну заяву підтримує та просить задовольнити в повному обсязі (а.с. 44).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, про що складено відповідну довідку.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Згідно абз.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Зважаючи на те, що відповідачами по справі визнано вимоги позивача і це визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у відповідності до частини четвертої статті 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , постійним місцем проживання якого був будинок АДРЕСА_1 (а.с.21).

За життя спадкодавець заповіту не залишав (а.с.20).

Позивачка ОСОБА_1 була дружиною померлого ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_2 є сином померлого ОСОБА_3 (а.с.21, 28, 29).

Позивачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки на час смерті спадкодавця проживали і були зареєстровані разом з ним, що підтверджується довідкою Верхнянської сільської ради (а.с.21). Також вони подали заяви нотаріусу про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с.14, 15).

Крім позивачів, спадкоємцями є матір спадкодавця ОСОБА_4 і дочка спадкодавця ОСОБА_5 . 11 листопада 2025 року ОСОБА_4 подано заяву № 850 про відмову від прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 . 10 лютого 2026 року ОСОБА_5 подано заяву № 100 про відмову від прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 (а.с.16, 18).

6 травня 2026 року приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Лесик В.Б. відмовлено у видачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно (а.с.27).

Згідно погосподарської книги № 3 за 2016-2023 р.р. житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 побудований у 1955 році. Головою домогосподарства є ОСОБА_3 , 1974 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і разом з ним проживає його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.34, 35).

З метою оформлення своїх спадкових прав позивач 1 замовила та провела технічну інвентаризацію. З технічного паспорта слідує, що домоволодіння АДРЕСА_1 станом на 25.03.2026 (момент проведення технічної інвентаризації) має наступні технічні характеристики: літ. А житловий будинок, загальна площа 88,6 кв. м., житлова площа 35,2 кв. м.; літ. Б стайня, загальна площа 21,2 кв. м.; літ. В стодола, загальна площа 40,1 кв. м.; літ. Г сарай, загальна площа 9 кв. м; літ. Д сарай, загальна площа 10,8 кв. м.; літ Е сарай, загальна площа 5,7 кв. м.; літ. Є сарай, загальна площа 15,9 кв. м.; літ. Г вбиральня, загальна площа 1,0 кв. м; літ. З навіс, загальна площа 7,1 кв. м.; № 1 криниця 9 м. пг; № 2 ворота, загальна площа 7,8 кв. м.; № 3 огорожа, загальна площа 43,1 кв. м.; № 4 ворота, загальна площа 6,0 кв. м. Інвентаризаційна вартість об`єкта нерухомого майна станом 25.03.2026 становить 223021 гривню. Реєстрація права власності на це майно не проводилась. Указане підтверджується також довідкою ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» від 25.03.2026 № 001008. (а.с.22, 30-33).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

З правового висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові Судової палати у цивільних справах від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, встановлено, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтями 1217 та 1223 цього Кодексу встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.ст. 1261 та 1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частиною 2 статті 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Таким чином, будинки, які були збудовані до 1992 року, не потребували введення до експлуатації, при набутті права власності на такі об`єкти.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 26 лютого 2020 року у справі № 607/16873/18, провадження № 61-12451св19; від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17, провадження № 61-1978св20.

За таких обставин, враховуючи, що факт належності спадкодавцю ОСОБА_3 спадкового майна (будинковолодіння) підтверджується достатніми доказами, позивачі є спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 і належним чином прийняли спадщину після його смерті, беручи до уваги, що інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини, а відповідачем позов визнано повністю, зважаючи на те, що позивачі не можуть оформити свої спадкові права через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення позовної заяви та визнання за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме по 1/2 житлового будинку з господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за кожним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за кожним по 1/2 житлового будинку з господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий