Рішення № 138882445, 11.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3423/26

Провадження № 2/345/2534/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача ОСОБА_4 . Кожен із батьків склав окремий заповіт. ОСОБА_3 все своєї майно заповів позивачу, a ОСОБА_4 земельну ділянку. Позивач прийняв спадщину після смерті батьків. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину заповітом після смерті батьків на спірний житловий будинок, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Належність батькам позивача індивідуального (садибного) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , підтверджується виписками з погосподарської книги. Із технічного паспорта вбачається, що спірне нерухоме майно збудовано до 1969 року, і не є самочинним будівництвом.

У зв`язку з цим, позивач просить суд визнати за ним право власності в цілому на індивідуальний (садибний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 (а.с.1-3).

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.45-46).

У підготовче судове засідання позивач не з`явився, однак його представником подано суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, зазначив, що позов підтримує в повному обсязі (а.с. 48).

У підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, однак в матеріалах справи наявна нотаріально завірена заява ОСОБА_2 до суду про повне визнання позову та розгляд справи у його відсутності (а.с.30).

У підготовче судове засідання представник відповідача Верхнянської сільської ради не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовну заяву підтримує та просить задовольнити в повному обсязі (а.с. 49).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, про що складено відповідну довідку.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Згідно абз.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Зважаючи на те, що відповідачами по справі визнано вимоги позивача і це визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у відповідності до частини четвертої статті 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , який був батьком позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 (а.с.23, 25, 27).

ОСОБА_3 все своєї майно заповів позивачу, що підтверджується заповітом від 10.01.2018 (а.с.29).

Позивач прийняв спадщину після смерті батька, оскільки на час смерті спадкодавця проживав і був зареєстрований разом з ним, що підтверджується довідкою Верхнянської сільської ради (а.с.25).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , яка була матір`ю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 (а.с.22, 23, 25, 35).

ОСОБА_3 30.01.2019 склала заповіт, яким заповіла позивачу земельну ділянку (пай) (а.с.34).

Позивач прийняв спадщину після смерті матері, оскільки на час смерті спадкодавиці проживав і був зареєстрований разом з нею, що підтверджується довідкою Верхнянської сільської ради (а.с.35).

Також разом з матірю на час смерті проживав і був зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , який у строк, передбачений законом, звернувся до нотаріуса з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті матері (а.с.35, 39).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті обох батьків.

ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини після смерті обох батьків.

02.02.2026 нотаріус Лесик В.Б. видав позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дві земельні ділянки після смерті матері ОСОБА_4 (а.с.31, 32).

Проте нотаріус Лесик В.Б. повідомив позивача, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , неможливо, у зв?язку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно. (а.с.24, 26).

Належність батькам позивача індивідуального (садибного) житлового будинку господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , підтверджується виписками з погосподарської книги (а.с.22, 23).

Із технічного паспорта вбачається, що спірне нерухоме майно збудовано до 1969 року, і не є самочинним будівництвом (а.с.5-19).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

З правового висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові Судової палати у цивільних справах від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, встановлено, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтями 1217 та 1223 цього Кодексу встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.ст. 1261 та 1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частиною 2 статті 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Таким чином, будинки, які були збудовані до 1992 року, не потребували введення до експлуатації, при набутті права власності на такі об`єкти.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 26 лютого 2020 року у справі № 607/16873/18, провадження № 61-12451св19; від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17, провадження № 61-1978св20.

За таких обставин, враховуючи, що факт належності спадкодавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадкового майна (будинковолодіння) підтверджується достатніми доказами, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті батька та матері і належним чином прийняв спадщину після їх смерті, беручи до уваги, що відповідач відмовився від прийняття спадщини після смерті матері, а також відповідачем позов визнано повністю, зважаючи на те, що позивач не може оформити свої спадкові права через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення позовної заяви та визнання за ОСОБА_1 права власності в цілому на індивідуальний (садибний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в цілому на індивідуальний (садибний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий