Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 183/1618/26
№ 1-кс/183/1184/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 31 липня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про проведення додаткового допиту свідка,
встановив:
ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого, у якій просить скасувати постанову слідчого Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 31 липня 2026 року про відмову у задоволенні його клопотання від 29 липня 2026 року про проведення додаткового допиту свідка ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12026042350000249 та зобов`язати слідчого повторно розглянути вказане клопотання.
У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав скаргу та просив її задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення скарги, зазначила, що постанова слідчого є законною та обґрунтованою, а доводи ОСОБА_5 , наведені у скарзі є безпідставними.
Слідчий ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що постанова є обґрунтованою та вмотивованою.
Вислухавши особу, яка подала скаргу, прокурора та слідчого, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У провадженні СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження від 20 лютого 2026 року №12026042350000249 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
29 липня 2026 року ОСОБА_5 подано слідчому клопотання про проведення додаткового допиту свідка ОСОБА_6 , в якому зазначено про необхідність постановки свідку наступних питань: 1. На підставі якого пункту Постанови Кабінету Міністрів України №1040 від 06.10.2021 членами робочої групи застосовувалося «співставлення» відповідей потерпілого із власними спостереженнями? 2. Чи передбачає Постанова Кабінету Міністрів України №1040 можливість застосування такої процедури? 3. Що саме свідок розуміє під терміном «співставлення»? 4. Які саме дані співставлялися між собою? 5. Хто саме здійснював таке співставлення? 6. За якою методикою або нормативним документом проводилося таке співставлення? 7. Чи оформлювалися результати такого співставлення будь-яким окремим документом? 8. Хто саме прийняв рішення щодо визначення кількості балів за кожним критерієм оцінювання? 9. У чому полягало «колегіальне» прийняття рішення? 10. Чи проводилося будь-яке обговорення або інше узгодження між членами робочої групи під час визначення остаточних результатів? 11. Чи складався будь-який документ, який підтверджує колегіальне прийняття рішення? 12. Хто саме роздрукував бланк Висновку, який у подальшому був заповнений у паперовому вигляді? 13. На якому саме комп`ютері був роздрукований цей бланк? 14. Кому належить зазначений комп`ютер (установі чи конкретній посадовій особі)? 15. У якому службовому кабінеті або приміщенні був роздрукований бланк Висновку? 16. З яких причин остаточне оформлення Висновку було здійснено лише 17.10.2025, хоча комплексне визначення індивідуальних потреб проводилося 03.10.2025? 17. Якщо, за твердженням свідка, відповіді потерпілого не змінювалися, то чим вона може пояснити істотні розбіжності між відповідями потерпілого та відомостями, внесеними до остаточного Висновку?.
Постановою слідчого Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 31 липня 2026 року відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий вказав, що щодо першого запитання, викладеного у клопотанні, встановлено, що у Постанові Кабінету Міністрів України №1040 від 06.10.2021 прямо не використовується термін «співставлення». Водночас відповідна процедура закріплена у додатку 2 до Порядку комплексного визначення індивідуальних потреб, де передбачено, що робоча група здійснює оцінку стану особи на підставі анкетних відповідей та власних спостережень. Щодо другого запитання, викладеного у клопотанні, встановлено, що у тексті самої Постанови Кабінету Міністрів України №1040 від 06.10.2021 термін «співставлення» прямо не використовується. Водночас у додатку 2 до Порядку комплексного визначення індивідуальних потреб, затвердженого зазначеною Постановою, закріплено, що робоча група здійснює оцінку стану особи на підставі відповідей, наданих особою, та власних спостережень членів групи. Це фактично означає наявність у робочої групи права узагальнювати дані анкетування з результатами безпосереднього спостереження. Щодо третього сьомого запитання, викладених у клопотанні, встановлено, що зазначені обставини не мають значення для ходу досудового розслідування та не впливають на встановлені факти. Щодо восьмого запитання, викладеного у клопотанні, встановлено, що зазначені обставини вже були досліджені під час допитів свідків членів робочої групи. Щодо дев`ятого п`ятнадцятого запитання, викладених у клопотанні, встановлено, що зазначені обставини вже досліджувалися та встановлювалися під час проведення допитів свідків членів робочої групи і не мають значення для ходу досудового розслідування. Щодо шістнадцятого та сімнадцятого запитання, викладених у клопотанні, встановлено, що вивчення питання щодо можливості виконання особою, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на професійній основі, різних видів життєдіяльності здійснюється шляхом анкетування. Анкетування проводиться із застосуванням шкали оцінки можливості виконання елементарних дій (таблиця 2) та шкали оцінки можливості виконання складних дій (таблиця 3) з метою визначення: залежності від будь-якої сторонньої допомоги (фізичної, психологічної, нагляду); можливості самостійного задоволення основних життєвих потреб; ступеня залежності та передбачуваної тривалості індивідуальної потреби у сторонній допомозі, а також причин, що її викликають. Ступінь залежності особи визначається оптимальним для конкретної ситуації методом: опитування самої особи, членів її сім`ї чи законних представників; здійснення фахівцями уповноваженого органу безпосереднього спостереження за особою. Застосування зазначених у таблицях 2 і 3 шкал передбачає, що в обраних позиціях повинні бути відображені реальні дії особи за попередні 2448 годин, а у разі потреби за довший період.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках передбачених цим кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Вимоги до змісту постанови визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Кримінально-процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Слідчий суддя, проаналізувавши оскаржувану постанову, вважає, що постанова слідчого відповідає вимогам, встановленим ст. 110 КПК України, в мотивувальній частині наведено мотиви його прийняття з обґрунтуванням, зміст прийнятого процесуального рішення за результатами розгляду клопотання. Слідчий у постанові детально обґрунтував та вмотивував своє рішення стосовно кожного поставленого ОСОБА_5 у клопотанні питання свідкові у кримінальному провадженні.
Також слідчим дотримано строк розгляду клопотання, визначений ст. 220 КПК України.
Отже, враховуючи. що оскаржувана постанова слідчого відповідає вимогам, визначеним ст. 110 КПК України, достатньо обґрунтована і мотивована, тому підстави для її скасування слідчий суддя не вбачає.
За сталою практикою Верховного Суду, яка спрямована на дотримання принципу змагальності та розподілу функцій, закріпленим у ч. 3 ст. 22 КПК України, слідчий суддя не підміняє собою сторону обвинувачення або захисту, і не визначає, яке рішення має бути прийняте він лише оцінює його законність у межах заявленої скарги, на що неодноразово наголошено Верховним Судом. Зокрема, у постанові від 01.12.2022 у справі № 522/7836/21 зазначено, що слідчий суддя не має права зобов`язувати слідчого (прокурора) приймати конкретне процесуальне рішення. Аналогічна позиція викладена у рішенні ККС ВС від 05.05.2023 у справі № 188/1146/22.
Отже, зобов`язання слідчого провести конкретні слідчі дії перебуває поза межами компетенції слідчого судді, який не може переймати на себе функції слідства, оскільки вказане питання відноситься до компетенції слідчого, який в силу ч. 5 ст. 40 КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності. При розгляді скарги на постанову слідчого, винесену під час досудового розслідування, слідчий суддя уповноважений розглядати питання лише щодо обґрунтованості даної постанови.
Згідно із ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу, яка може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Аналізуючи доводи особи, яка подала скаргу, підстави звернення з вказаною скаргою, дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості вимог скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належним чином розглянуто слідчим у кримінальному провадженні та винесена вмотивована постанова, а тому відсутні підстави для задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України,
постановив :
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 31 липня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про проведення додаткового допиту свідка.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 10 серпня 2026 року о 16 год. 20 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 138882059, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 05.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 183/1618/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: