Рішення № 138880800, 11.08.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1047/26

Провадження № 2/682/1011/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючого судді Матвєєвої Н.В.

секретаря судового засідання Кисельової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що 09.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №6796477, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 3000 грн, які останній зобов`язався повернути у встановлений строк, сплатити проценти за користування ними та комісію за надання кредиту.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 25/02/26, згідно з умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до божників, в тому числі за кредитним договором №6796477 від 09.10.2025 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 25.02.2026 року, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11826 грн, з яких: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2308,50 грн сума заборгованості за процентами, 517,50 грн сума заборгованості за комісією, 6000 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, він не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 11826 грн. заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій зменшила позовні вимоги, просила стягнути заборогованість за кредитним договором в сумі 5826 грн. та судові витрати, розгляд справи проводити без її участі та не заперечувала щодо винесення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав частково в частині тіла кредиту, просив зменшити розмір нарахованих процентів, штрафних санцій, пені оскільки їх розмір є надмірним та суттєво перевищує суму основного боргу, а також взяти до уваги складне матеріальне становище, розгляд справи здійснювати в його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи було укладено договір надання коштів у кредит №6796477, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 274187, надісланим на електронну пошту відповідача, що підтверджується даними самого договору та довідки про ідентифікацію.

Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 3000 грн строком на 360 днів, дата повернення позики 03.10.2026, процентна ставка 0,95 % на день, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн), денна процентна ставка 0,998% на день.

Відповідач за умовами договору зобов`язався повернути кредитодавцю суму кредиту, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання за Договором та надало відповідачу кредит у розмірі 3000 грн шляхом безготівково перерахування на банківський картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» № КД-000044629 від 05.03.2026, копією платіжної інструкції від 09.10.2025 року.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал Банк» надав суду рух грошових коштів по рахунку на ім`я ОСОБА_1 за період з 09.10.2025 по 12.10.2025, згідно даного розрахунку 09.10.2025 року йому було зараховано грошові кошти в сумі 3000 грн.

Однак ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти, свої зобов`язання перед кредитодавцем не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», за кредитним договором № 6796477 від 09.10.2025 за ОСОБА_1 рахується заборгованість станом на 24.04.2026 року у розмірі 11826 грн, з яких: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2308,50 грн - сума заборгованості за процентами, 517,50 грн сума заборгованості за комісією, 6000 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 25/02/26, згідно з умовами якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до божників, в тому числі за кредитним договором №6796477 від 09.10.2025 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 25.02.2026 року, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11826 грн, з яких: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2308,50 грн сума заборгованості за процентами, 517,50 грн сума заборгованості за комісією, 6000 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з наступного.

За положеннями статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина 2 статті 207 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

За положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що кредитний договір №6796477 підписаний електронним підписом позичальника, шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та вимогам до кредитних договорів. Кредитні кошти надані в безготівкову порядку. Проте, доказів повернення отриманих коштів відповідачем матеріали справи не містять.

Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитний договір та договір факторингу, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів, процентів за їх використання та комісії за надання кредиту з боржника.

Відповідно до п.6.13 кредитного договору №6796477 позивач скористався правом на дострокове повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, нарахованих станом на 25.02.2026 року, комісії за надання кредиту в сумі 517,50 грн.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку про задоволення позову в межах зменшених позовних вимог, та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 5826 грн, з яких: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2308,50 грн сума заборгованості за процентами, 517,50 грн сума заборгованості за комісією. Підстав для зменшення розміру процентів суд не вбачає, оскільки вони нараховані не за весь строк кредитного договору, а лише до 28.12.2025 року, строк кредитного договору закінчується 09.10.2026 року.

В силу вимог ч.1 та ч. 2 ст.141 ЦПК України, виходячи із часткового задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та 4500 грн витрат на правничу допомогу, розмір яких є співмірним із ціною позову, обсягом виконаних робіт та не спростований відповідачем.

Керуючись ст. 512, 514, 611, 526-530, 536, 1046-1054, 1077 ЦПК України, ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 6-16, 81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позов ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 5826 грн заборгованості за кредитним договором №6796477 від 09.10.2025 року, судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва