Ухвала суду № 138879675, 07.08.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/7907/26

ун. № 759/21863/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , яке погоджене заступником начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 та подане в кримінальному провадженні №42025102060000025 від 07.02.2025, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, українець, громадянин України, не працюює, зареєстрований та фактично проживає: за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного за ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, у якому слідчий просить продовжити стосовно ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів у межах строку досудового розслідування та визначити заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000 грн.

Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025102060000025 від 07.02.2025 за фактами незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збуту наркотичних засобів і психотропних речовин, вчинених організованою групою, в особливо великих розмірах.

За даними досудового розслідування, ОСОБА_4 підозрюється у причетності до діяльності організованої групи, створеної з метою систематичного незаконного придбання, зберігання, перевезення та збуту наркотичних засобів і психотропних речовин.

Як зазначено у клопотанні, ОСОБА_4 виконував роль співорганізатора такої групи та відповідно до розподілених функцій мав забезпечувати організацію придбання наркотичного засобу - кокаїну та його передачу іншим учасникам для подальшого збуту, функціонування відповідного каналу в месенджері, підшукування транспортних засобів і покупців наркотичних засобів, залучення інших осіб до протиправної діяльності, вжиття заходів конспірації, а також здійснювати керування та контроль за діями інших учасників групи.

За версією сторони обвинувачення, протиправна діяльність мала системний та організований характер, між її учасниками існував розподіл функцій, а дії кожного з них були спрямовані на досягнення спільної мети - незаконний збут наркотичних засобів та отримання від такої діяльності грошових коштів.

11.02.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри сторона обвинувачення підтверджує сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів.

Зокрема, слідчий посилається на результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі протокол візуального спостереження за ОСОБА_4 , відповідно до якого зафіксовані його зустрічі з іншими особами, причетність яких до незаконного обігу наркотичних засобів перевіряється органом досудового розслідування, та передачу йому пакетів, які, за версією слідства, могли містити грошові кошти, одержані від збуту наркотичних засобів.

Крім того, на підтвердження обґрунтованості підозри сторона обвинувачення посилається на інші матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протоколи слідчих дій, результати проведених обшуків, висновки експертів та інші матеріали кримінального провадження, які, на переконання слідчого, у своїй сукупності свідчать про причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Як убачається з матеріалів клопотання, 12.02.2026 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.04.2026 без визначення розміру застави.

У подальшому строк застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжувався.

Останньою ухвалою слідчого судді строк тримання ОСОБА_4 під вартою було продовжено та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000 грн.

Обґрунтовуючи необхідність подальшого тримання ОСОБА_4 під вартою, сторона обвинувачення зазначає, що обставини, які враховувалися слідчим суддею при застосуванні та продовженні запобіжного заходу, не перестали існувати, а встановлені раніше ризики не зменшилися настільки, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Зокрема, сторона обвинувачення посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для кримінального провадження; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з іншими особами, причетність яких до кримінальних правопорушень перевіряється; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду сторона обвинувачення пов`язує з характером та особливою тяжкістю інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, суворістю можливого покарання у разі визнання його винуватим, а також обсягом висунутої підозри.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що досудове розслідування не завершено, встановлюються всі обставини можливої протиправної діяльності та причетні до неї особи, у зв`язку з чим перебування підозрюваного без належного процесуального контролю, на думку слідчого, створює можливість приховування або знищення відомостей і предметів, які мають доказове значення.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних слідчий зазначає, що ОСОБА_4 обізнаний про осіб, які фігурують у кримінальному провадженні, та, враховуючи відведену йому за версією слідства роль співорганізатора, може здійснювати на них вплив з метою зміни показань, відмови від їх надання або узгодження позицій.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином сторона обвинувачення також пов`язує з характером організованої діяльності та можливими зв`язками ОСОБА_4 з іншими особами, причетність яких перевіряється під час досудового розслідування.

Наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення сторона обвинувачення обґрунтовує системним та корисливим характером інкримінованої діяльності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин.

Крім того, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали неможливо у зв`язку з необхідністю проведення та завершення ряду слідчих і процесуальних дій. За твердженням сторони обвинувачення, для їх проведення необхідний додатковий строк, а досудове розслідування планується продовжити до 11.11.2026.

На переконання слідчого, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний у повному обсязі запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , у зв`язку з чим існує необхідність у продовженні строку його тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що повідомлена ОСОБА_4 підозра не є обґрунтованою, оскільки, на думку сторони захисту, останній не виконував об`єктивної сторони інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Також захисник вказувала, що наведені стороною обвинувачення ризики належним чином не обґрунтовані та не підтверджені конкретними доказами, а їх виклад фактично дублюється у кожному наступному клопотанні про продовження строку запобіжного заходу без наведення нових обставин, які б свідчили про необхідність подальшого тримання ОСОБА_4 під вартою.

Крім того, захисник просила врахувати наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків та тривалість його перебування під вартою. З огляду на наведене просила застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

У разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність подальшого тримання ОСОБА_4 під вартою, захисник просила зменшити визначений раніше розмір застави з 250 до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що визначена раніше застава у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є для нього непосильною та фактично не може бути внесена.

Пояснив, що заощадження, які він мав до затримання, за час його перебування під вартою були витрачені на потреби родини та витрати, пов`язані з його перебуванням у слідчому ізоляторі. На думку підозрюваного, застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб була б більш реальною для внесення.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думки учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання особи під вартою, а також виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що такий запобіжний захід є винятковим, а його подальше застосування повинно бути виправдане наявністю конкретних обставин, які свідчать про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження повідомлена ОСОБА_4 підозра відповідає критерію обґрунтованості.

Зокрема, причетність ОСОБА_4 до інкримінованих кримінальних правопорушень сторона обвинувачення підтверджує матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі результатами візуального спостереження, якими зафіксовано його контакти з іншими особами, причетність яких до незаконного обігу наркотичних засобів перевіряється слідством, а також іншими зібраними під час досудового розслідування доказами.

При цьому доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 не виконував об`єктивної сторони інкримінованого йому кримінального правопорушення, не спростовують обґрунтованості підозри на цій стадії кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує, що при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу не вправі встановлювати винуватість чи невинуватість особи, остаточно визначати роль кожного з можливих співучасників, перевіряти правильність кримінально-правової кваліфікації в тому обсязі, в якому це здійснюється судом під час розгляду обвинувального акта по суті, або оцінювати докази з точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку.

На цій стадії достатньо встановити наявність фактів та інформації, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з обставинами кримінального правопорушення та виправдовують подальше здійснення щодо нього кримінального провадження.

Таким чином, доводи захисту щодо необґрунтованості підозри під час розгляду цього клопотання не знайшли свого підтвердження.

Оцінюючи ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що стороною обвинувачення заявлено про продовження існування всіх ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 цієї статті.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує характер і ступінь тяжкості інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та суворість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим.

Разом із тим тяжкість можливого покарання не розглядається слідчим суддею як самостійна та безумовна підстава для подальшого тримання особи під вартою, а оцінюється у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, даними про особу підозрюваного та стадією досудового розслідування.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних слідчий суддя враховує характер інкримінованої діяльності, кількість осіб, причетність яких перевіряється органом досудового розслідування, а також відведену ОСОБА_4 , за версією сторони обвинувачення, роль співорганізатора такої діяльності. З огляду на це можливість його впливу на інших учасників кримінального провадження на цьому етапі не може бути повністю виключена.

Так само не можна вважати такими, що повністю припинили існування, ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_4 підозрюється.

Водночас слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту в тій частині, що саме по собі повторне наведення у кожному наступному клопотанні тих самих ризиків не може автоматично бути достатнім обґрунтуванням для необмеженого у часі продовження найбільш суворого запобіжного заходу.

З плином часу сторона обвинувачення повинна наводити достатні підстави, які свідчать про те, що встановлені ризики продовжують бути актуальними, а їх ступінь залишається таким, що виправдовує подальше обмеження свободи особи.

У цьому випадку слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 перебуває під вартою з 11.02.2026, тобто вже протягом тривалого часу. За цей період органом досудового розслідування проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, зібрано значну частину доказової інформації, що об`єктивно впливає на інтенсивність окремих ризиків порівняно з тією, яка існувала на початковому етапі кримінального провадження.

Однак зменшення ступеня окремих ризиків не є тотожним їх повному припиненню.

Беручи до уваги характер інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, відведену йому стороною обвинувачення роль у можливій організованій протиправній діяльності, стадію кримінального провадження та необхідність завершення слідчих і процесуальних дій, слідчий суддя доходить висновку, що на цей час ризики не зменшилися до такого ступеня, який дозволяв би забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного шляхом застосування домашнього арешту.

Тому вимога сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Разом із тим наведені обставини мають істотне значення при вирішенні питання щодо розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, раніше ОСОБА_4 було визначено заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000 грн. Водночас визначена застава до цього часу не внесена.

Слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту щодо майнового та сімейного стану підозрюваного, наявності у нього міцних соціальних зв`язків, а також пояснення самого ОСОБА_4 про те, що наявні до затримання заощадження за час його перебування під вартою були витрачені на потреби родини та витрати, пов`язані з його утриманням у слідчому ізоляторі.

Тривале невнесення визначеної застави саме по собі не є безумовною підставою для її зменшення та не свідчить автоматично про її завідомо непомірний характер. Водночас ця обставина підлягає оцінці разом із тривалістю перебування особи під вартою, її майновим і сімейним станом, ступенем встановлених ризиків та іншими обставинами, передбаченими ст.ст. 178, 182 КПК України.

Застава, будучи альтернативою триманню під вартою, повинна бути визначена у такому розмірі, який, з одного боку, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а з іншого - не матиме очевидно непомірного характеру з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.

Зважаючи на тривалість перебування ОСОБА_4 під вартою, поступове зменшення інтенсивності окремих ризиків у зв`язку з проведенням значного обсягу слідчих дій, дані про його особу та майновий стан, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для зменшення раніше визначеного розміру застави.

Разом із тим прохання сторони захисту про визначення застави саме у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб слідчий суддя вважає таким, що не повною мірою враховує характер інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, його можливу роль у протиправній діяльності та ступінь ризиків, які продовжують існувати.

За сукупністю наведених обставин слідчий суддя вважає обґрунтованим та пропорційним зменшити розмір застави з 250 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 грн.

Такий розмір застави, на переконання слідчого судді, з урахуванням покладення на ОСОБА_4 у разі її внесення передбачених законом процесуальних обов`язків, буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання встановленим ризикам і водночас відповідатиме вимогам розумності та пропорційності.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про необхідність часткового задоволення клопотання: строк тримання ОСОБА_4 під вартою слід продовжити у межах строку досудового розслідування, однак раніше визначений розмір застави у 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підлягає зменшенню до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 грн.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 202, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 05 жовтня 2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої підозрюваний підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці з дня внесення застави такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними з приводу обставин кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 10.08.2026.

Cлідчий суддя ОСОБА_8