Рішення № 138879119, 29.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35423/25-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєвій Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Романенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника відповідача - адвоката Золотарьова Кирила Андрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі №757/35423/25-ц, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року у провадження судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. надійшла заява представника відповідача - адвоката Золотарьова Кирила Андрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 757/35423/25-ц.

В обґрунтування зазначеної заяви, вказано, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21.05.2026 у справі № 757/35423/25-ц позов КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення. Утім, під час ухвалення рішення у справі № 757/35423/25-ц судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Так, у відзиві було зазначено, що попередній розрахунок судових витрат на правову допомогу, становить 41 250,00 грн, а також заявлено, що остаточний розрахунок судових витрат, понесених ОСОБА_1 у ході розгляду справи № 757/35423/25-ц, разом з відповідними підтверджуючими документами, буде надано суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по суті позовних вимог.

Оскільки, повний текст рішення був надісланий відповідачу та її представнику тільки 01.07.2026, у ОСОБА_1 була відсутня об`єктивна можливість дізнатися про вирішення питання про розподіл судових витрат, а відтак - подати заяву про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами понесених судових витрат у строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення, тобто до 26.05.2026.

На підставі викладеного, просив суд визнати поважними причини пропуску та поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі № 757/35423/25-ц та ухвалити додаткове рішення у справі № 757/35423/25-ц про стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судових витрат, понесених ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи № 757/35423/25-ц, у розмірі 41 250,00 грн.

20.07.2026 на адресу суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. У обґрунтування представник вказав, що відповідач пропустив, встановлений ст. 141 ЦПК України, процесуальний строк. Обставина, що представник відповідача дізнався про наявність судового рішення 01.07.2026 року, у даному випадку не свідчить про поважність причини пропуску процесуального строку на подання доказів понесених витрат на правничу допомогу. Крім того, вказав, що якщо суд не знайде підстав для залишення вказаної заяви без розгляду, то позивач до того ж вважає, що заявлений відповідачем розмір судових витрат є надмірним та підлягає зменшенню до 500, 00 грн., оскільки заявлений відповідачем розмір витрат неспівмірним, необ`єктивним та необґрунтованим.

29.07.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання з`явився представник відповідача подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги підтримав, просив задовольнити.

У судове засідання з`явився представник позивача подав заяву у якій просив здійснювати розгляд справи у його відсутність, просив відмовити у задоволенні заяви, враховуючи заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Судовим розглядом встановлено, що у відзиві на позовну заяву стороною відповідача було зазначено попередній розрахунок судових витрат на правову допомогу, що становить 41 250,00 грн, а також заявлено, що остаточний розрахунок судових витрат, понесених ОСОБА_1 у ході розгляду справи № 757/35423/25-ц, разом з відповідними підтверджуючими документами, буде надано суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по суті позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21.05.2026 року, позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без задоволення.

Питання щодо стягнення витрат на правову допомогу судом не вирішувалося.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що фактично повний текст рішення у справі надійшов до електронних кабінетів адвоката Золотарьова К.А. та ОСОБА_1 в підсистемі «Електронний суд» 01.07.2026, що підтверджується відповідною карткою руху документу в ЄСІТС.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки, повний текст судового рішення був отриманий відповідачем та її представником лише 01.07.2026, суд вважає наведені обставини достатніми, для поновлення відповідачу строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 14.11.2024 у справі № 161/629/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, а також пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З матеріалів справи убачається, що для підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, у зв`язку з розглядом справи № 757/35423/25-ц, додано: копію Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від № 07/10/2025 від 07.10.2025; копію Додаткової угоди № 1 від 07.10.2025 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від № 07/10/2025 від 07.10.2025; копію Акта № 1 приймання-передачі наданих юридичних послуг від 12.02.2026 відповідно до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 07/10/2025 від 07.10.2025; копію Рахунку № 1 від 26.02.2026; копії дев`яти квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки від імені ОСОБА_1 на рахунок Адвокатського об`єднання «Пухальська, Золотарьов і Лахтарін» на загальну суму 41 250,00 грн.

Факт надання адвокатом правничої допомоги підтверджується актом № 1 приймання-передачі наданих юридичних послуг від 12.02.2026 відповідно до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 07/10/2025 від 07.10.2025.

При цьому, у вказаному акті , вказано час виконання робіт 16 год. 30 хв., що на думку суду є очевидно перебільшеним.

Таким чином, обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт у даній справі, витрачений адвокатом час та вартість витрат відповідача на правову допомогу, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини 3, 4 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, факт наявності двосторонньої домовленості відповідача та Адвокатського об`єднання не зумовлює безумовного виникнення у позивача, який не є стороною договору про надання правової допомоги, обов`язку з відшкодування усіх фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, так як на особу, що не є стороною правочину, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними). Саме такі критерії щодо судових витрат застосовує у своїй практиці Європейський суд з прав людини (п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України; п. 80 Рішення у справі Двойних проти України; п. 88 Рішення Меріт проти України).

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, зазначено що «для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).

Згідно ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про адвокату та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15 зробив наступний висновок: «Розподіляючи витрати, понесені банком на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи договір про юридичні послуги від 22 травня 2017 року № 783-11-29-2, укладений між ПАТ «Піреус Банк МКБ» та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери», меморіальний ордер від 30 травня 2017 року № 4426887 про сплату 120 тис. грн, опис наданих послуг та додаткових витрат і акт приймання виконаної роботи від 27 листопада 2017 року не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат».

З огляду на наведене, враховуючи, що справа №757/35423/25-ц об`єктивно має невисокий рівень складності, заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям, визначеним частиною 4 статті 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Крім того, судом взято до уваги, що у даній справі відсутня велика кількість сторін, а беруть участь лише позивач та відповідач, тобто кількість сторін є мінімальною.

Враховуючи вищезазначене, заяву сторони позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, характер спору, відсутність особливої складності справи, обмежений обсяг процесуальних документів, підготовлених представником відповідача, відсутність значної кількості судових засідань та необхідності виконання значного обсягу правничої роботи, суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат не відповідає критеріям співмірності, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України, а тому підлягає зменшенню. Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 19.02.2020 справа № 755/9215/15-ц та позиціями Верховного Суду викладеними у постанові від 25.02.2026 справа № 755/15005/23 та у постанові від 03.03.2026 справа № 462/5597/23.

Відтак, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 5 000,00 грн. - понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, а тому, заява представника відповідача - адвоката Золотарьова К.А. підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 137,141, 265, 270,352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Поновити відповідачу ОСОБА_1 процесуальний строк на подання заяви, про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу судових витрат у справі № 757/35423/25-ц.

Заяву представника відповідача - адвоката Золотарьова Кирила Андрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 757/35423/25-ц - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 29.07.2026 року.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА