Рішення № 138878489, 10.08.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/2742/26

Номер провадження 2/676/3167/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

10 серпня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Гладій Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» Ляр Д.Ю. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № б/н від 14.01.2024 року 31 125,64 грн., судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник посилається на те, що 14.01.2024 року ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» уклали Кредитний договір. Далі, на підставі умов укладеного Кредитного договору, відповідач отримав платіжний інструмент - платіжну картку номер № НОМЕР_1 із встановленим кредитним лімітом до 200 000,00 грн., строком дії 12 місяців із можливістю пролонгації, тип «Універсальна GOLD» із процентною ставкою 40,8% річних. Відповідач, отримавши кредитні кошти, припинив своєчасне погашення заборгованості, у зв`язку з чим, станом на 25.03.2026 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 31 125,64 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 25 164,86 грн., заборгованості за простроченими відсотками 5 960,78 грн. У зв`язку з вищевикладеним, представник позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість за Кредитним договором б/н від 14.01.2024 року та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відзив на позов відповідач до суду не подав.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Ляр Д.Ю. в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи судом повідомлений належним чином, в позовній заяві зазначив про проведення розгляду справи у його відсутності, позов підтримує і не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заяв і клопотань на адресу суду не подавала.

Відповідно до вимог ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк», 14.01.2024 року уклали Кредитний договір № б/н.

Означений Кредитний договір між сторонами укладено в спосіб подання письмової заяви відповідача на надання відповідної платіжної картки та видачі позивачем відповідачу такої картки з боку банку. Вказані дії сторін не суперечать загальним засадам цивільного законодавства щодо способу укладання договору, а відтак, породжували відповідні договірні зобов`язання для сторін по справі.

Матеріалами справи підтверджено, що одночасно із укладанням Кредитного договору позичальник підписав Паспорт споживчого кредиту.

Судовим розглядом встановлено, що вказану заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач підписав шляхом власноручного проставлення відбитку підпису під текстом такої заяви, що був розташований на екрані електронного приладу, та який було надано співробітником банку.

Підписанням означеної заяви та паспорту споживчого кредитування сторони погодили наступні істотні умови Кредитного договору: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 200 000,00 грн. (п.1.2 договору); тип кредитної карти: карту «Універсальна GOLD»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2 договору); процентна ставка, відсотків річних: 40,8% (п.1.3 договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100,00 грн., щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4 договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60% (п.1.5 та п.2.1.1.2.12 договору).

Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного Кредитного договору, відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за ним, станом на 25.03.2026 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 31 125,64 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 25 164,86 грн., заборгованості за простроченими відсотками 5 960,78 грн.

Оскільки позивач вважає, що відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, допустивши виникнення заборгованості, яку не бажає погашати, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так, згідно із ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як встановлено судом, відповідач підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг та Паспорт споживчого кредитування.

У вказаній заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця Анкета-заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення.

На підтвердження фактичного надання кредитних коштів відповідачу, як позичальнику, та не виконання такою особою своїх зобов`язань щодо повернення отриманих на умовах строковості грошових кредитних коштів, з боку банку суду представлено банківську виписку по руху коштів по картковому рахунку, який був відкритий на ім`я відповідача.

Суд із цього приводу вказує, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 755/2284/16-ц, провадження № 61-4685св19.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п.1 п.59 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджене Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 року банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них.

Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку (п.61 вказаного Положення).

Згідно п.62 такого Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

В даному випадку означена виписка по руху коштів по картці відповідача відповідає означеним вимогам чинного законодавства, та є первинним документом, який беззаперечно свідчить про надання боржнику кредитних грошових коштів та існування у позичальника заборгованості за кредитним договором. Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, а відтак у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у Кредитному договорі.

Перевіривши надані позивачем розрахунок заборгованості, у тому числі на предмет його узгодженості із вказаною випискою руху грошових коштів по картковому рахунку, та узявши до уваги умови Кредитного договору, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов такого Кредитного договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту.

Відповідач доказів виконання своїх договірних зобов`язань в частині повернення фактично отриманих кредитних коштів за названим Кредитним договором суду не надав Так само, стороною відповідача не надано і власного розрахунку.

Таким чином, застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів у загальному розмірі 32 144,90 грн., які стягуються судом в межах розгляду даної справи.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд вказує на наступне.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Суд вважає, що вважає, що шляхом підписання Паспорта споживчого кредитування споживач була проінформована також про реальну процентну ставку, загальні витрати за кредитом, та інші важливі правові аспекти його надання, що передбачені ст.9 Закону України «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем зобов`язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за його користуванням, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості по процентах, яка підтверджується представленим позивачем Розрахунком заборгованості, що є арифметично правильним та не спростованим відповідачем.

Відтак позові підлягає задоволенню у його повному обсязі, у зв`язку з чим з відповідача слід стягнути на користь банку за Кредитним договором б/н від 14.01.2024 року заборгованість у загальному розмірі 31 125,64 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 25 164,86 грн., заборгованості за простроченими відсотками 5 960,78 грн.

Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явився, Відзив на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.526, 527, 530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за Кредитним договором б/н від 14.01.2024 року у загальному розмірі 31 125,64 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 25 164,86 грн., заборгованості за простроченими відсотками 5 960,78 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2 622,40 грн.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, місце знаходження: вул. Грушевського, буд.1 Д м. Київ поштовий індекс 01001, адреса листування: вул. Набережна Перемоги, буд.50 м. Дніпро поштовий індекс 49094.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя Л.М. Гладій