Рішення № 138878358, 03.08.2026, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/105/26

Провадження № 2/483/276/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

02 лютого 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» (далі ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ») звернулося до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з зазначеним позовом до ОСОБА_1 , предметом якого є стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором в сумі 41400 грн. та судових витрат в сумі 2662 грн. 40 коп. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 04 квітня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою було укладено договір споживчого кредиту № 1417767 в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». На підставі договору відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 9000 грн. шляхом їх зарахування на її банківську картку № НОМЕР_1 . Строк кредитування становив 360 днів, а процентна ставка за користування коштами 2,5 % від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору. Згідно із п. 1.4. Договору періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Крім того у відповідності до п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". 18 грудня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» передала право вимоги за кредитним договором № 1417767 від 04 квітня 2024 року ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ». Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_1 не виконує своїх зобов`язань за кредитним договором, її заборгованість за кредитним договором станом на дату звернення до суду становить 41400 грн., з яких: 9000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 32400 грн. заборгованість за відсотками, позивач просив стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості за кредитним договором, а також понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп.

23 березня 2026 року від представника відповідачки адвоката Тарасенко В.І. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву в якому представник позивачки проти позову заперечувала та зазначила, що відповідачка підтверджує, що дійсно через складні життєві обставини змушена була укласти Договір споживчого кредиту № 1417767 від 04 квітня 2024 року, зобов`язання за яким не змогла вчасно виконати. З 11 квітня 2023 року відповідачка перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою №154/54/23/1/65/1115 від 14 серпня 2025 року та військовим квитком серії НОМЕР_3 від 04 травня 2018 року. Також згідно посвідчення серії НОМЕР_4 від 02 серпня 2019 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Відповідно до пп. 3 п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. У зв`язку із тим, що відповідачка має статус учасника бойових дій та перебуває на військовій службі, їй як військовослужбовій, не повинні були нараховуватися проценти за кредитним договором, оскільки на неї поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тому є безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення із відповідачки заборгованості по відсотках в сумі 41400 грн. Посилаючись на викладене, представник відповідачки просила частково задовольнити позовні вимоги ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: в частині стягнення заборгованості за основним боргом в розмірі 9000 грн., у задоволені решти позовних вимог відмовити та крім того, представник просила стягнути з ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» на користь відповідачки витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

31 березня 2026 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про зменшення/збільшення позовних вимог, у якій з посиланням на те, що відповідачка є військовослужбовицею Збройних Сил України, яка проходить військову службу та виконує конституційний обов`язок із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності держави в умовах триваючого особливого періоду, що має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки законодавством України передбачено спеціальні гарантії правового захисту військовослужбовців, у тому числі у сфері виконання грошових зобов`язань, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності, а також з метою забезпечення балансу інтересів сторін, вважає за можливе та доцільне зменшити обсяг заявлених позовних вимог шляхом відмови від вимог про стягнення заборгованості за відсотками. Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 9000 грн. а також понесені судові витрати у вигляді судового збору.

Крім того, 31 березня 2026 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив у якому позивач зазначив, що відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому фактично не заперечується ані факт укладення кредитного договору, ані факт отримання кредитних коштів, ані наявність заборгованості за тілом кредиту, однак висловлено заперечення щодо нарахованих процентів та заявлено вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу. Разом із тим, після подання позову, позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовився від вимог про стягнення заборгованості за відсотками та просить стягнути виключно заборгованість за тілом кредиту. З урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог предмет спору у даній справі фактично відсутній, оскільки вимоги приведені у відповідність до обставин, які самою ж відповідачкою не заперечуються у відзиві на позовну заяву. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих сумнівів щодо добровільності та достовірності такого визнання. Отже, у даному випадку: відсутня необхідність доказування обставин виникнення зобов`язання; відсутня необхідність доказування факту отримання грошових коштів; відсутня необхідність доказування наявності заборгованості за тілом кредиту. Таким чином, зазначені обставини є встановленими у розумінні процесуального закону, а відповідно спір між сторонами у цій частині об`єктивно відсутній. Щодо вимоги відповідачки про стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн., то зазначені вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам процесуального закону. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням результатів вирішення спору. У даному випадку має місце сукупність обставин, які виключають можливість покладення на позивача будь-яких витрат відповідача. Позивач добровільно зменшив позовні вимоги, діючи добросовісно та з урахуванням статусу відповідачки, який йому не був відомий на момент подання позовної заяви; відповідачка визнала основні обставини справи, зокрема факт укладення договору, отримання коштів та наявність заборгованості за тілом кредиту; спір у зменшеному обсязі фактично відсутній, а справа підлягає вирішенню на підставі визнаних обставин. За таких умов відсутні правові підстави для покладення на позивача витрат відповідачки, оскільки саме неналежне виконання відповідачкою зобов`язань стало єдиною причиною звернення до суду, а не будь-які неправомірні чи недобросовісні дії позивача, тобто відповідачка не може покладати на позивача фінансові наслідки власного порушення зобов`язання. Разом з тим, навіть формально заявлений розмір витрат на правничу допомогу у сумі 8000 грн. є очевидно завищеним, неспівмірним та таким, що не відповідає критеріям розумності. Посилаючись на викладене, позивач просив врахувати подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог та задовольнити позовні вимоги ТОВ «УМ Факторинг» у зменшеному розмірі; у задоволенні вимог відповідачки про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити повністю.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, зазначивши про це в позовній заяві.

Представник відповідачки надала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідачки та її представника, в якому також зазначила, що просить частково задовольнити позовні вимоги ТОВ «УМ Факторинг», а саме в частині стягнення заборгованості за основним боргом в розмірі 9000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд дійшов такого.

Так, судом встановлено, що 04 квітня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір споживчого кредиту № 1417767 в електронному вигляді, який був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора Н844 (а.с. 12-16).

На підставі договору відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 9000 грн. шляхом їх зарахування на її банківську картку № НОМЕР_1 . Строк кредитування становить 360 днів, а процентна ставка за користування коштами 2,5 % від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент укладення договору ОСОБА_1 була належним чином поінформованою про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та нею підтверджено отримання пояснень щодо суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї в разі невиконання зобов`язань за договором, на що остання погодилася, застосувавши електронний підпис з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до листа № 20250708-217 від 08 липня 2025 року ТОВ «ПЕЙТЕК» 04 квітня 2024 року здійснила переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 в розмірі 9000 грн. (а.с. 24).

З повідомлення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та виписки за договором б/н від 04 квітня 2024 року, наданих на ухвалу суду про витребування доказів від 23 квітня 2026 року, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_1 на яку 04 квітня 2024 року було зараховано 9000 грн. (а.с. 112, 113).

18 грудня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 18/12/24, предметом якого є відступлення прав вимоги, що зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. НЕМА РЕЄСТРУ Відповідно до реєстру прав вимоги від 21 березня 2023 року та вказаного договору факторингу до ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» перейшло право вимоги до боржників, в тому числі й за кредитним договором позики № 1417767 від 04 квітня 2024 року (а.с. 7, 25-30 ).

Сума заборгованості за вказаним вище договором станом на час звернення до суду з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, становить 9000 грн., з яких: 9000 грн. заборгованість по тілу кредиту (а.с.19-23), яку позивачка визнала у повному обсязі.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, а також те, що позивач довів належними та допустимими доказами наявність в нього права вимоги до відповідачки в обсязі заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені останнім та документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп., сплата яких підтверджується відповідною платіжною інструкцією в національній валюті (а.с. 1).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача, тому суд вважає, що в задоволенні вимоги відповідачки ОСОБА_2 про стягнення з позивача на її користь витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають у зв`язку з фактичним задоволенням судом позовних вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40274286, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Незалежності Майдан, буд. 2, оф. 712, в рахунок заборгованості за кредитним договором № 1417767 від 04 квітня 2024 року 9000 (дев`ять тисяч) гривень, з яких: 9000 заборгованість по тілу кредиту, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 20 копійок в рахунок сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: