Рішення № 138876889, 03.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/9257/25

Номер провадження2-а/205/46/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Курбанової Н. М.

за участю секретаря судового засідання Коваленко Т. О.

розглянувши в спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління (м.Одеса), про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд поновити строк на оскарження постанови №1124/ВОБ від 04.02.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1124/ВОБ від 04.02.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 11 квітня 2025 року він отримав повідомлення в ДІЮ про те, що державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кисельовим І. В., при примусовому виконанні про те, щодо мене відкрите виконавче провадження № 7777205, Постановою № 1124/ВОБ виданою 04.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 , його жодним чином не повідомляли та не ознайомлювали з матеріалами адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та розгляд справи про адміністративне правопорушення не відбувався, фізично до ІНФОРМАЦІЯ_3 він не з?являвся, тому його було притягнуто до адміністративної відповідальності заочно, що є прямим порушенням КУпАП. 04 лютого 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову № 1124/ВОБ про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказану постанову він не отримував та з матеріалами адміністративної справи ознайомлений не був. Його представник - адвокат Коцкович Р. М. звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 11.02.2025 року з адвокатським запитом та просив надати матеріали адміністративної справи, але запит був проігнорований. Відтак, притягнення до адміністративної відповідальності є необгрунтованим та недоведеним, а зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Вказана постанова не була йому вручена безпосередньо в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Належним чином з матеріалами справи ознайомитись йому не дали. Фактично розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього не відбулося, права та обов?язки ніхто не роз?яснював, було лише вручено постанову про адміністративне правопорушення. При цьому, відповідачем не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача.

Ухвалою суду від 18 червня 2025 року заяву позивача про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 23 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення визначених недоліків.

01 липня 2025 року позивач усунув недоліки, визначені ухвалою судді від 23.06.2025.

Ухвалою судді від 02 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому проваджені.

Ухвалою судді від 15 вересня 2025 року витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 постанову №1124/ВОБ від 04.02.2025 року про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та матеріали адміністративної справи. У задоволенні заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення примусового стягнення штрафу та скасування подвоєння суми адміністративного стягнення відмовлено.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, ухвала судді від 15.09.2025 в частині витребування доказів станом до теперішнього часу не виконана.

Від третьої особи до суду також не надходили будь-які письмові пояснення по суті позову.

02 липня 2026 року представником позивача адвокатом Меюс Я. С., долучено до матеріалів справи копію постанови №1124/ВОБ від 04.02.2025 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №1124/ВОБ від 04 лютого 2025 року за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, на позивача ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000,00 гривень.

У вказаній постанові зазначено, що на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 27.11.2017 року перебуває громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, за адресою місця проживання гр. ОСОБА_1 , а саме, АДРЕСА_1 , 19.11.2024 року через відділення Укрпошти, поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, було направлено повістку про виклик останнього до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 29.11.2024 року.

Також, у постанові вказано, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відділення Укрпошти надійшло поштове відправлення з відміткою, що відправлення повертається «адресат відсутній за вказаною адресою». Станом на 03.02.2025 року інформація про зміну задекларованого /зареєстрованого місця проживання та взяття на військовий облік в іншому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», від ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надходила. Враховуючи вищевикладене, керуючись положенням п. 34 та п. 31 вказаного Порядку начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 прийшов до висновку, що гр. ОСОБА_1 було належним чином оповіщено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 29.11.2024 року. Однак, ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним у визначений в повістці час не прибув, про причини не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно п. 24 Порядку, станом на 03.02.2025 року, не надав та не повідомив.

Зі змісту вказаної постанови також вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Отже, судом встановлено, що в даному випадку між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу правомірності притягнення позивача, до адміністративної відповідальності, та накладення на останнього адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Позивач зазначає, що копію вищевказаної постанови він не отримував, про наявність постанови йому стало відомо через застосунок «Дія» 11.04.2025, а фактично копію оскаржуваної постанови представник позивача отримала 26.06.2026 від виконавчої служби у відповідь на її адвокатський запит.

При цьому, у самій постанові №1124/ВОБ від 04.02.2025 відсутній підпис ОСОБА_1 про її отримання у відповідній графі.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення, суд визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та поновлює позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.

Згідно із ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Суд зазначає, що частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Таким чином, з системного аналізу зазначених правових норм слідує, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.

Суд враховує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку спірна постанова за справою про адміністративне правопорушення №1124/ВОБ від 04.02.2025 року хоча і містить дані про те, в якій спосіб позивач сповіщався про розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення, однак в межах розгляду даної справи адміністративної юрисдикції, відповідач доказів належного сповіщення позивача суду не подав, у зв`язку з чим суд вимушений констатувати, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, отже на час винесення оскаржуваної постанови, відповідач не мав достовірних даних про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та забезпечення реалізації особою, яка притягується до відповідальності, прав, визначених ст. 268 КУпАП, що у свою чергу позбавило позивача можливості участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, тощо.

Тобто, через процесуальні порушення, відповідачем не розглядалося питання наявності у позивача поважних причин неявки до ТЦК та СП на виклик за повісткою, що й виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже, суд у даній справі, не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні жодні належні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанова №1124/ВОБ від 04.02.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Разом з тим, позовні вимоги в частині визнання постанови протиправною не можуть бути задоволені, оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України визначено перелік рішень, які може прийняти суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Вказаний перелік є вичерпним і не передбачає визнання дій посадової особи щодо складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконними або визнання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності протиправною, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує обставини визначені п. 1-4 ч. 9 ст. 139 КАС України, погоджується з тим, що витрати по сплаті судового збору в даній справі є такими судовими витратами, що безпосередньо пов`язані з розглядом справи, однак стосовно розміру таких витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. відповідно квитанції № 0322-9428-8988-0226 від 03.06.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становить 3028 гривень. Тому, в 2025 році судовий збір розраховувався від суми 3028 гривень.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.03.2020 по справі № 543/775/17, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,60 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що розмір судових витрат по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн. обґрунтований та пропорційний щодо предмету спору, а тому приходить до висновку про необхідність відшкодування судових витрат, які складаються зі сплати судового збору на користь позивача у вказаному розмірі, шляхом стягнення грошових коштів за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 241, 243, 246, 250, 255, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на звернення з позовною заявою про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління (м.Одеса), про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 1124/ВОБ від 04 лютого 2025 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17 000,00 гривень.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н. М. Курбанова