Рішення № 138876294, 10.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/60/26

Провадження № 2/522/445/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КоллектЦентр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 05.01.2026 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КоллектЦентр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 2107024033804 від 11.03.2021 року у розмірі 65 889,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2107024033804, відповідно до умов якого товариство зобов?язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов?язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.

01.12.2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2107024033804 від 11.03.2021 року.10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до вимог якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КоллектЦентр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2107024033804 від 11.03.2021 року. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2107024033804 від 11.03.2021 року, що укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 .

Вказує, що внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, його заборгованість станом на дату подання позову становить 97 114 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5900 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 91 214 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 65 889, 43 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 5900 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 59 989,43 грн.

На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № 2107024033804 від 11.03.2021 року у розмірі 65 889, 43 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.

Матеріали позовної заяви суддя отримала 06.01.2026 року.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2211599 від 06.01.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації 17.11.2025 року.

До суду 09.01.2026 року надійшла відповідь з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області за вх. № 5188/592 від 08.01.2026 року щодо місця проживання відповідача, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації 17.11.2025 року.

Ухвалою суду від 19.01.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 02.03.2026 року.

У судове засідання 02.03.2026 року сторони не з?явилися.

Представник позивача про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками на останнє відоме місце реєстрації, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній». Крім того, відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.

У зв?язку з першою неявкою відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 15.04.2026 року.

19.03.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ТОВ «Коллект Центр» про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк»:

- ідентифікаційних даних власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім?я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки;

- докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 5900,00 грн., які 11.03.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період з 11.03.2021 по 16.03.2021 р.;

- інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_3 ;

- інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 11.03.2021 по 16.03.2021 р.;

- інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвалою суду від 15.04.2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк»:

- ідентифікаційних даних власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім?я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки;

- докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 5900,00 грн., які 11.03.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період з 11.03.2021 по 16.03.2021 р.;

- інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_3 ;

- інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 11.03.2021 по 16.03.2021 р.;

- інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

У зв?язку з чим розгляд справи відкладено на 11.05.2026 року.

11.05.2026 року засобами поштового зв?язку надійшов лист АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 15.04.2026 року, у якому зазначено, що на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). Номер телефону НОМЕР_4 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій станом на 04.05.2026 року: фінансовий номер телефону НОМЕР_4 . Також повідомлено, що по рахунку НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) було зарахування коштів на суму 5900 грн. за період 11.03.2021 - 16.03.2021 р.: від 11.03.2021 р. Додатково надано виписку по рахунку НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) за період з 11.03.2021 по 16.03.2021 рік.

У судове засідання 11.05.2026 року сторони не з?явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладено на 12.06.2026 року.

11.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ТОВ «Коллект Центр» - Ткаченко М.М. про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 12.06.2026 року сторони не з?явилися про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розгляд справи відкладено на 28.07.2026 року за клопотання представника позивача.

У зв?язку з перебуванням судді Домусчі Л.В. у відпустці, судове засідання призначене на 28.07.2026 року відкладено на 10.08.2026 року.

У судове засідання 10.08.2026 року сторони не з?явилися.

Представник позивача про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України, процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заяв по суті справи суду не надавав, причини своєї неявки до суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи, ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення судового рішення є 10.08.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 11.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг №2107024033804 «Стандартний».

Відповідно до п.1.1 Договору товариство зобов?язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил.

Згідно п. 1.2 Договору, кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід?ємною його частиною.

У заяві-анкеті, що є додатком №1 до кредитного договору, вказано, що орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та з зобов`язанням позичальника повернути кредит у розмірі 5900 грн та сплатити проценти у розмірі 1888 грн.

З графіку платежів, що є додатком №2 до кредитного договору, вбачається, що позичальник мав повернути тіло кредиту та відсотки за користування кредитом у розмірі 7 788,00 грн. з яких: 5900,00 грн - чистої суми кредиту; 1888,00 грн - проценти за користування кредитом, протягом 16 днів, а саме - не пізніше 26.03.2021 року.

Згідно п. 1.3 Договору, орієнтований строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтований строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до п.1.4 Договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).

д) тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 1.9 Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік.

Вищезазначений Договір про надання фінансових послуг №2107024033804 «Стандартний» від 11.03.2021 року, заява-анкета та графік платежів підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W6.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що Договір про надання фінансових послуг №2107024033804 «Стандартний» від 11.03.2021 року, Додаток № 1 до кредитного договору заява-анкета, Додаток № 2 (графік платежів) та паспорт споживчого кредиту, підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W6.

З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Матеріали справи не містяться відомостей про те, що відповідач звертався з позовом до суду про визнання недійсним зазначеного вище кредитного договору.

Відповідно до умов Договору товариство зобов?язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900 гривень на умовах строковості, зворотності, платності. (п. 1.1)

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

На підтвердження вказаних обставин, ТОВ «Коллект Центр» надало лист ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 02.09.2025 року про переказ грошових коштів в сумі 5900,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 за номером договору №2107024033804.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ КБ «Приват Банк» надало інформацію, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ).

З виписки за договором за період 11.03.2021-16.04.2021 вбачається, що 11 березня 2021 року на картку відповідача було зараховано 5900,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свої зобов`язання за Договором виконало та надало грошові кошти в розмірі 5900 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, у той час як відповідач у строк, передбачений умовами договору, заборгованість не повернув.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, у відповідності до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором про надання фінансових послуг №2107024033804 від 11.03.2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від «01» грудня 2021 року, станом на дату відступлення права вимоги первісним кредитором за ОСОБА_1 утворилася заборгованість за договором про надання фінансових послуг №2107024033804 від 11.03.2021 року у розмірі 51 861,00 грн. з яких: 5900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 45 961,00 грн. - заборгованість за процентами.

Згідно платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило оплату відповідно до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 року у розмірі 5 535 543, 12 грн. на рахунок ТОВ «Служба миттєвого кредитування».

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права грошової вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023, зокрема, і за договором про надання фінансових послуг №2107024033804 від 11.03.2021 року.

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором №2107024033804 від 11.03.2021 року становить 97 114,00 грн, з яких 5900,00 грн. - заборгованість за основним зобов?язанням; 91 214 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним). Такі висновки містяться постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.07.2021 року у справі №759/24061/19, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2025 року у справі №183/4256/21.

Відомості про те, що Договори факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року та №10-01/2023 від 10.01.2023 року в частині відступлення права вимоги за Договором №2107024033804 від 11.03.2021 року, судовим рішенням визнано недійсним, матеріали справи не містять.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами довів обставини щодо його права вимоги до ОСОБА_1 , яке перейшло до нього на підставі вказаних вище правочинів, які у судовому порядку недійсними не визнавалися, тобто презумпцію їх правомірності не спростовано.

Щодо стягнення заборгованості за процентами.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).

За умовами укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 договору про надання фінансових послуг №2107024033804 від 11.03.2021 року встановлено орієнтовний строк повернення кредиту, а саме 16 днів з моменту отримання кредиту.

У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п.1.3 договору).

Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі (п.1.4 договору): 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту (п.1.4а договору); починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4а (п.1.4б договору); починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4б (п.1.4в договору); починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 1.4в (п. 1.4г договору).

Пунктами 1.4.1 та 1.4.2 договору обумовлено, що нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Пунктом 1.9. договору встановлено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік

Досліджуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, а саме порядок нарахування відсотків, суд встановив, що у період з 11.03.2021 року (дата укладання договору) по 26.03.2021 року (орієнтовний строк повернення кредиту) відповідачу нараховувалися відсотки відповідно до п.1.4а договору у розмірі 2% за кожен день користування кредитом, що з урахуванням розміру боргу за основною сумою кредиту 5900,00 грн. становить 118 грн за кожен день.

Починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, тобто з 27.03.2021 року, відсотки нараховувалися відповідно до п.1.4б договору, де обумовлено збільшення процентної ставки на 1,64%, порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4а, тобто 3,64%, що становить 214,76 грн. за кожен день.

Починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, тобто з 10.04.2021 року, відсотки нараховувалися відповідно до п. 1.4в договору, де обумовлено збільшення процентної ставки на 1,38%, порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4б, тобто 5,02%, що становить 296,18 грн за кожен день.

Починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, тобто з 25.04.2021 року, відсотки нараховувалися відповідно до п. 1.4г договору, де обумовлено збільшення процентної ставки на 2,65%, порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4в, тобто 7,67%, що становить 452,53 грн за кожен день.

На підставі наведеного, враховуючи принцип свободи договору, передбаченого статтями 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили орієнтовний строк повернення кредиту у 16 днів, а також граничний строк кредитування в 1 рік.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Служба миттєвого кредитування», заборгованість ОСОБА_1 становить 51 861 грн., з яких: 5900 грн. - тіло; 45 961 грн. - відсотки.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10.01.2023 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №2107024033804 від 11.03.2021 року становить 97 114 грн., з яких: 5900 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту; 45 961 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 45 253 грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору; 0 грн. - сума погашень боржником.

Згідно розрахунку ТОВ «Коллект Центр» станом на 11.12.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 97 114 грн., яких: 5900 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 91 214 грн. - заборгованість за відсотками.

Відсотки нараховувалися відповідно до умов договору, погодженими з відповідачем, в межах періоду 11.03.2021 року по 10.03.2022 року.

Зальна заборгованість за наданим кредитом (за тілом та процентами) складає 97 114 грн, однак позивач просив стягнути заборгованість у розмірі 65 889, 43 грн, що враховується судом.

Оскільки відповідач не повернув кредитні кошти у межах орієнтовного строку, нарахування процентів продовжувалося відповідно до умов договору в межах погодженого сторонами граничного строку кредитування. Договір про надання фінансових послуг укладено 11.03.2021 року, а тому встановлений ним річний строк кредитування спливав 10.03.2022 року.

За наведених підстав, суд вважає, що кредитодавець правомірно нарахував заборгованість по відсоткам за змінюваною відсотковою ставкою за період з 11.03.2021 року по 10.03.2022 року, тобто в межах строку кредитування та на підставі умов кредитного договору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 2107024033804 від 11.03.2021 року у розмірі 65 889,43 грн., з яких: 5900 грн. -заборгованість за тілом кредиту; 59 989,43 грн. - заборгованість за процентами.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 3028 грн.

Позивач ТОВ «Коллект Центр» у позові просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 16 000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, Заявка на надання юридичної допомоги №2053 від 03.11.2025 року та витяг з Акту №16про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року, встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги, зокрема: надання усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви для подачі до суду вартістю 16000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 19.02.2020 року.

Також Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, усі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитнимдоговором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

Враховуючи наведене, результат розгляду справи у суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 4000 грн., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 610-612, 625, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за Договором №2107024033804 від 11.03.2021 року у розмірі 65 889 (шістдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 43 копійки, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 5900 грн.,

- заборгованість за нарахованими процентами - 59 989,43 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 10.08.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.