Рішення № 138876056, 10.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7986/26

Провадження № 2-о/638/233/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Шамраєва М.Є.,

за участю секретаря - Пухно М.С.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харків, цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою заявника: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні,-

УСТАНОВИВ:

Заявниця, ОСОБА_1 , звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити, що вона постійно проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та перебувала на його утриманні.

В обґрунтування заяви вказує, що досягла пенсійного віку та являюсь особою з інвалідністю 3 групи, про що свідчить довідка про інвалідність серії 12 ААБ № 747682 від 16.08. 2021 року, пенсія складала 3400 грн. на місяць. ОСОБА_2 був пенсіонером та отримував пенсію в розмірі, який перевищує пенсію заявниці в два рази, у зв`язку з чим ОСОБА_1 знаходилася на його утриманні. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис 3775 від 19 березня 2024 року. Заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а чоловік за життя був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте весь час перебували у шлюбі та проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки заявниця не надала в ПФУ довідки про спільне проживання разом з померлим чоловіком, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.02.2026 останній відмовлено у призначенні пенсії за втратою годувальника. У зв`язку зі смертю її чоловіка вона має право на отримання пенсії у разі втрати годувальника, однак для отримання пенсії їй потрібно підтвердити факт постійного проживання разом із чоловіком за однією адресою на момент його смерті та перебування на його утриманні.

Ухвалою судді від 17 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено в порядку окремого провадження.

Представник заінтересованої особи Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надав до суду відзив з якого вбачається, що встановлення юридичного факту спільного проживання з чоловіком та перебування на його утриманні має юридичне значення, оскільки в подальшому забезпечить заявниці право для призначення пенсії по втраті годувальника. За таких обставин, виходячи із системного тлумачення норм чинного законодавства, які регулюють дані правовідносин у контексті з`ясованих обставин справи, у заявлених вимогах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про встановлення факту перебування на утриманні можливе прийняття рішення на розсуд судді.

Ухвалою суду від 15.07.2026 року задоволено клопотання заявника про виклик свідків та викликано в судове засідання в якості свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Попереджено свідків про кримінальну відповідальність заст. 384-385 КК України за завідомо неправдиві показання чи за відмову давати показання на вимогу суду. Відкладено судове засідання на 10:00 год. 03 серпня 2026 року.

У судовому засіданні заявниця підтримала вимоги заяви та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення свідків, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 , викладені в її заяві, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 09.03.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявник перебуває на обліку в управлінні ПФУ Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісією серії 12 ААБ № 747682 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом є інвалідом третьої групи.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується наданою копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 09.03.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримував пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , серії № НОМЕР_4 , виданого 15.08.2007.

Як убачається з перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно Законом України призначено з 01.03.2024 по 16.06.2027 щомісячно пенсію в сумі 6792,83 грн.

Як убачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , 03 березня 2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклав шлюб з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстровано Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та складено актовий запис № 555.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 2452 від 21.11.2024 спадкоємцем в заповіті майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина складається з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав за № 401985019 від 01.11.2024 вбачається, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Після смерті чоловіка заявниця звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перехід на пенсію, у зв`язку із втратою годувальника.

Як убачається з рішення головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії від 05.02.2026 ОСОБА_1 звернулась особисто із заявою від 29.01.2026 № 1207 щодо проведення перерахунку пепсії - перехід з пенсії за віком на пепсію у зв?язку з втратою годувальника згідно статті 36 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) проте вищевказаним рішенням ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії відповідно до заяви від 29.01.2026 № 1207.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження, визначений Главами 1 і 6 Розділу ІV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Встановлення факту проживання однією сім`єю для осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, не охоплюється пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України, оскільки ця норма стосується виключно осіб, що не перебувають у шлюбі. Водночас відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Враховуючи імперативні вимоги п. 2.11 Порядку № 22-1, які пов`язують документальне підтвердження утримання із фактом спільного місця проживання за однією адресою, та зважаючи на те, що подружжя ОСОБА_5 мало реєстрацію за різними адресами, встановлення факту їхнього фактичного спільного проживання є іншим юридичним фактом, необхідним для реалізації права на пенсію.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав та інтересів заявника (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).

Аналізуючи у сукупності предмет та характер відносин щодо встановлення факту, що має юридичне значення для реалізації прав заявника, та їх суб`єктний склад, можна дійти висновку, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, окрім як в порядку цивільного судочинства. Отже, в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судом, встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, є виключно суд цивільної юрисдикції відповідно до статті 19 та пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України (пункти 125, 126 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 308/17634/23).

Чинне цивільне процесуальне законодавство прямо відносить до юрисдикції загального суду справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні (пункт 51 постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 204/3799/24 (провадження № 61-1234св25)).

Відповідно, враховуючи, що заявниця просила встановити факт її перебування на утриманні чоловіка та факт її спільного проживання з ним з метою підтвердження права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, суду доцільно розглянути всі вимоги заявниці в окремому провадженні (пункт 57 постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 204/3799/24 (провадження № 61-1234св25)).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті … пенсіонера … - незалежно від тривалості страхового стажу.

На підставі пункту 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (частина третя статті 36 Закону № 1058-IV).

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, тощо визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу (для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"), або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема, органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

За обставин цієї справи, заявниця та померлий мали реєстрацію місця проживання за різними адресами.

Отже звернення до суду з метою підтвердження факту перебування на утриманні підлягає розгляду саме за правилами окремого провадження. Відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника мотивована виключно відсутністю належного документів, які б підтверджували сумісне проживання та ведення спільного господарства з чоловіком ОСОБА_2 , що не свідчить про існування спору про право. Публічно-правовий спір з суб`єктом владних повноважень на етапі встановлення юридичного факту ще не виник, оскільки встановлення цього факту є лише необхідною передумовою для подальшого звернення до відповідного органу.

У пункті 2.11 зазначеного Порядку закріплено, що у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Чинне законодавство не містить обов`язкового позасудового порядку підтвердження вказаного юридичного факту.

Вирішуючи питання про встановлення факту перебування заявниці на утриманні чоловіка, суд враховує, що факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 237/1478/18 (провадження № 61-45550св18), від 13.02.2020 у справі № 223/828/18 (провадження № 61-9938св19)).

При з`ясуванні характеру такої допомоги та її значення для заявниці суд виходить з того, що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 237/1478/18 (провадження № 61-45550св18)).

Абзацами першим та другим частини другої, частиною четвертою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Суд бере до уваги, що заявниця та померлий були подружжям та перебували в зареєстрованому шлюбі до моменту смерті ОСОБА_2 .

Фізична особа може мати кілька місць проживання (частина шоста статті 29 ЦК України).

Отже, незважаючи на те, що заявниця та її померлий чоловік мали зареєстровані місця проживання за різними адресами, суд встановив, що факт їхнього фактичного спільного проживання, що підтверджується поясненнями допитаних в якості свідків у судовому засіданні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Так, свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 останні п`ять років, в них був спільний побут, ОСОБА_2 давав кошти ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що з 1981 року проживає за адресою: АДРЕСА_3 та добре знала своїх сусідів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які проживали разом у вказаному будинку на шостому поверсі. ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 останні шість років. ОСОБА_1 була на утриманні у ОСОБА_2 , оскільки останній дуже гарно заробляв та сильно кохав ОСОБА_1 . ОСОБА_2 помер в 2024 році.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 на десятому поверсі в тому ж під`їзді, де разом проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Добре знала їх пару, останні тривалий час проживали разом, часто бачила, як вони гуляли та склалося таке враження, що в них був спільний бюджет.

Відповідно до частини першої статті 119 СК України за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що подружжя зверталося до суду із відповідною заявою чи позовом, і що такий режим окремого проживання для них встановлювався.

Відповідно до статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Вирішуючи питання про перебування заявниці на утриманні, суд ураховує висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 223/828/18 та від 27.05.2020 у справі № 237/1478/18. Згідно з цими висновками, "повне утримання" означає абсолютну відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів. Заявниця, будучи особою з інвалідністю IІI групи, мала власний дохід у вигляді пенсії, тому вона не перебувала на повному утриманні. Водночас одержання утриманцем власної пенсії не є безумовною підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні. Суд зобов`язаний з`ясувати, чи була допомога чоловіка постійним і основним джерелом засобів до існування, шляхом порівняння розмірів їхніх доходів.

Судом встановлено, що спільний бюджет подружжя формувався таким чином, що пенсія померлого чоловіка становила переважну більшість доходів сім`ї ,тоді як власна пенсія заявниці складала лише незначну частину, померлий чоловік систематично брав на себе основні витрати на спільне проживання, оплачував комунальні послуги та облаштовував побут. Ураховуючи таке співвідношення доходів та встановлений факт систематичної матеріальної підтримки, Суд доходить висновку, що хоча заявниця мала власне джерело доходу, допомога померлого чоловіка носила постійний характер і була для неї основним джерелом засобів до існування, що свідчить про факт її перебування на утриманні померлого.

На підставі всебічного та повного дослідження наданих доказів у їх сукупності, Суд вважає доведеним, що заявниця та її померлий чоловік безперервно проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом і взаємними правами та обов`язками подружжя, а заявниця фактично перебувала на утриманні свого чоловіка.

Встановлення цих юридичних фактів має для заявниці юридичне значення, оскільки не пов`язане з вирішенням публічно-правового спору по суті в межах цього провадження, а є необхідною індивідуальною передумовою для документального підтвердження її статусу та реалізації права на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

З огляду на викладене, заява є обґрунтованою, підтверджується належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 13, 76-80, 293, 294, 315 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву заявника: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, ПЛОЩА СОБОРНА, будинок 3.

Суддя М.Є. Шамраєв