Рішення № 138875771, 23.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7848/24

Провадження № 2/204/294/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

Іменем України

(повний текст)

23 липня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БрайтІнвестмент» (місце розташування за адресою: вул. Академіка Белелюбського, 54, оф. 402, м. Дніпро, 49019) до ОСОБА_1 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, в інтересах якого діє представник Кириченко О.М. звернулася до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №2022004271_CARD від 22.12.2018 в розмірі 64498,15 грн. та судові витрати по справі. В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В. зареєстрованого в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками у розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, зокрема за Заявою-анкетою про надання банківських послуг №2022004271_CARD від 22.12.2018, укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 . Так, 22.12.2018 між АТ «ОТП Банк» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 2022004271. Даний договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг кредитування та видача і обслуговування картки. Представник позивача вказує, що АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, відповідач користувалась кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором. Проте, в порушення умов кредитних договорів відповідач свої зобов`язання в повному обсязі не виконала, що призвело до виникнення заборгованості. Станом на день відступлення права вимоги загальний розмір заборгованості становить 64498,15 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 34000,00 грн. та заборгованості по відсотках у сумі 30498,15 грн. 20.05.2024 позивачем було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості. Дана вимога не була отримана відповідачем, а була повернута за закінченням терміну зберігання. У зв`язку з чим, представник позивача звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 20.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.52).

Заочним рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 16.12.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БрайтІнвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БрайтІнвестмент», ЄДРПОУ 43115064, заборгованість за кредитним договором №2022004271_CARD від 22.12.2018 в розмірі 64 498 (шістдесят чотири гривні чотириста дев`яносто вісім) гривень 15 копійок, яка з складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 34000,00 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 30498,15 грн. та судовий збір збору у розмірі 3028,00 грн.

Представник відповідача адвокат Бочкар Р.В. звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 16.12.2024 по справі №204/7848/24. В обґрунтування заяви вказав, що ОСОБА_1 не була присутня у судовому засіданні, на якому було ухвалено рішення суду від 16.12.2024 та не повідомляла про причини своєї неявки відносно цього засідання так, як взагалі не знала про існування судового процесу та не була належним чином повідомлений про дату проведення судових засідань. Представник також вказав, що відповідач заперечує з приводу отримання кредитних коштів, оскільки у останньої є сумніви з приводу її підпису в розписці про видачу коштів. Крім того представник вказав, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують розмір заборгованості, що в свою чергу перешкоджає перевірити та визначити правомірність нарахування банком заборгованості у розмірі заявленому позивачем, відповідно до тих умов, які були погоджені між банком та відповідачкою. Таким чином заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не підтверджені. На підставі чого, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 06.05.2025 заочне рішення суду від 16.12.2024 скасовано та справу призначено до нового розгляду в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 04.11.2025 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», ЄДРПОУ 43115064: оригінал кредитного договору № 2022004271 від 22.12.2018, який було укладено між відповідачем ОСОБА_1 та АТ "ОТП БАНК"; оригінал паспорту споживчого кредиту, копія якого надана до позовної заяви (інші реквізити визначити не вдається через неякісну копію); оригінали документів перелічених в п. 2 Кредитного договору № 2022004271 від 22.12.2018 року укладений між ОСОБА_1 та АТ "ОТП БАНК", які є невід`ємною частиною кредитного договору; копії додаткових угод про збільшення кредитного ліміту на картці та продовження строку кредитування та дії кредитного договору; виписку по кредитному договору № 2022004271_CARD від 22.12.2018 року, складену відповідно до вимог Положення про організацію бухгалтерськогообліку в банках України, затвердженим постановою правління Національного банку України від 4 липня 2018 року №75.

На виконання ухвали від 04.11.2025 вказані документи були надані суду для огляду та повернуті представнику позивача під розписку від 23.07.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про день та чар розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Враховуючи обізнаність відповідача та його представника ОСОБА_2 про наявність в провадженні суду даної справи, а також враховуючи заяву про перегляд заочного рішення, в якій висловлено позицію з боку відповідача, щодо пред`явленого позову, суд у відповідності до ч. 3 ст. 211, п.п. 1,2 ч. 3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України визнав за можливе провести розгляд справи по суті за відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами та без фіксації судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 22.12.2018 між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2022004271. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 9219,00 грн. на придбання товару (а.с.12).

Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка розмірі 0,01% річних (а.с.12).

Згідно із п.1.3. Договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів (а.с.12).

Пунктом 2 вказаного договору визначено умови укладання Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», що є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (далі Договір) та усіх додатків до нього, невід`ємною частино якого є Тарифи банку, Паспорт споживчого кредиту. На підставі Заяви-Анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, про що міститься підпис Позичальника. Емітована картка була отримана відповідачем, що підтверджується його підписом на розписці. Відповідно до Заяви-Анкети, визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, за користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Заявою-Анкетою, Тарифами Банку та Договором. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 5 % в місяць. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01% річних (а.с.12).

Так, на підтвердження видачі кредитної картки INSTANT CarD № НОМЕР_1 позивачем до позовної заяви було додано відповідну розписку, яка емітована АТ «ОТП Банк» та яку позичальник власноруч вказав при заповненні форм.

Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту АТ «ОТП Банк» інформація надається споживачу до укладення кредитного договору від 22.12.2018 (а.с.13).

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом було встановлено, що відповідач неналежним чином не виконувала свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого станом на 24.03.2023 утворилась заборгованість за кредитним договором №№2022004271_CARD від 22.12.2018 64498,15 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту 34000,00 грн., заборгованість по відсотках 30498,15 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що 24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БрайтІнвестмент» було укладено Договір факторингу № 24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстрованого в реєстрі за №265 (а.с.5-9).Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників, зокрема, за кредитним договором №2022004271_CARD від 22.12.2018 - 64498,15 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту 34000,00 грн., заборгованість по відсотках 30498,15 грн.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.03.2023, відповідно до розрахунку заборгованості, який був перевірений судом, за кредитним договором №№2022004271_CARD від 22.12.2018 становить - 64498,15 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту 34000,00 грн., заборгованість по відсотках 30498,15 грн. Вказаний розрахунок не спростований відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи, банк надав у якості додатків виписки з особового рахунку боржника, які підтверджують отримання, користування кредитом боржником, а також те, що після отримання банківської картки остання здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти.

З витребуваної судом виписки по особовому рахунку відповідача за період з 26.12.2018 по 01.07.2022 вбачається, що відповідач користувалася грошовими коштами позивача.

Згідно постанови Верховного Суду в 08.07.2020 по справі № 464/4985/15-ц, провадження № 61-43538св18, твердження відповідача про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є хибними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитний договором, боржником не надано.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідає умовам договору, а також сумам, отриманим відповідачем.

Виписки з рахунків Позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому, може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника.

Вказана позиція неодноразово знаходила своє підтвердження у постановах Верховного Суду, зокрема: від 30.11.2022 No 214/6975/15- ц; від 25.11.2022 № 1512/2- 214/11; від 21.09.2022 № 381/1647/21; від 01.08.2022 №369/11694/15-ц; від 06.07.2022 № 128/2269/20; від 01.06.2022 № 172/35/16-ц; від 31.05.2022 № 194/329/15-ц; від 25.05.2022 № 219/7527/16; від 25.05.2022 № 645/59/16- ц; від 205/7751/16-ц. 20.05.2022 № 336/4796/18; від 09.02.2022 № 161/5648/20.

Надані позивачем виписки по рахункам позичальника по даній справі повністю відповідають вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять абсолютно всі необхідні реквізити та відповідно є належними та допустимими доказами по справі. Також виписки по рахункам та розрахунок заборгованості свідчить про тривале виконання зобов`язань за кредитними договорами позичальником, що вчергове підтверджує отримання позичальником кредиту та наявну заборгованість.

Позивач набув право грошової вимоги за вказаними договорами на підставі договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 відповідно до якого ТОВ "ОТП Банк" відступило право вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» за кредитним договором №2022004271 від 22.12.2018. Таким чином ТОВ «Брайт Інвестмент» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2022004271 від 22.12.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2022004271_CARD від 22.12.2018 у розмірі 64 498,15 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 028 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БрайтІнвестмент» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БрайтІнвестмент», ЄДРПОУ 43115064, заборгованість за кредитним договором №2022004271_CARD від 22.12.2018 в розмірі 64 498 (шістдесят чотири гривні чотириста дев`яносто вісім) гривень 15 копійок, яка з складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 34000,00 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 30498,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БрайтІнвестмент», ЄДРПОУ 43115064, суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БрайтІнвестмент», ЄДРПОУ 43115064, (місце розташування за адресою: вул. Академіка Белелюбського, 54, оф. 402, м. Дніпро, 49019);

Представник позивача Лияск Світлана Вікторівна (адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 );

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 );

Представник відповідача адвокат Бочкарь Роман Віталійович (адреса місця проживання: вул. Воскресенська, буд. 14, м. Дніпро). Повний текст складено 07.08.2026.

Суддя: С.В.Чудопалова