Рішення № 138875694, 05.06.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/9797/25

Провадження № 2-др/203/16/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пилипенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кощеєва Віталія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 203/9797/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» про стягнення заборгованості,

встановив:

В провадженні Центрального районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ДП «Український інститут про проектування металургійних заводів» про стягнення заборгованості. Заочним рішенням суду від 24 квітня 2026 року позов було задоволено. 24 квітня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кощеєва В.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з відповідача витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

25 травня 2026 року через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла зава про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, повідомлявся про час і місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення належним чином через підсистему Електронний суд.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони, пропорційно до задоволених позовних вимог, понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 13 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно ч.ч. 1 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що позовну заяву до суду від імені позивача було подано адвокатом Кощеєвим В.М., який на підтвердження своїх повноважень надав ордер серії АЕ № 1459065 від 29 грудня 2025 року (а.с. 6). Саме на підставі цього ордеру він брав участь в судових засіданнях, подавав клопотання про закриття підготовчого провадження (а.с. а.с. 27,33, 39). Копію цього ордеру додано до заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правову допомогу. У вказаному ордері зазначено, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 01/12 від 01 грудня 2025 року. Натомість до заяви про ухвалення додаткового рішення додана копія договору про надання правової допомоги № 02/01 від 02 січня 2026 року та додаток до нього. В акті приймання-передачі виконаних робіт, доданому до заяви про ухвалення додаткового рішення, зазначено, що він складений до договору від 02 січня 2026 року.

При таких обставинах, з урахуванням приписів ст. 137 ЦПК України, заява представника позивача про відшкодування витрат на оплату правової допомоги адвоката задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133, 142, 257 261, 263 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кощеєва Віталія Михайловича про стягнення витрат на оплату правової допомоги адвоката у цивільній справі № 203/9797/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» про стягнення заборгованості відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.273 ЦПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня підписання його повного тексту.

Повний текст додаткового рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя С.В. Єдаменко