Рішення № 138875689, 03.07.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5919/25

Провадження № 2/0203/341/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Єдаменко С.В.,

при секретарі - Пилипенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа без самостійних вимог Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про поновлення батьківських прав та припинення стягнення аліментів, -

встановив:

22 серпня 2025 року до Центрального районного суду міста Дніпра звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поновлення батьківських прав та припинення стягнення аліментів на утримання дитини. В обґрунтування позову зазначено, що позивачка є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 02 квітня 2019 року у цивільній справі № 415/7669/18 за позовом виконавчого комітету Лисичанської міської ради позивачку та батька дитини - ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав щодо їх спільної дитини. Цим же рішенням з кожного з батьків стягнуто аліменти на утримання дитини на користь установи, в якій малолітня ОСОБА_3 буде утримуватись, по частини від усіх видів доходів, але не менше і не більше мінімального та максимального розміру, визначеного законодавством, починаючи з 25 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 04 червня 2019 року опікуном дитини призначено ОСОБА_2 , 1856 р.н. На цей час поведінки позивачки щодо дитини змінилась, вона змінила свій спосіб життя, працевлаштувалась, підтримує здоровий спосіб життя, піклується про дитину, забезпечує її харчування, медичний догляд та лікування. Позивачка винаймає житло, в якому проживає родина. Дитина є ученицею Дніпровського ліцею № 31 «Приорітет» ДМР, відвідує школу сучасної хореографії. Управлінням-службою у справах дітей регулярно перевіряються умови проживання та виховання дитини. Позивачка на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, повністю сплатила заборгованість зі сплати аліментів. У зв`язку з викладеним, позивачка просила поновити її батьківські права щодо доньки - ОСОБА_3 та припинити стягнення аліментів (а.с. а.с. 1 - 8).

Після надходження з Єдиного державного демографічного реєстру відповіді № 1703308 від 26 серпня 2025 року про відсутність відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 ухвалою судді Центрального районного суду міста Дніпра від 27 серпня 2025 року було витребувано від Міністерства соціальної політики України відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 як внутрішньо переміщеної особи (а.с. а.с. 47 - 78).

Після надходження з Єдиної інформаційної системи соціальної сфера відповіді № 1873871 від 09 жовтня 2025 р. (а.с. 50) ухвалою судді від 09 жовтня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі, призначено її до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а також залучено в якості третьої особи без самостійних вимог орган опіки та піклування - Центральну адміністрацію Дніпровської міської ради (а.с. а.с. 51 - 52).

Справа розглянута Центральним районним судом міста Дніпра згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України за загальною підсудність за зареєстрованим місцем проживання первісної відповідачки ОСОБА_2 як внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду. У зв`язку з цим, після заміни первісної відповідачки - померлої ОСОБА_2 належним відповідачем - органом опіки та піклування Лисичанської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області розгляд цивільної справи було завершено Центральним районним судом міста Дніпра.

В підготовче судове засідання 25 листопада 2025 року з`явилась позивачка ОСОБА_5 , відповідачка ОСОБА_2 , а також неповнолітня ОСОБА_3 , відносно якої вирішується питання про поновлення батьківських прав. Суд ухвалив продовжити підготовче провадження строком на 30 днів та відклав підготовче засідання на 12 грудня 2025 року у зв`язку з відсутністю висновку органу опіки та піклування (а.с. 58).

11 грудня 2025 року через підсистему Електронний суд від представника органу опіки та піклування надійшла заява про розгляд цивільної справи за їх відсутності (а.с. а.с. 62 - 63).

В підготовче судове засідання 12 грудня 2025 року учасники справи не з`явились, у зв`язку з чим його було відкладено на 27 січня 2026 року для повторного виклику сторін (а.с. 65).

В підготовче судове засідання 27 січня 2026 року учасники справи не з`явились, у зв`язку з чим його було відкладено на 26 лютого 2026 року для повторного виклику сторін (а.с. 73).

23 лютого 2026 року через канцелярію Центрального районного суду міста Дніпра надійшли письмові пояснення третьої особи без самостійних вимог про те, що позивачка дійсно звернулась до органу опіки та піклування для одержання висновку про доцільність поновлення батьківських прав але не надала усіх необхідних документів, у зв`язку з чим на цей час надати висновок неможливо (а.с. 77).

В підготовче судове засідання 26 лютого 2026 року учасники справи не з`явились, у зв`язку з чим його було відкладено на 26 березня 2026 року для повторного виклику сторін (а.с. 78).

11 березня 2026 року через канцелярію Центрального районного суду міста Дніпра надійшов висновок органу опіки та піклування щодо доцільності поновлення батьківських прав позивачки, а також третя особа без самостійних вимог просила розглядати цивільну справу за відсутності її представника (а.с. а.с. 82 - 86).

В підготовче судове засідання 26 березня 2026 року учасники справи не з`явились, у зв`язку з чим його було відкладено на 14 квітня 2026 року для повторного виклику сторін (а.с. 87).

31 березня 2026 р. через канцелярію Центрального районного суду міста Дніпра від позивачки надійшла копія свідоцтва про смерть відповідачки ОСОБА_2 (а.с. а.с. 91 - 92).

Також позивачкою було надано копія наказу Центральної служби у справах дітей Дніпровської міської ради від 04 березня 2026 року № 11 «Про тимчасове влаштування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », згідно якого дитину влаштовано в сім`ю позивачки (а.с. а.с. 93 - 95).

В підготовче судове засідання 14 квітня 2026 року з`явилась позивачка ОСОБА_5 , а також неповнолітня ОСОБА_3 , відносно якої вирішується питання про поновлення батьківських прав. Суд за клопотанням позивачки замінив померлу відповідачку ОСОБА_2 на іншого відповідача - Орган опіки та піклування Центральної адміністрацію Дніпровської міської ради (а.с. 96 дія № 14). У зв`язку із залученням іншого відповідача підготовче засідання у цивільній справі було відкладено на 05 травня 2026 року (а.с. 96).

05 травня 2026 року через канцелярію Центрального районного суду міста Дніпра від позивачка надійшла заява про проведення підготовчого засідання у цивільній справі зі її відсутності (а.с. 99).

Відповідач - орган опіки та піклування Центральна адміністрація Дніпровської міської ради в підготовче засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, в матеріалах цивільної справа наявна справа від цієї установи, про розгляд справи за її відсутності (а.с. 82).У зв`язку з цим, судом було проведено підготовче засідання за відсутності сторін.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 05 травня 2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 203/5919/25 та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні 26 травня 2026 року (а.с. 101).

В підготовче судове засідання 26 травня 2026 року учасники справи не з`явились, у зв`язку з чим його було відкладено на 08 червня 2026 року для повторного виклику сторін (а.с. 104).

26 травня 2026 року через канцелярію Центрального районного суду міста Дніпра від представника органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких зазначалось, що належним відповідачем у цій справі є орган опіки та піклування за місцем перебування на обліку дитини, щодо якої розглядається питання поновлення батьківських прав. Щодо ОСОБА_3 таким органом є Лисичанська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області (а.с. 107).

В судове засідання 14 квітня 2026 року з`явилась позивачка ОСОБА_5 , неповнолітня ОСОБА_3 , відносно якої вирішується питання про поновлення батьківських прав, а також представник органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради. Ухвалою суду було замінено відповідача - орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради належним відповідачем - органом опіки та піклування Лисичанської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області (а.с. 111 дія № 19). У зв`язку з чим орган опіки та піклування - Центральна адміністрація Дніпровської міської ради продовжила участь у цивільній справі в якості третьої особи без самостійних вимог, оскільки саме вона уповноважена надавати висновок про доцільність поновлення батьківських прав відносно дитини, яка проживає на території Центрального району міста Дніпра. У зв`язку із заміною відповідача належним відповідачем розгляд цивільної справи було відкладено на 24 червня 2026 р. (а.с. 111).

12 червня 2026 року від органу опіки та піклування Лисичанської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області надійшла заява про розгляд цивільної справи за відсутності його представника, в якій зазначалось, що орган опіки та піклування не заперечує проти задоволення позовних вимог та визнає позов про поновлення батьківських прав (а.с. а.с. 113 - 114).

В судове засідання 24 червня 2026 року з`явились позивачка ОСОБА_5 , неповнолітня ОСОБА_3 , відносно якої вирішується питання про поновлення батьківських прав, а також представник органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, які підтримали задоволення позовних вимог.

Заслухавши думку учасників справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Встановлюючи фактичні обставини справ суд враховує положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 09 квітня 2019 року у цивільній справі № 415/7669/18 за позовом виконавчого комітету Лисичанської міської ради до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав встановлено наступні обставини.

Позивачка ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 09 квітня 2019 року у цивільній справі № 415/7669/18 позивачку було позбавлено батьківських прав щодо її дитини - ОСОБА_3 та стягнуто аліменти на утримання дитини на користь установи, в якій малолітня ОСОБА_3 буде утримуватись, по частини від усіх видів доходів, але не менше і не більше мінімального та максимального розміру, визначеного законодавством. починаючи з 25 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. а.с. 23 - 24).

Рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 04 червня 2019 року № 265 «Про надання ОСОБА_3 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» після позбавлення щодо ОСОБА_3 батьківських прав обох її батьків дитині було надано відповідний статус (а.с. 26).

Згідно рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 04 червня 2019 року № 268 «Про призначення опікуна над малолітньою дитиною» було призначено ОСОБА_2 , 1956 р.н. опікуном над малолітньою ОСОБА_3 (а.с. 25).

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 була правильна визначена первісним відповідачем.

Первісна відповідачка ОСОБА_2 була матір`ю позивачки та бабусею ОСОБА_3 (а.с. а.с. 25, 38).

З 01 листопада 2022 року позивачка ОСОБА_5 , первісна відповідачка ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_3 проживали спільно в АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та акту обстеження умов проживання (а.с. а.с.15, 20, 37 - 38).

Згідно копії договору найму житлового приміщення від 25 жовтня 2022 року орендарем вказаної квартири зазначена позивачка (а.с. а.с. 27 - 31).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 30 листопада 2025 року у вказаній вище квартири створені належні умови для поживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 (а.с. а.с. 37 - 38).

Згідно довідки Лисичанської гімназії Сєвєродонецького району Луганської області від 05 лютого 2024 р. № 35 ОСОБА_3 , 2009 р.н. дійсно навчалась дистанційно в 9-А класі зазначеної гімназії (а.с. 35).

Зараз ОСОБА_3 навчається у Дніпровському ліцеї № 31 «Приорітет», є ученицею 11-А класу, характеризується позитивно (а.с. 85).

Позивачка має постійне місце роботи, працює на посаді медичної сестри зі стоматології в ТОВ «Клініка лікаря Нєженцева», до кримінальної відповідальності не притягається, незнятої чи непогашеної судимості не має (а.с. 84).

Згідно медичної довідки у позивачки відсутні психіатричні протипоказання (у тому числі щодо вживання психоактивних речовин) для виконання обов`язків щодо опіки та піклування над дитиною (а.с. 32).

ІНФОРМАЦІЯ_3 первісна відповідачка ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 07 березня 2026 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1114 (а.с. 92).

Згідно наказу Центральної служби у справах дітей Дніпровської міської ради від 04 березня 2026 року № 11 «Про тимчасове влаштування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », після смерті ОСОБА_2 дитину було влаштовано в сім`ю позивачки (а.с. а.с. 93 - 95).

Згідно висновку органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпропетровської міської ради від 19 березня 2026 року № 42-р визнано доцільним поновлення батьківських прав позивачки стосовно її доньки ОСОБА_3 (а.с. а.с. 84 - 86).

Стосовно позовних вимог про поновлення батьківських прав суд виходить з наступного.

При визначенні якнайкращих інтересів дитини суд враховує необхідність збереження її зав`язків із сім`єю, про що вказав у справі «Мамчур проти України» (рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини.

Крім цього, у рішенні по справі «Савіни проти України» (рішення від 18.12.2008) Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що розірвання сімейних зав`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою та другою статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (постанову Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)).

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11)

Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 17 січня 2024 року у справі № 735/308/21.

Згідно ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Суд приймає до уваги, що поведінка позивачки стосовно її доньки наразі змінилась, вона відповідально ставиться до виконання своїх обов`язків, після смерті ОСОБА_2 за рішенням органу опіки та піклування дитину було влаштовано в родину позивачки. Наразі відсутні обставини, які згідно ст. 164 Сімейного кодексу України слугували підставами для позбавлення позивачки батьківських прав. Дитина не усиновлена, повноліття не досягла, тому відсутні перешкоди для вирішення питання щодо поновлення батьківських прав відносно неї.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо можливості поновлення батьківських прав позивачки відносно її доньки ОСОБА_3 . При цьому, приймається до уваги, що за життя ОСОБА_2 , остання як опікун дитини підтримувала поновлення батьківських прав позивачки. При цьому, думка біологічного батька дитини судом не з`ясовується, оскільки він був позбавлений батьківських прав.

Вирішуючи питання про припинення стягнення аліментів, суд виходить з наступного.

Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.

Згідно із ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

З`ясовуючи обставини справи, судом встановлено, що наразі дитина проживає разом з позивачкою, батьківські права позивачки стосовно її доньки поновлюються за цим судовим рішенням, у зв`язку з чим слід припинити стягнення з позивачки аліментів, визначених рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 09 квітня 2019 року у цивільній справі № 415/7669/18. Зважаючи на те, що опікун неповнолітньої ОСОБА_6 . ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого дитина було передана органом опіки та піклування позивачці, датою припинення стягнення з позивачки аліментів слід визначити 02 березня 2026 року. При цьому, зважаючи на те, що згідно рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 09 квітня 2019 року у цивільній справі № 415/7669/18 аліменти стягувались на користь установи, в якій малолітня ОСОБА_3 буде утримуватись, сам по собі факт смерті ОСОБА_2 не є підставою для втрати чинності відповідним судовим рішенням, а тому питання припинення стягнення з позивачки аліментів має бути вирішене судом, не зважаючи на смерть первісної позивачки.

За таких умов, позовні вимоги про припинення стягнення з позивачки аліментів підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги положення ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що спір виник не з вини відповідача, а через дії позивачки, що зумовили позбавлення її батьківських прав, за поновленням яких вона звернулась до суду, судові витрати позивачки по справі відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 81, 141, 258, 259, 263-268, 273, 274, 280-282 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про поновлення батьківських прав та припинення стягнення аліментів - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківські права щодо її неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Припинити стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса як ВПО: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса як ВПО: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліментів на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визначені рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 09 квітня 2019 року у цивільній справі № 415/7669/18, починаючи з 02 березня 2026 року.

Сторони по справі:

позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

відповідач - Орган опіки та піклування Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ - 44044068, адреса: 93100, м. Лисичанськ, вул. ім. М.Грушевського, буд. 7.

третя особа без самостійних вимог - Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ - 44209446, адреса: 49006, м. Дніпро, пр. Лесі Українки, буд. 65.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 10 липня 2026 року.

Суддя С.В. Єдаменко