Ухвала суду № 138875687, 17.07.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/6755/25

Провадження № 1-кс/0203/4821/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

власника майна (підозрюваного) адвоката ОСОБА_4 ,

представника власника майна (захисника) адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025040000000312 від 19.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025040000000312 від 19.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, в якому прокурор просить суд:

- накласти арешт на майно, вилучене ході проведення обшуку житлового приміщення квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , а саме на:

- 49 купюр номіналом по 500 грн, 38 купюр номіналом 1000 грн, 47 купюр номіналом 200 грн, загальною сумою 71900 грн;

- 16 купюр номіналом 100 доларів США, загальною сумою 1600 доларів США;

- 14 купюр номіналом 50 євро, 3 купюри номіналом 100 євро, 5 купюр номіналом 20 євро, загальною сумою 1100 євро, які поміщено до спец. пакету №WAR 1278624;

- мобільний телефон, марки Iphone Air, білого кольору у чохлі коричневого кольору IMEI/MEID: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету №PSP 1071841.

В обґрунтування вимог клопотання прокурор зазначила, що групою слідчих СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025040000000312 від 19.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюють прокурори Центральної окружної прокуратури міста Дніпра.

Так, до Дніпропетровської обласної прокуратури 18.08.2025 року надійшли матеріали Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області, з яких видно, що невстановлені співробітники ГУНП в Дніпропетровській області в період 2021 року на території міста Дніпра, залучивши іншу невстановлену особу, причетні до заволодіння шахрайським шляхом майна, а саме житлового помешкання, шляхом підробки офіційних документів, чим спричинили шкоду в особливо великих розмірах.

Під час досудового розслідування було встановлено, що до вчинення кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . У порядку ст. ст. 276-278 КПК України 13.07.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

За адресою місця фактичного проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , 13.07.2026 року у проміжок часу з 08:00 години до 10:04 години було проведено обшук, в ході проведення якого було виявлено та вилучено: 49 купюр номіналом по 500 грн, 38 купюр номіналом 1000 грн, 47 купюр номіналом 200 грн, загальною сумою 71900 грн; 16 купюр номіналом 100 доларів США, загальною сумою 1600 доларів США; 14 купюр номіналом 50 євро, 3 купюри номіналом 100 євро, 5 купюр номіналом 20 євро, загальною сумою 1100 євро, які поміщено до спец. пакету №WAR 1278624; мобільний телефон, марки Iphone Air, білого кольору у чохлі коричневого кольору IMEI/MEID: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету №PSP 1071841. Вказані речі були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки самостійно чи в сукупності з іншими доказами вони можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення, про що винесено відповідну постанову.

Так, як пояснив прокурор, відповідно до матеріалів кримінального провадження, у мобільному телефоні знаходиться інформація з приводу обставин вчинення злочину, а саме за фактом заволодіння об`єктом нерухомості шляхом шахрайства, грошові кошти є безпосереднім речовим доказом у кримінальному провадженні, та з метою збереження інформації, яка знаходиться у мобільному телефоні, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Метою накладення арешту, відповідно до положень ст. 170 КПК України, є збереження вилучених доказів як речових доказів, та їх подальше експертне дослідження з метою встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене вище, прокурор звернулась до суду з клопотанням про арешт майна.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.07.2026 року, судову справу №203/6755/25, провадження №1-кс/0203/4821/2026, було розподілено головуючому судді ОСОБА_1 та передано канцелярією суду 15.07.2026 року.

Судове засідання з розгляду клопотання про арешт майна було призначено до розгляду на 17.07.2026 року о 12:30 годині, в яке з`явились всі учасники судового провадження.

До початку судового розгляду клопотання прокурора про арешт майна представник власника майна заявив письмове клопотання про долучення до матеріалів справи відеозапису та його дослідження у ході судового розгляду клопотання про арешт по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 172 КПК України, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

Ухвалою суду від 17.07.2026 року із занесенням до журналу судового засідання, в порядку ч. 4 ст. 172 КПК України, було задоволене подане у судовому засіданні письмове клопотання представника власника майна про долучення доказів до матеріалів справи та постановлено долучити до матеріалів справи флеш-носій із відеозаписом проведення обшуку 13 липня 2026 року квартири адвоката ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , та вирішено дослідити в судовому засіданні відеозапис проведення обшуку 13 липня 2026 року квартири адвоката ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках вирішення клопотання прокурора про арешт майна.

Під час судового засідання прокурор підтримала вимоги клопотання у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з клопотанням прокурор пояснила таким чином, як про це вказано у клопотанні. Також прокурор пояснила, що обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 був проведення в порядку, визначеному ст. 236 КПК України. Під час проведення обшуку був присутній адвокат ОСОБА_5 , який прибув та брав участь під час проведення обшуку житла, присутніми були поняті, представник Ради адвокатів, особистий обшук ОСОБА_4 не проводився, на спец. пакетах є підписи учасників обшуку. З приводу тверджень сторони власника майна про те, що під час проведення обшуку було порушено адвокатську таємницю, прокурор заперечувала та вказала, що присутня у ході обшуку представник Ради адвокатів не повідомила учасників обшуку щодо порушення адвокатської таємниці, тому немає підстав для відмови у накладенні арешту на вилучене майно.

Власник майна та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про арешт майна та просили суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на його необґрунтованість, наявність процесуальних порушень під час проведення обшуку житла. Захисник власника майна зазначив, що ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на вилучення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, проте вилучені у ході проведення обшуку грошові кошти, за твердженнями захисника, мають законне походження, бо ОСОБА_4 є офіційно працевлаштованим.

Крім того, у ході судового засідання представник власника майна долучив до матеріалів справи письмові заперечення сторони власника майна проти клопотання прокурора про арешт майна, в яких відобразив оголошені в судовому засіданні заперечення щодо наявності процесуальних порушень під час проведення обшуку, відсутність підстав для накладення арешту на грошові кошти, порушення гарантій адвокатської таємниці, відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Власник майна підтримав свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення та думки прокурора, власника майна та його представника, вивчивши доводи прокурора, викладені в клопотанні, дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, та проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що у проваджені Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42025040000000312 від 19.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснює група прокурорів Центральної окружної прокуратури міста Дніпра.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, ОСОБА_4 є адвокатом, з 2020 року, свідоцтво №5008, дата видачі: 18.12.2020 року, орган, що видав свідоцтво: Рада адвокатів Дніпропетровської області, рішення №140 від 15.12.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра (слідчий суддя ОСОБА_1 ) від 09.07.2026 року, справа №203/6755/25, провадження №1-кс/0203/4741/2026, було задоволено повністю клопотання керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про надання дозволу на проведення обшуку, заявлене у рамках кримінального провадження №42025040000000312 від 19.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та надано слідчим слідчої групи, прокурорам групи прокурорів, визначених відповідними постановами, у кримінальному провадженні №42025040000000312 від 19.08.2025 року дозвіл на проведення обшуку: квартири АДРЕСА_2 , яка, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав, на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), та в якій фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , обліковується адвокатом у Раді адвокатів Дніпропетровської області, рішення №140 від 15.12.2020 року, свідоцтво №5008 від 18.12.2020 року, з метою відшукання та вилучення:

- мобільних телефонів, комп`ютерів, у тому числі системних блоків, моноблоків, 3-G, 4-G роутерів, засобів передачі інформації, у тому числі мобільного та/або супутникового зв`язку, планшетів;

- сім-карток, флеш-накопичувачів, жорстких дисків;

- паспорту громадянина України, серії НОМЕР_5 , виданого Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 04.10.1999 року;

- щоденників, чорнових записів, блокнотів, записних книжок, зошитів, які можуть зберігати в собі інформацію, пов`язану з незаконним придбанням права власності на майно квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , у тому числі інформацію щодо джерела отримання інформації про смерть ОСОБА_8 , щодо наявності вищевказаної квартири, яка стала предметом злочину, зв`язок з особами, які можуть бути причетними до вчинення даного злочину;

- грошових коштів, здобутих злочинним шляхом;

- засобів виготовлення підроблених документів, у тому числі штампів, кліше, печаток, свідоцтв про отримання права на спадщину, договорів купівлі-продажу.

Вказана ухвала суду набрала законної сили станом на 09.07.2026 року.

Дорученням від 13.07.2026 року в порядку ст. 36 КПК України, складеним на адресу заступника начальника Головного управління СБУ в Дніпропетровській області полковника ОСОБА_9 , прокурор Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 повідомила адресата про те, що наразі в ході досудового розслідування виникла необхідність в одержанні документів, інших матеріальних носіїв інформації, проведенні визначених слідчих (розшукових) дій, та відповідно до ст. ст. 36, 41 КПК України, просила доручити оперативним співробітникам ГУ СБУ у Дніпропетровській області у кримінальному провадженні №42025040000000312 провести наступні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, зокрема: забезпечити оперативний супровід у період проведення досудового розслідування при проведенні оглядів, обшуків та інших слідчих (розшукових), процесуальних дій слідчими слідчої групи та прокурорами групи прокурорів у кримінальному провадженні №42025040000000312 від 19.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до протоколу обшуку від 13.07.2026 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра у справі №203/6755/25, провадження №1-кс/0203/4741/2026, було виявлено та вилучено наступне майно: 49 купюр номіналом по 500 грн, 38 купюр номіналом 1000 грн, 47 купюр номіналом 200 грн, загальною сумою 71900 грн; 16 купюр номіналом 100 доларів США, загальною сумою 1600 доларів США; 14 купюр номіналом 50 євро, 3 купюри номіналом 100 євро, 5 купюр номіналом 20 євро, загальною сумою 1100 євро, які поміщено до спец. пакету №WAR 1278624; мобільний телефон, марки Iphone Air, білого кольору у чохлі коричневого кольору IMEI/MEID: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету №PSP 1071841.

Вказаний протокол обшуку від 13.07.2026 року був підписаний із зауваженнями від ОСОБА_5 , який вказав: 1) ухвала не містить ПІБ того, хто має право проводити обшук, при цьому групу прокурорів надано не було та витягу з ЄРДР; 2) грошові кошти не є такими, що здобуті злочинним шляхом, а є збереженнями, на що надано підтвердження; вказані кошти є частиною заробітної плати, з продажу транспортного засобу та частки у статутному капіталі ТОВ «ВСО ГРУП»; 3) до проведення обшуку були залученні співробітники оперативного підрозділу УСБУ в Дніпропетровській області, при цьому доручення надано не було; 4) процес вилучення речей відбувся без відеофіксації та за відсутності всіх учасників обшуку, а саме ОСОБА_4 , що суперечить ст. ст. 107, 234 КПК України.

Відповідно до постанови прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 від 13.07.2026 року про визнання речовими доказами було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42025040000000312 наступні речі: 49 купюр номіналом по 500 грн, 38 купюр номіналом 1000 грн, 47 купюр номіналом 200 грн, загальною сумою 71900 грн; 16 купюр номіналом 100 доларів США, загальною сумою 1600 доларів США; 14 купюр номіналом 50 євро, 3 купюри номіналом 100 євро, 5 купюр номіналом 20 євро, загальною сумою 1100 євро, які поміщено до спец. пакету №WAR 1278624; мобільний телефон, марки Iphone Air, білого кольору у чохлі коричневого кольору IMEI/MEID: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету №PSP 1071841.

За змістом постанови прокурор, зокрема, вказала, що вилучене майно має значення речових доказів, оскільки у мобільному телефоні знаходиться інформація з приводу обставин вчинення злочину, а саме за фактом заволодіння об`єктом нерухомості шляхом шахрайства, грошові кошти є безпосереднім речовим доказом у кримінальному провадженні, та з метою збереження інформації, яка знаходиться у мобільному телефоні, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

13.07.2026 року об 11:33 годині керівник Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючого свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №5008, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області 18.12.2020 року, працюючого в адвокатському об`єднанні «КМ ЮНІОН ТА ПАРТНЕРИ», про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023 року), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме про те, що він підозрюється у підробленні офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права з метою його використання підроблювачем вчиненого за попередньою змовою групою осіб, використанні завідомо підробленого документа та у незаконному придбанні прав на майно шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в особливо великих розмірах, що кваліфікуються за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023 року), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Повідомлення про підозру від 13.07.2026 року разом з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного в порядку ст. 42 КПК України, було вручено підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику адвокату ОСОБА_5 13.07.2026 року об 11:33 годині, прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 .

Також у ході судового засідання судом безпосередньо були досліджені наявні в матеріалах справи письмові докази, а саме: витяг з ЄРДР станом на 13.07.2026 року, копія постанови про зміну групи прокурорів, які здійснюватимуть процесуальне керівництво від 08.07.2026 року, старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_6 , копії листів, повідомлень, відомості з Державного реєстру речових прав, копія паспорта громадянина України ОСОБА_4 , копії постанов, доручення, протоколів допитів свідків, заяв ОСОБА_4 про прийняття спадщини, Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справа, номер у нотаріуса №234/2020, свідоцтва про народження ОСОБА_8 , довідки від 20.11.2020 року №10820, копія свідоцтва про право власності на житло від 27.12.1993 року №625, копія листа КП «ДМБТІ» ДМР від 01.04.2021 року №3661 «Про надання інформації», копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.04.2021 року, копії заяв ОСОБА_4 про реєстрацію місця проживання та про зняття з реєстрації місця проживання від 07.03.2007 року, копії супровідних листів з додатками, зокрема, копія договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , від 13.04.2021 року за реєстровим №478, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , заяви ОСОБА_4 від 13.04.2021 року, копія висновку експерта від 25.12.2025 року з додатками, копії фотозображень коробки мобільного телефону Iphone Air, актові записи про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копії медичних документів та фотозображення ноги без підписів, відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 15.07.2026 року стосовно ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , за період з січня 2024 року по травень 2026 року, копія акту огляду реалізованого транспортного засобу №8873/26/000235 від 10.03.2026 року.

Крім того, під час судового розгляду клопотання судом були оглянуті відеозаписи, долучені стороною власника майна, що містяться на флеш-носії, та відображають результати відеофіксації проведення обшуку 13 липня 2026 року квартири адвоката ОСОБА_4 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході огляду відеозапису проведення обшуку 13 липня 2026 року квартири адвоката ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , представник власника майна адвокат ОСОБА_5 , з-поміж іншого, зокрема, пояснив, що під час обшуку ОСОБА_4 було відмовлено в очікуванні адвоката, ним виявлені порушення у підтвердженні повноважень групи слідчих та групи прокурорів, процес виявлення грошових коштів фіксується на відеозапис, проте рішення про вилучення грошових коштів не було прийнято, що не зафіксовано відеозаписом, бо повідомлено про те, що поки що грошові кошти не вилучаються, телефон вирвали з рук це момент виявлення телефону, відеозапис обшуку проводився із перервами, зокрема, о 08:36 годині призупинився відеозапис для складання протоколу та о 10:01 годині було поновлено відеозапис, коли прокурор виявив грошові кошти, захисник прибув під час паузи, вилучення грошових коштів відбулось без відеофіксації, хоча мало фіксуватися на відеозапис.

Прокурор у ході огляду відеозапису проведення обшуку, зокрема, пояснила, що в ході досудового розслідування в рамках вирішення клопотання прокурора про арешт майна судом не вирішуються питання щодо належності та допустимості доказів у кримінальному провадженні, водночас в ході проведеного обшуку не було встановлено наявності будь-яких процесуальних порушень, а також не встановлено порушень адвокатської таємниці, та на це не вказувала і представник Ради адвокатів, яка брала участь в ході проведення обшуку.

Суд зазначає, що відповідно до положень частин 1, 2, 3, 4, 5, 10 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, 1) збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до положень статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частин 2, 3 статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1, частини 3 статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу , у разі скасування арешту.

Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

При цьому слідчий суддя не має повноважень надавати оцінку доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Водночас ВС роз`яснив, що системне тлумачення процесуальних норм, а саме статей 37, 39,236 КПК, дає підстави стверджувати, що ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана прокурором, призначеним здійснювати процесуальне керівництво в порядку ст. 37 КПК, або слідчим, визначеним керівником органу досудового розслідування в порядку ст. 39 цього Кодексу.

Приписи ст. 235 КПК не зобов`язують слідчого суддю в ухвалі зазначати прокурора чи слідчого, який буде проводити обшук, натомість ухвала слідчого судді має містити відомості про прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук. Тобто, процесуальний закон зобов`язує слідчого суддю встановити, що клопотання надійшло від уповноваженої особи прокурора, включеного до групи прокурорів, або слідчого, якому доручено здійснювати розслідування, в порядку статей 37, 39, 216 КПК. Судовий контроль під час розгляду клопотання про проведення обшуку здійснюється з метою забезпечення права на недоторканість житла чи іншого володіння особи. Водночас, зміст норм цього Кодексу не дає підстав для твердження про те, що до повноважень слідчого судді належать, крім здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ст. 3 КПК), ще й інші, віднесені до повноважень прокурора та слідчого з організації досудового розслідування.

Із системного тлумачення статей 36, 40, 235, 236 КПК не вбачається, що до компетенції слідчого судді належить визначення як конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати таку слідчу (розшукову) дію, так й інших осіб, що будуть брати участь у проведенні обшуку (понятих, працівників оперативного підрозділу, спеціалістів та ін.). Питання про дотримання вимог КПК прокурором або слідчим щодо належного використання повноважень здійснювати обшук, залучення понятих, спеціалістів, працівників оперативного підрозділу, підозрюваного, захисника, інших учасників провадження вирішуються на етапі судового провадження (п. 24 ст. 3 КПК), а не провадження у слідчого судді, і за умови надання суду протоколу обшуку як доказу винуватості у вчиненні злочину.

Таким чином, визначення в ухвалі слідчого судді конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежується в цій частині перевіркою того, чи є належним суб`єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку. Визначення конкретного прокурора або слідчого (їх групи) для проведення обшуку належить до законних повноважень прокурора (старшого прокурора, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні) або старшого слідчої групи (керівника органу досудового розслідування).

Отже, обшук проведений повноважною особою з дотриманням як порядку, встановленого статтями 40, 234, 235, 236 КПК, так і загальних засад кримінального провадження, закріплених у статтях 9, 13 цього Кодексу, процесуальний дозвіл на проведення слідчої дії отриманий уповноваженим слідчим у визначеному законом порядку (постанова ВС ККС від 08 лютого 2021 року, справа № 331/5362/15-к, провадження № 51-1386км20).

При цьому ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи не визначає конкретного слідчого або прокурора, які можуть здійснити обшук на підставі цієї ухвали, і обшук може бути проведений будь-яким прокурором, призначеним здійснювати процесуальне керівництво, або слідчим, визначеним керівником органу досудового розслідування. У кримінальному провадженні спірний обшук проводився слідчим за участю спеціаліста, прокурора, понятих та оперуповноважених. Залучення співробітників оперативних підрозділів для проведення процесуальних дій має організаційний характер і не потребує прийняття процесуального документа у виді письмового доручення (постанова ВС ККС від 03 жовтня 2023 року, справа №487/5033/18, провадження №51-3974км19).

За вимогами ч. 1 ст. 236 КПК прокурор зобов`язаний допустити на місце його проведення захисника чи адвоката. У той же час зазначені положення не містять обов`язку прокурора або слідчого роз`яснювати особі, у якої проводиться обшук, її права на правову допомогу. Хоча при проведенні слідчих дій не був присутній захисник немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК, оскільки присутність чи відсутність адвоката не могла вплинути на властивості цих доказів. Також не встановлено як перерва у відеозапису позначилася на достовірності результатів цього обшуку (постанова ВС ККС від 30.01.2024 у справі №725/1375/19, провадження №51-4334км23).

Слідчий, прокурор не зобов`язані забезпечувати присутність захисника під час проведення обшуку житла, участь якого під час проведення цієї слідчої дії не є обов`язковою, однак слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника та зобов`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення (постанова ВС ККС від д 26.09.2023 у справі №404/2409/20, провадження №51-2742км23).

При цьому огляд інформації в телефоні при законному вилученні не є видом НСРД, а також не потребує тимчасового доступу на підставі ухвали: огляд інформації, що міститься в телефоні, не становить негласне втручання у приватне спілкування, передбачене §2 гл. 21 КПК, і доступ до інформації, що містилася в ньому не вимагає отримання окремого дозволу в порядку, визначеному тимчасовим доступом до речей і документів, що регулюється гл. 15 КПК, якщо сторона обвинувачення отримала телефон підозрюваного у своє володіння на підставі законно проведеного обшуку, обставини якого не дають підстав для визнання цього телефону недопустимим доказом (постанова ВС ККС від 09 квітня 2024 року, справа №369/4929/19, провадження №51-3929км23).

Аналіз викладених вище норм КПК України, а також встановлених судом обставин кримінального провадження дає суду підстави для висновку про необхідність накладення арешту на майно, вилучене в ході проведеного обшуку, з метою збереження речових доказів.

Так, у ході судового розгляду клопотання прокурора про арешт майна слідчим суддею була встановлена наявність визначених КПК України підстав для задоволення заявленого прокурором клопотання про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Слідчим доведено, з огляду на вимоги ст. ст. 98, 167 КПК України, що вилучене у ході обшуку майно має ознаки речових доказів та може мати зв`язок з предметом кримінального правопорушення, а також наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою забезпечення речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Оскільки у мобільному телефоні може знаходитися інформація з приводу обставин вчинення злочинів, а саме за фактом заволодіння об`єктом нерухомості шляхом шахрайства, та органом досудового розслідування може бути проведений огляд телефону в порядку ст. 237 КПК України, бо вилучений мобільний телефон міг бути пристосований чи використаний як засіб вчинення кримінальних правопорушень, та (або) зберіг на собі його сліди.

При цьому вилучені грошові кошти можуть бути безпосереднім речовим доказом у кримінальному провадженні №42025040000000312 від 19.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, як такі, що одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також можуть бути майном, в яке їх було повністю або частково перетворено, тобто таким майном, що здобуте злочинним шляхом в результаті вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень.

Натомість зворотного стороною власника майна суду не доведено. Суд відхиляє як безпідставні твердження захисника власника майна про виявлені ним процесуальні порушення під час проведення обшуку квартири ОСОБА_4 , оскільки речі, вказані у протоколі обшуку, були виявлені та вилучені в ході законно проведеного обшуку на підставі ухвали слідчого судді, в якій надано дозвіл на їх відшукання та вилучення, та обставини якого не вказують на наявність правових підстав для подальшого визнання недопустимими доказів, отриманих під час проведення такого обшуку, та не вказують на наявність правових підстав, які би позначилися на достовірності результатів цього обшуку.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне у повному обсязі задовольнити клопотання прокурора про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Керуючись статтями 167, 168, 170, 171, 172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025040000000312 від 19.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, задовольнити повністю.

Накласти арешт на майно, вилучене 13.07.2026 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який обліковується адвокатом у Раді адвокатів Дніпропетровської області, рішення №140 від 15.12.2020 року, свідоцтво №5008 від 18.12.2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 , (протокол обшуку від 13.07.2026 року), а саме на:

- 49 купюр номіналом по 500 грн, 38 купюр номіналом 1000 грн, 47 купюр номіналом 200 грн, загальною сумою 71900 грн;

- 16 купюр номіналом 100 доларів США, загальною сумою 1600 доларів США;

- 14 купюр номіналом 50 євро, 3 купюри номіналом 100 євро, 5 купюр номіналом 20 євро, загальною сумою 1100 євро, які поміщено до спец. пакету №WAR 1278624;

- мобільного телефону, марки Iphone Air, білого кольору у чохлі коричневого кольору IMEI/MEID: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец. пакету №PSP 1071841, з метою збереження речових доказів.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та оголошено 22.07.2026 року о 17:00 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1