Ухвала суду № 138875559, 07.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11771/26

Провадження № 1-кс/201/3193/2026

У Х В А Л А

Іменем України

07.08.2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12026047130000054 від 14.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 Кримінального кодексу України,

установив:

До Соборного районного суду міста Дніпра надійшло клопотання ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ) про скасування арешту, накладений ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 25.03.2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202604713000054 від 14.03.2026року, у вигляді заборони на розпорядження та відчуження на тимчасово вилучене 13.03.2026 під час огляду місця події за адресою: м. Дніпро, пр. Праці, буд. 16, майно: транспортний засіб марки Mercedes-Benz, моделі ML 350, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2011 року випуску, VIN НОМЕР_2 , ключ від транспортного засобу марки Mercedes-Benz, моделі ML 350, д.н.з. НОМЕР_3 , чорного кольору, 2011 року випуску, VIN НОМЕР_2 .

В обґрунтування клопотання заявник вказує, що арешт був накладений з метою проведення експертного дослідження, яке вже проведено, тому вважає, що підстава для застосування заходу забезпечення відпала і є підстави для його скасування.

Заявник у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, що викладені в ньому. Зазначив, що просить скасувати заборону на відчуження оскільки має намір відчужити авто або розпорядитись іншим чином.

Прокурор у судовому засіданні проти скасування арешту заперечувала та зазначила, що вказаний авто визнаний речовим доказом у кримінальному провадження, слідчі та розшукові дії в якому ще не завершені, а тому підстава для застосування заходу забезпечення на даний час не відпала.

Вивчивши доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що відповідає п. 7 ч. 2ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо: відпали підстави його застосування; арешт було накладено необґрунтовано.

Тобто особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя зазначає, що заявником до клопотання не було долучено доказів, які б підтверджували, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба. Заява про скасування арешту не містить жодних обґрунтувань, на які би посилалася представник заявника як на підставу скасування арешту за ч. 1ст. 174 КПК України.

Частиною 9 статті 100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішення законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: 1) Гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); 2) Гроші, цінності та інше майно, які призначались (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються; 3) Майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; 4) Майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; 5) Гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; 6) Гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною особою або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; та інше.

З матеріалів провадження встановлено, що постановою дізнавача СД ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 14.03.2026 року транспортний засіб марки Mercedes-Benz, моделі ML 350, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2011 року випуску, VIN НОМЕР_2 ; ключ від транспортного засобу марки Mercedes-Benz, моделі ML 350, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2011 року випуску, VIN НОМЕР_2 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202604713000054 від 14.03.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України. Вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом.

Слідчим суддею при постановленні ухвали від 25.03.2026 року про накладення арешту на тимчасово вилучене 13.03.2026 під час огляду місця події майно: транспортний засіб марки Mercedes-Benz, моделі ML 350, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2011 року випуску, VIN НОМЕР_2 , ключ від транспортного засобу марки Mercedes-Benz, моделі ML 350, д.н.з. НОМЕР_3 , чорного кольору, 2011 року випуску, VIN НОМЕР_2 , зазначено про наявність правових підстав для арешту вилученого майна, з метою збереження речових доказів та враховуючи, що таке майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б спростовували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді від 25.03.2026 року, та надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на згадане вище майно на теперішній час відпала.

Так, слідчим суддею враховано, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Скасування арешту на авто, яке є предметом злочину, передбаченого ст. 290 КК України, може привести до його подальшого відчуження і саме про такий намір і зазначав заявник.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, додержуючись принципу верховенства права, забезпечуючи права і свободи людини, які є головним обов`язком держави, та які є невідчужуваними та непорушними, дійшов висновку, що у задоволені даного клопотання належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12026047130000054 від 14.03.2026 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 10.08.2026 року о 16:30.

Слідчий суддя ОСОБА_1