Ухвала суду № 138875547, 07.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/6456/2026

ЄУН 201/11514/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовська Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно,

встановив:

До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

За наслідками дослідження матеріалів позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із позовною заявою позивачем до суду подане клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивоване скрутним майновим становищем, а на підтвердження вказаного суду надано: відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела і суми нарахованого доходу від 21 липня 2026 року; довідку Пенсійного фонду України про доходи від 21 липня 2026 року ОК-5 та ОК-7.

Згідно із ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) зазначила, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

З аналізу змісту ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» слідує, що зменшення розміру судового збору, а також звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати є правом суду, яке реалізується з урахуванням майнового стану сторони за умови належного та допустимого підтвердження такого стану, зокрема за попередній календарний рік.

Водночас, документи, на які посилається позивач у клопотанні, не містять відомостей, які б давали можливість суду об`єктивно оцінити майновий стан позивача саме за попередній календарний рік (2025) у повному обсязі, зокрема щодо розміру її річного доходу, наявності чи відсутності інших джерел доходу або майна.

З урахуванням наведеного, а також правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним клопотанням, виклавши належне його обґрунтування і подавши відповідні докази.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частина 2 зазначеної статті передбачає, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328, 00 грн.

Оскільки позовна заява містить 5 вимог немайнового характеру, ОСОБА_1 необхідно сплатити 6 656,00 (1 332,20*5) грн судового збору за наступними реквізитами: Отримувач ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок UA498999980313141206000004629, Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Соборний районний суд міста Дніпра; або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сформульованої, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, в пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», відповідно до якої обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом направлення до суду оригіналу платіжного доручення або квитанції про сплату несплаченого судового збору, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В. Давидовська