Рішення № 138873173, 10.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/9422/26

Провадження № 2-др/756/114/26

оболонський районний суд міста києва

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

10 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20.07.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 6732100125 від 16.01.2025 у розмірі 48 641,16 грн, з яких: 12 848 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35 793,16 грн - заборгованість за процентами та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

24.07.2026 представник позивача адвокат Андрущенко М.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20.07.2026 позовні вимоги задоволено, проте питання про розподіл судових витрат на надання позивачу професійної правничої допомоги адвоката судом не вирішено. Докази понесення таких витрат подано у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, про намір подання яких позивач заявив у позовній заяві.

Відповідач подав заперечення проти заяви, в яких просив у її задоволенні відмовити повністю. Заперечення мотивовано тим, що відповідач є студентом денної форми навчання та не має власних постійних доходів, а тому стягнення додатково 5 000 грн є для нього надмірним фінансовим тягарем; позивач не зробив у позовній заяві заяви про подання доказів витрат після ухвалення рішення, а тому втратив право подавати такі докази; заявлений розмір витрат є неспівмірним, оскільки справа є малозначною, позовна заява складена за готовими зразками, а представник позивача веде потоковий розгляд однотипних справ проти позичальників, витрачаючи на складання таких документів мінімум часу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20.07.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено: стягнуто з відповідача заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 6732100125 від 16.01.2025 у розмірі 48 641,16 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу цим рішенням не вирішувалось.

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. Водночас позивач зазначив, що документальне підтвердження витрат на професійну правничу допомогу буде подано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

На підтвердження понесених витрат позивач надав: договір про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06.05.2025; ордер серії АН № 1686044 від 08.05.2025 на надання правничої допомоги в Оболонському районному суді міста Києва; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 6216 від 07.07.2022; заявку № 3278512038 від 30.07.2025 про надання послуг; акт № 3278512038 приймання-передачі наданих послуг від 24.07.2026; платіжну інструкцію № 8 від 24.07.2026.

Як вбачається із заявки № 3278512038 від 30.07.2025, вартість послуг зі складання правової документації процесуального характеру та супроводу процесу розгляду справи в суді визначено сторонами договору у фіксованому розмірі 5 000 грн.

Актом № 3278512038 приймання-передачі наданих послуг від 24.07.2026 сторони договору засвідчили надання адвокатом послуг зі складення позовної заяви та клопотання про витребування доказів, а також супроводу процесу розгляду справи в суді на загальну суму 5 000 грн.

Оплату наданих послуг у розмірі 5 000 грн підтверджено платіжною інструкцією № 8 від 24.07.2026, за якою позивач перерахував зазначену суму на рахунок адвоката Андрущенка М.В. з призначенням платежу згідно із заявкою № 3278512038 від 30.07.2025.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 270 ЦПК України); якщо суд вирішує лише питання про судові витрати, додаткове судове рішення ухвалюється без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).

Оскільки рішенням від 20.07.2026 питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішено, а заяву подано 24.07.2026, тобто до закінчення строку на виконання рішення, наявні підстави для вирішення цього питання шляхом ухвалення додаткового рішення.

Доводи відповідача про те, що позивач не зробив передбаченої ч. 8 ст. 141 ЦПК України заяви та втратив право подавати докази витрат після ухвалення рішення, суд відхиляє. За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази розміру витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у якому судові дебати не проводяться, а тому відповідну заяву сторона може зробити до ухвалення рішення суду. У позовній заяві позивач прямо зазначив, що документальне підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу буде скеровано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Рішення у справі ухвалено 20.07.2026, а заява з доказами понесених витрат подана 24.07.2026, тобто в межах установленого п`ятиденного строку. Отже, вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України позивачем дотримано, а підстав для залишення заяви без розгляду немає.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом. Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад цивільного судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження чого суду мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Надані позивачем докази підтверджують як факт надання правничої допомоги адвокатом Андрущенком М.В. саме у цій справі, так і фактичне понесення позивачем витрат у розмірі 5 000 грн. За таких обставин заявлені витрати є реальними, документально підтвердженими та пов`язаними з розглядом цієї справи.

Оскільки вартість послуг визначена сторонами договору у фіксованому розмірі, незазначення в акті приймання-передачі наданих послуг витрат часу адвоката на кожен вид робіт саме собою не перешкоджає суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу. Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Разом з тим, заперечуючи проти заяви, відповідач посилався на неспівмірність заявленого розміру витрат зі складністю справи та обсягом фактично виконаної адвокатом роботи. За своїм змістом такі доводи є клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а тому суд оцінює заявлений розмір за критеріями ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду вказала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу або присудити такі витрати частково.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23.01.2014 (заява № 19336/04, § 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Оцінюючи співмірність заявленого розміру витрат, суд враховує, що вартість правничої допомоги визначена сторонами договору у фіксованому розмірі 5 000 грн, який не залежить від кількості витраченого адвокатом часу, а обсяг фактично наданої правничої допомоги не обмежився складенням позовної заяви: у справі подано також клопотання про витребування доказів, заяву щодо відзиву відповідача та заяву про ухвалення додаткового рішення. Позовна заява містить розгорнуте обґрунтування підстав позову, зокрема щодо укладення договору в електронній формі та порядку перерахування кредитних коштів через платіжний сервіс, а до неї долучено 22 додатки, які склали доказову базу у справі.

Заявлений розмір витрат співвідноситься з ціною позову 48 641,16 грн, який задоволено в повному обсязі, та не є явно завищеним. Доводи відповідача про шаблонний характер позовної заяви та про ведення представником позивача значної кількості однотипних справ суд відхиляє, оскільки вони не спростовують ані обсягу фактично складених у цій справі процесуальних документів, ані визначеної договором фіксованої вартості послуг. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення (ч. 6 ст. 137 ЦПК України), проте доказів на підтвердження таких доводів, зокрема щодо іншого рівня цін на аналогічні послуги, відповідач суду не надав.

Довід відповідача про його майновий стан суд відхиляє. Матеріалами справи (довідкою навчального закладу та копією студентського квитка) підтверджено, що відповідач є здобувачем освіти денної форми навчання. Разом з тим, майновий стан сторони сам собою не звільняє її від обов`язку відшкодувати судові витрати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, і за встановлених обставин не є достатньою підставою для зменшення розміру документально підтверджених витрат.

Оцінивши надані докази в сукупності, врахувавши складність справи, обсяг фактично виконаних адвокатом робіт, час, об`єктивно необхідний для їх виконання, фіксований характер визначеного договором гонорару, а також ціну позову, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн є співмірним із наданими послугами та відповідає критеріям реальності та розумності адвокатських витрат, а підстав для його зменшення за клопотанням відповідача суд не вбачає.

Отже, заява позивача підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 133, 137, 141, 263-265, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій ПУКАЛО