Рішення № 138873051, 28.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 750/9164/25

Провадження № 2/752/5810/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Пулинець Л.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року позивач ОСОБА_3 звернулась до Деснянського районного суду міста Чернігова з наведеним позовом, в якому просить суд встановити факт, що ОСОБА_5 є її рідним батьком, внести відповідні зміни до актового запису про народження № 615 від 29 березня 2004 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області.

На обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що її матір ОСОБА_6 та її батько ОСОБА_5 не перебували у зареєстрованому шлюбі. Довгий час - з 2003 року по 2020 року приживали однією сім`єю як чоловік і дружина, вели спільне господарство. Батько ОСОБА_5 за життя опікувався позивачкою, займався її вихованням, навчанням. Те, що позивачка є рідної донькою ОСОБА_5 , визнавали його рідні сестри.

Позивачка вказує, що вона, матір та батько проживали разом у квартирі у м. Чернігові, в якій вони всі були зареєстровані.

Відповідно до висновку про біологічну спорідненість №MGU1783 від 04 квітня 2025 року, яке було замовлено позивачкою та її рідною тіткою по батькові, ймовірність такої спорідненості становить 99,673%.

Разом з тим, у свідоцтві про народження позивачки відомості про батька записані зі слів матері, що позбавляє можливості реалізувати право на спадщину та пільги після смерті батька.

Вказує, що даний позов пред`явлено, у тому числі, і до дружини покійного батька - ОСОБА_2 , з якою він одружився у 2021 році, дітей від цього шлюбу не мав.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 08 серпня 2025 року справу направлено до Голосіївського районного суду міста Києва для розгляду за підсудністю (а.с.34).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 10 жовтня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено А.В. Слободянюк (а.с. 40, 41).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху (а.с.42-44).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва 10 листопада 2025 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України (а.с.54-56).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва 03 березня 2026 року змінено найменування третьої особи з відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на відділ державної реєстрації актів цивільного стану в місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції; закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суту (а.с.140-142).

Третьою особою відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано заяву про розгляд справи без участі їх представника (а.с. 155,179).

Суд через оголошення, розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України викликав відповідача ОСОБА_4 у судові засідання (а.с.133,196).

04 березня 2026 року відповідач ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що його батьком є ОСОБА_5 . Позивачка ОСОБА_3 є його рідною сестрою по батькові, про яку повідомив йому сам батько. З сестрою відповідач почав спілкуватись після смерті спільної з позивачем бабусі - з 23 серпня 2021 року (а.с. 150-152).

Від третьої особи Міністерства оборони України надійшли до суду письмові пояснення, в яких представник просив залишити позовну заяву без задоволення, оскільки позивач не зазначила у позові у чому полягає спір між нею та відповідачами, не дала доказів, що попередньо зверталась до органів державної реєстрації актів цивільного стану з метою внесення відповідних змін до актового запису та отримала відмову. Повідомив, що у разі сумнівів відповідачів у правильності висновку генотипоскопічного дослідження, відповідачів можуть звернутись з клопотанням про проведення судово-медичної експертизи (а.с. 107-110).

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 пояснила, що батьки жили разом з моменту її народження і до 2020 року, потім батько - ОСОБА_5 поїхав на заробітки, там знайшов іншу жінку. З батьком позивачка продовжувала спілкуватись, вони дзвонили один одному, у неї збереглись спільні фото, у медичній документації містяться записи про ОСОБА_5 як про батька позивача. Повідомила, що зустрічались з вона лише на нейтральній території, постійно спілкувалась з родичами по батьковій лінії. Повідомила, що відповідач ОСОБА_7 - це її брат від іншого шлюбу батька. З братом почали спілкуватись після похорон бабусі.

Представник позивачки зазначала, що ОСОБА_5 визнавав ОСОБА_3 своєю донькою, жив разом із її матір`ю із самого народження доньки. У справі надано висновок експертизи, для проведення якої надавались біологічні матеріали позивачки та рідної сестри померлого батька. Основна мета цього позову - отримання спадщини після смерті батька позивачки. Відповідачі є також спадкоємцями. Можливо позивачка буде звертатись за виплатами у зв`язку зі смертю батька як військовослужбовця.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомила суд, що не може сказати, що позивачка не є донькою її чоловіка. У сім`ї чоловік не розповідав про свої попередні відносини. Знає, що родичі чоловіка надавали свої біологічні дані для проведення експертизи. Також повідомила, що чула як чоловік іноді розмовляв по телефону з позивачкою, називав її донькою. Сина чоловіка - ОСОБА_8 бачила два рази, позивачку ОСОБА_9 бачила декілька разів, у тому числі на поминках.

Всі інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про судовий розгляд повідомлялись у спосіб, встановлений ст. 128 ЦПК України.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що є матір`ю позивачки, батьком якої є ОСОБА_5 . ОСОБА_10 був її цивільним чоловіком, з яким познайомилась у 2003 році, а ОСОБА_9 народилась у 2004. До 2019 року жили у трьох у м. Чернігові, потім ОСОБА_10 поїхав працювати в інше місто, там знайшов іншу жінку - ОСОБА_11 . Проте з ОСОБА_12 не припиняв спілкування, дівчинка називала його татом. ОСОБА_10 приїжджав до своїх сестер. ОСОБА_12 визнавав своєю донькою. Юридично не оформили батьківство ОСОБА_10 , оскільки він не працював, а свідок оформила себе як мати-одиночку. Потім з`явилась друга дружина, яка не хотіла щоб чоловік спілкувався з ОСОБА_12 та офіційно визнавав її донькою. Родичі ОСОБА_10 визнавали ОСОБА_12 як його доньку (і баба, і сестри), з якими зараз всі у добрих стосунках.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_13 пояснила, що вона є сестрою ОСОБА_14 , знає ОСОБА_11 (відповідачку) - вона є дружиною ОСОБА_10 . ОСОБА_10 привозив ОСОБА_11 на знайомство до своєї матері, родина добре прийняла відповідачку. Повідомила, що ОСОБА_12 є донькою ОСОБА_10 , він офіційно не оформлював відносини з матір`ю ОСОБА_12 . Коли народилась ОСОБА_12 , то свідок разом з братом забирали дитину з пологового будинку, згодом вона допомагала брату матеріально, коли дівчинка росла. Брат не зареєстрував ОСОБА_12 , як доньку у відділі РАЦС, оскільки спочатку не було коштів у сім`ї, а потім, коли у його житті вже з`явилась ОСОБА_15 , то вона чинила перешкоди. У брата було двоє дітей - ОСОБА_12 і ОСОБА_16 . ОСОБА_12 називала ОСОБА_10 татом, він її дуже любив, дівчинка все дитинство жила разом з ним (до 16 років). Потім брат поїхав на заробітки та згодом знайшов іншу жінку. Також ОСОБА_12 дуже любила мама ОСОБА_10 - бабуся дівчинки, до якої часто приїжджала на вихідні та на канікули.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_17 , повідомила, що є сестрою ОСОБА_14 та тіткою позивачки. Знає ОСОБА_11 (відповідачку), з якою ОСОБА_10 спочатку жив, а потім одружився. Повідомила, що ОСОБА_12 є дитиною брата ОСОБА_10 . ОСОБА_18 знають всі родичі, вона була улюбленою онучкою бабусі. Брат дуже любив дівчинку, телефонував їй, називав донечкою. Жив з дитиною та її матір`ю з самого народження ОСОБА_12 . У брата також був син від іншого шлюбу - ОСОБА_8 . Повідомила, що ОСОБА_12 часто приїжджала до свідка додому. Крім того, відповідачка ОСОБА_11 за життя брата періодично дзвонила до свідка та повідомляла, що купила для дівчинки речі, потім передавала їх дитині. У свою чергу брат також передав кошти для навчання ОСОБА_12 . Брат з дружиною ОСОБА_11 приходили у гості до свідка. Позивачка зверталась до свідка для надання ДНК матеріалів для проведення експертизи, свідок погодилась, оскільки всі знали, що ОСОБА_12 була донькою брата.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29 березня 2004 року, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками зазначено: батько - ОСОБА_19 , мати - ОСОБА_6 , актовий запис № 615 від 29 березня 2004 року Чернігівського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Чернігівського обласного управління юстиції (а.с.9).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 24 січня 2025 року, відомості про батька заявниці ОСОБА_3 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 10).

Як вбачається із сповіщення сім`ї № 614 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06 січня 2025 року № 04/141, ОСОБА_2 сповіщено про смерть її чоловіка ОСОБА_5 , який був призваний на військову службу 17 березня 2023 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 30 січня 2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) актовий запис № 311 від 06 січня 2025 року (а.с.12).

Як вбачається з довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської рада від 23 січня 2025 року № 416, за адресою: АДРЕСА_1 , до складу зареєстрованих осіб входять: ОСОБА_5 (зареєстрований з 11 жовтня 2011 року), ОСОБА_6 (зареєстрована з 20 жовтня 2011 року) та ОСОБА_3 (зареєстрована з 20 жовтня 2011 року) (а.с.15).

Відповідно до медичної картки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі батьки дитини вказано мати - ОСОБА_20 , батько - ОСОБА_5 (а.с.16,17).

На підтвердження факту батьківства позивачем надані її спільні фотографії з померлим ОСОБА_5 та матір`ю позивача (а.с.18-20).

Стороною позивача надано до суду висновок про біологічну спорідненість ТОВ "Генкод Діагностик" № MGU1783 від 04 квітня 2025 року (лабораторний номер аналізу: HID25-001745, номер заключення HID25-001745/А1С1), відповідно до якого встановлено спорідненість між ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Ймовірність спорідненості: 99,67316575%. Зазначено, що донор зразка, маркованого « ОСОБА_17 » може бути біологічною тіткою донора зразка, маркованого « ОСОБА_3 » (а.с. 21,121).

За матеріалами справи, відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10 листопада 2010 року, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками зазначено: батько - ОСОБА_21 , мати - ОСОБА_22 , актовий запис № 5 від 03 травня 1971 року Антонівської сільської ради Уманського району Черкаської області (а.с.22).

Також відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 07 листопада 1963 року, ОСОБА_23 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками зазначено: батько - ОСОБА_21 , мати - ОСОБА_22 , актовий запис № 52 від 07 листопада 1963 року Ропотухської сільради РАЦС Уманського району Черкаської області (а.с.23).

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 29 серпня 2023 року, ОСОБА_23 22 жовтня 1983 року уклала шлюб з ОСОБА_24 , після реєстрацію шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_25 » (а.с.24).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_17 є рідної сестрою ОСОБА_5 .

Також у відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_4 зазначав, що позивачка ОСОБА_3 є його рідною сестрою по батькові. На підтвердження надав копію свідоцтва народження серії НОМЕР_5 , відповідно до якого батьком вказано - ОСОБА_5 , мати ОСОБА_26 (а.с.152).

Згідно ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

За положеннями ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

За змістом ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 128 СК України встановлено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

На підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження (стаття 134 СК України).

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду (стаття 130 СК України). Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу. Заява може бути подана певним колом осіб, зазвичай встановлення факту батьківства проводитися в порядку окремого провадження, а не позовного, проте, якщо встановлення факту батьківства зачіпає інтереси спадкоємців померлого, справа має бути розглянута в порядку позовного провадження.

Як роз`яснено у п.п., 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній, і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

У своїй постанові від 17 лютого 2021 року в справі №373/2257/18 Верховний Суд зазначив, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У постанові від 16 травня 2018 року в справі №591/6441/14-ц Верховний Суд вказав, що доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд оцінивши всі надані письмові докази, покази свідків, урахувавши також визнання відповідачем позову, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Ухвалюючи відповідне рішення суд враховує, що ім`я та по батькові батька позивача, вказані в актовому записі про його народження, збігаються з ім`я та по батькові померлого ОСОБА_5 .

Суд враховує, що у медичній карті ОСОБА_3 у графі батько дитини вказано ОСОБА_5 .

Також суд ураховує надані позивачем фото світлини, які свідчать про те, що за життя ОСОБА_27 визнавав позивача своєю рідною донькою.

Крім того, суд, надавши оцінку показам свідків, приймає їх як належні докази у справі, адже такі покази надані матір`ю позивача, а також двома рідними сестрами померлого, одна з яких - ОСОБА_17 надала свій біологічний матеріал для проведення лабораторного дослідження, яке підтвердило наявність біологічної спорідненості між позивачкою ОСОБА_3 та сестрою померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_17 .

У сукупності усі наявні в справі письмові докази, покази свідків та пояснення сторін у справі, свідчать про наявність достатніх підстав для встановлення факту батьківства померлого ОСОБА_5 відносно позивача, що вказує на необхідність задоволення позовних вимог про встановлення відповідного юридичного факту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 121, 125, 126, 128 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження, - задовольнити.

Установити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внести зміни до актового запису № 615, складеного 29 березня 2004 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження: Україна, Чернігівська обл., м. Чернігів, зазначивши відомості про батька: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: м. Чернігів, вул. Тарновського Василя, буд. 15, код ЄДРПОУ 04014235.

Третя особа - Міністерство оборони України, адреса: м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 5, код ЄДРПОУ 00034022.

Суддя А.В. Слободянюк