Ухвала суду № 138872602, 03.08.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 699/755/26

1-кс/703/566/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ДСГП «Ліси України» ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла заяву представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Корсунь-Шевченківського районного суду ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження № 12025250360001400 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України,-

у с т а н о в и в :

29 липня 2026 року до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, на підставі ухвали Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2026 року, надійшла заява представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження № 12025250360001400 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України.

З матеріалів справи за заявою про відвід слідує, що на розгляді Корсунь-Шеченківського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025250360001400 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу суду від 01.05.2026 головуючим у вказаному кримінальному провадженні визначено суддю ОСОБА_7

20 травня 2026 року до канцелярії Корсунь-Шеченківського районного суду Черкаської області від представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 надійшла заява про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду указаного кримінального провадження №12025250360001400 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України.

29 травня 2026 року до канцелярії Корсунь-Шеченківського районного суду Черкаської області від представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 надійшла заява про відвід судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_9 від розгляду справи 699/755/26 номер провадження № 1-кс/699/116/26 про відвід судді ОСОБА_7 .

В зв`язку з неможливістю у Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області утворити склад суду для розгляду заяви представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_9 від розгляду справи 699/755/26 номер провадження № 1-кс/699/116/26 про відвід судді ОСОБА_7 за поданням голови Корсунь-Шеченківського районного суду Черкаської області від 01 червня 2026 року указану справу направлено до Черкаського апеляційного суду для вирішення питання про направлення справи до іншого суду.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2026 року справу за заявою представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_9 від розгляду справи 699/755/26 номер провадження № 1-кс/699/116/26 про відвід судді ОСОБА_7 передано на розгляд до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 18 червня 2026 року задоволено заяву представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Корсунь-Шевченківського районного суду ОСОБА_9 від розгляду справи 699/755/26 номер провадження № 1-кс/699/116/26 про відвід судді ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025250360001400 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України. Справу №699/755/26, провадження № 1-кс/699/116/26 про відвід судді ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025250360001400 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України передано до канцелярії Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.

В зв`язку з неможливістю у Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області утворити склад суду для розгляду заяви представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду указаного кримінального провадження за поданням голови Корсунь-Шеченківського районного суду Черкаської області від 16 липня 2026 року указану справу направлено до Черкаського апеляційного суду для вирішення питання про направлення справи до іншого суду.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2026 року справу за заявою представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025250360001400 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України передано на розгляд до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між судцями від 29 липня 2026 року вказана судова справа передана для розгляду по суті судді ОСОБА_1 .

Як на підставу для заявлення відводу судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025250360001400 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 указує на те, що в провадженні Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025250360001400 від 15.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України.

ОСОБА_5 є потерпілою стороною у даному кримінальному провадженні. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого, потерпіла втратила свого єдиного сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ході судового розгляду встановлено, що захисником обвинуваченого у цьому провадженні виступає адвокат ОСОБА_3 , який впродовж тривалого часу працював суддею Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області та тривалий час перебував на посаді голови означеного суду.

Дана обставина, на переконання представника потерпілої, вказує на наявність тривалих професійних, адміністративних та особистих зав`язків захисника із суддями та апаратом даного суду, що в свою чергу, створює очевидний конфлікт інтересів та високий ризик ухвалення рішення на користь обвинуваченого, зокрема у формі безпідставного виправдання.

Ще однією з підстав, які за твердженням представника потерпілої слугують заявленню відводу судді являється те, що 14.05.2026 року коли було призначено підготовче засідання, потерпіла та її представник, прибувши до Корсунь Шевченківського районного суду Черкаської області за годину до призначено часу засідання побачили, що захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_3 уже перебував у приміщення Корсунь Шевченківського районного суду, хоча відповідно до інформації з Судової Влади України, будь яких засідань за участі вказаного захисника призначено не було та не проводилося, що в свою чергу викликає їх занепокоєння щодо розгляду справи незалежним і безстороннім судом.

Представник потерпілої стверджує, що зазначена обставина перебування захисника обвинуваченого у суді за годину до призначеного часу, слугувала тим, що судом частково задоволено клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому та змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний час.

За вказаних обставин, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КК України, з метою недопущення сумнівів у неупередженості судді ОСОБА_7 під час розгляду кримінального провадження № 12025250360001400 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України, представник потерпілоїм - адвокат ОСОБА_6 заявила відвід судді ОСОБА_7 від розгляду указаного кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою судді.

Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_6 в судове засідання з розгляду її заяви про відвід судді ОСОБА_7 не з`явилась, однак через систему «Електронний суд» звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи без участі потерпілої та її уповноваженого представника. На задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_7 наполягала.

Від прокурора Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_11 на електронну адресу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява, в якій останній заявлений представником потерпілої сторони адвокатом ОСОБА_6 про відвід судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_9 підтримав, просив заяву про відвід задовольнити та розгляд вказаної заяви проводити без його участі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення відводу судді ОСОБА_7 заперечував, вказав що дійсно він працював суддею Корсунь-Шевченківського районного суду в тому числі на посаді голови означеного суду, однак рішенням Вищої Ради Правосуддя від 03 жовтня 2023 року № 948/0/15-23 він був звільнений з посади судді в зв`язку з поданням ним заяви про відставку. При цьому зауважив, що суддя ОСОБА_7 був призначений на посаду судді означеного суду Указом Президента України лише 23 травня 2025 року. Наголосив, що із суддею ОСОБА_7 він, перебуваючи на посаді судді не працював та не був знайомий. На підтвердження наведеного захисником обвинуваченого було надано суду підтверджуючі копії документів. З урахуванням викладеного, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_3 просив у задоволенні заяви представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 відмовити за безпідставністю.

Представник потерпілого ДСГП «Ліси України» ОСОБА_4 в судовому засіданні у вирішенні питання про відвід судді поклався на розсуд суду.

Інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, та суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_7 були повідомлені про час судового розгляду заяви, проте в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши доводи, викладені в заяві про відвід, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Особиста безсторонність суду презюмується відповідно до ст.129 Конституції України та ст.6, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до частини 1 статті 7 КПК України найголовнішою засадою кримінального провадження є верховенство права.

Частинами 1 та 2 статті 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частини 2 статті 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст.75-81 КПК України.

Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні передбачена у ст.76 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі у судовому провадженні.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Вимога законності у кримінальному провадженні України поширюється не лише на законність суду, який уповноважений здійснювати судовий розгляд у кримінальних справах, а включає в себе й законність складу суду в конкретному судовому провадженні.

Законність складу суду спрямована на забезпечення права на справедливий суд, проголошеного в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п. 1 ст. 6 Конвенції про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

Наявність безсторонності суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначається за суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності («Фей проти Австрії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»). Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії" тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Довіра до судової системи є ще важливішою у контексті зростаючої глобалізації спорів та поширення судових рішень. Крім того, у державі, що керується верховенством права, громадськість має право очікувати прийняття загальних принципів, які сумісні з поняттям справедливого суду та гарантують основоположні права. Обов`язки, покладені на суддів, були визначені з метою гарантування їхньої безсторонності та ефективності їхніх дій.

Суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

Стаття 321 КПК України - головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Слід зазначити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов`язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов`язується із розглядом справи по суті.

При розгляді заяви про відвід суддя не вивчає матеріали кримінального провадження, а лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь особи, якій заявлено відвід, в певному судовому процесі.

Так, заявляючи відвід судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 фактично посилається на власну «переконливу думку» про ті обставини, що оскільки захисник обвинуваченого раніше працював у Корсунь-Шевченківському суді Черкаської області він матиме змогу впливати на прийняття рішень головуючим у справі суддею ОСОБА_7 .

Дане твердження представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , на переконання суду, є суб`єктивним та не підтверджено фактичними обставинами справи. У своїй заяві про відвід судді ОСОБА_7 представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 не наводить жодного аргументу та не надає жодного доказу, які підтверджують зазначені нею обставини та які б могли свідчити про можливу упередженість та необ`єктивність судді Мельника під час розгляду кримінального провадження.

При цьому суд враховує ту обставину, що суддя ОСОБА_7 був призначений на посаду судді Корсунь-Шевченківського суду Черкаської області лише через півтора роки після звільнення з посади судді цього суду ОСОБА_3 , в зв`язку з поданням останнім заяви про відставку.

Крім того, у даному випадку, обґрунтовуючи заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_7 від розгляду вищевказаного кримінального провадження, представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 посилалась, зокрема на обставини, які свідчать про незгоду з рішеннями та діями головуючого судді ОСОБА_7 під час розгляду ним указаного кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, у сенсі п.1 ст.6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також і у п.49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 року (заява № 16695/04).

Також у п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Водночас, слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно із роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Суд зазначає, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних (зокрема доказів упередженості судді у розгляді справи), які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, які передбачені зазначеними вище нормами КПК України.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що доводи учасника справи щодо необхідності відводу судді, у тому числі з підстав незгоди з його правовою позицією (незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання) прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства «nemo iudex in causa sua» (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких даного учасника справи не влаштовує.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що заява про відвід судді ОСОБА_7 від розгляду вказаного кримінального провадження є необґрунтованою, оскільки в ній не наведено обставин, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді ОСОБА_7 під час розгляду кримінального провадження № 12025250360001400 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України.

Те, що представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості судді ОСОБА_7 , не свідчить про його упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду кримінального провадження.

Необхідно зазначити, що сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше, будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

Ухвалюючи процесуальне рішення у цій справі суддя виходить із того, що існування інституту відводу в кримінальному судочинстві України є гарантією справедливого, неупередженого та об`єктивного правосуддя. Він складається із комплексу охоронних заходів, пов`язаних з усуненням зацікавлених осіб від досудового розслідування та судового розгляду.

Підпунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27 липня 2006 року, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Крім того, ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявником не наведено жодної обставини, яка може викликати сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді ОСОБА_12 під час розгляду кримінального провадження № 12025250360001400 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України, в зв`язку з чим підстави для задоволення заяви про його відвід відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 35, 75, 76, 81, 82, 372 КПК України,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід судді Корсунь-Шевченківського районного суду ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження № 12025250360001400 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 382 КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений 10.08.2026 року о 08 год. 50 хв.

Суддя: ОСОБА_1