Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/2691/26
10 серпня 2026 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Ковальська А.А.
представника позивача не з`явився
відповідача не з`явився
представника відповідача не з`явився
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №564/2691/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 11.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №8277413 про надання споживчого кредиту, який підписано у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію» та за мовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 11600,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності.
Кредитодавець умови договору виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач не виконав умов договору у повному обсязі і заборгованості останнього складає 31320,00 грн, яка складається з: 11600,00 грн. заборгованості за кредитом; 13920,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами; 5800,00 грн. заборгованість за штрафом.
16.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір факторингу №16.05/25-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за договором №8277413 від 11.09.2024 перейшло до позивача в сумі боргу 31320 грн, яку останній просить стягнути з відповідача, а також судові витрати на судовий збір у розмірі 2662,40 грн та на правничу допомогу в сумі 10000 грн.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній вказав, що не підлягають стягненню 5800 грн нарахованих неустойки (штраф, пеню) за невиконання умов кредитного договору, оскільки в період дії воєнного стану вони підлягають списанню і це визначено п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Також вказує, що є військовослужбовцем та учасником бойових дій і п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих процентів в розмірі 13920,00 грн та штрафів в сумі 5800,00 грн. за кредитним договором і стягнути з позивача витрати з надання правової (правничої) допомоги в розмірі 10000 грн.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, у позові просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити, проти винесення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних, доказів.
Суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив наступне.
Так, 11.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №8277413 про надання споживчого кредиту, який підписано у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію» та за мовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 11600,00 грн. Договір підписано позивачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором C5174. Строк кредиту 360 днів. Стандартна процентна ставка 1,00% в день, яка застосовується у межах строку кредиту. Знижена процентна ставка 0,90 % в день, яка застосовується, якщо споживач до 11.10.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
У зв`язку з порушеннями відповідачем зобов`язань за договором заборгованість за договором №8277413 становить 31320,00 грн, яка складається із: 11600,00 грн. заборгованість за кредитом; 13920,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 5800,00 грн. заборгованість за штрафом.
16.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір факторингу №16.05/25-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за договором №8277413 від 11.09.2024 перейшло до позивача в сумі боргу 31320 грн.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.3, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно приписів ст.1055 ЦК України Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 , від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
Судом встановлено, що відповідач своїх зобов`язань за договором №8277413 від 11.09.2024 не виконав, допустив виникнення заборгованості в сумі 31320 грн і матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 ні користь первісного кредитора, ні на користь позивача.
При цьому суд враховує, що відповідач не оспорював факту укладення договору та отримання коштів, а лише заперечував щодо стягнення з останнього штрафних санкцій в сумі 5800 грн та нарахованих відсотків в сумі 13920,00 грн.
Суд також враховує, що відповідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, у стягненні з відповідача заборгованості за штрафами в сумі 5800 грн слід відмовити.
Щодо стягнення з відповідача нарахованих відсотків у розмірі 13920 грн, то суд враховує наступне.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з п.15 ст.14 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з п.19 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває дотепер. Таким чином на спірні правовідносини, щодо стягнення із відповідача відсотків за користування кредитом , пені поширюється дія п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Так із наданої відповідачем копії військового квитка серії НОМЕР_1 від 03.12.2024 вбачається, що останній з 03.12.2024 і станом на 04.03.2025 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , що також підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 31.01.2025 №08/586, №08/25/26-Вн від 03.01.2026, а також має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 виданим 26.09.2025.
Таким чином, на час виконання умов кредитного договору, а саме з 03.12.2024, відповідач мав статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширювались пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто до відповідача не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про стягнення суми заборгованості за відсотками частково, а саме за період з 11.09.2024 по 02.12.2024 у розмірі 9628 грн. (116 грн (1% на день)*83 дні = 9628 грн) та відмову у задоволенні позову в частині стягнення відсотків за період 03.12.2024 по 09.01.2025 (по дату їх нарахування) у розмірі 4292 грн (13920 грн 9628 грн = 4292 грн.).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» підлягає задоволенню частково в сумі: 15892 грн, з яких: 11600,00 грн. заборгованість за кредитом; 9628 грн. заборгованість за нарахованими процентами за період з 11.09.2024 по 02.12.2024.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом частково, а саме на 50,74%, з урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 1350,90 грн.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи та відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України покладаються , у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачем зазначено у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в сумі 10000 грн та надано докази на підтвердження їх понесення, а саме: договір №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024; акт приймання-передачі наданих послуг №144 від 21.04.2026; платіжну інструкція кредитового переказу коштів №3943 від 22.04.2026; витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №144 від 21.04.2026 на суму 10000 грн.
Вказані докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу є достатніми та належним, підстав для їх відхилення у суду немає.
Враховуючи задоволення позову частково, а саме на 50,74%, з урахуванням приписів частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 5074 грн.
Щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу, то суд аналогічно керується приписами ч.1, 3 ст.133, ч.2 ст.137, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України та враховує, що відповідачем надано докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, а саме: договір б/н про надання правової допомоги від 06.07.2026; акт прийому-передачі наданих послуг від 06.07.2026 на суму 10000 грн; детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Веремчук К.Ю. на виконання умов до Договору про надання правової допомоги б/н від 06.07.2026 на суму 10000 грн.
Вказані докази на підтвердження витрат відповідача на правничу допомогу є достатніми та належним, підстав для їх відхилення у суду немає.
Враховуючи задоволення позову частково, а саме на 50,74%, з урахуванням приписів частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 4926 грн.
Керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за Договором №8277413 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.09.2024 у розмірі 15892 /п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві/ гривні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» витрати на судовий збір в сумі 1350,90 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5074 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 4926 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.
У зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4, м.Київ, 03124, Код ЄДРПОУ: 41915308.
Відомості про відповідача: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення суду виготовлено 10 серпня 2026 року.
СуддяВ. В. Левчук
Судове рішення № 138872170, Костопільський районний суд Рівненської області було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 564/2691/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: