Рішення № 138871312, 10.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2826/25

Провадження № 2/373/210/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Хасанової В.В., розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ОТП БАНК» в особі представника Павленка С.В. звернулось до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення на користь АТ «ОТП БАНК» заборгованості за кредитним договором № 0001/980/2584309/23 від 05.10.2023 у загальному розмірі 79141,26 грн, а також понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.10.2023 між кредитодавцем Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було підписано в електронній формі Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 0001/980/2584309/23.

Підписавши Заяву-анкету, відповідач прийняв пропозицію банку та погодився із тим, що Заява-анкета разом із Правилами користування карткою, Тарифами банку складають договір про надання банківських послуг/Кредитний договір.

На підставі Заяви-анкети Банк відкрив відповідачу поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб із встановленим розміром кредитного ліміту, який змінювався з огляду на регулярне використання кредитного ліміту відповідачем, а також відсутності звернення із заявою про зменшення кредитного ліміту.

Заявою-анкетою визначено умови обслуговування кредитної лінії. За користування кредитом Банк нараховує проценти у розмірі процентної ставки, яка становить 3,30 % в місяць. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних.

Відповідно до умов договору він набуває чинності з моменту підписання сторонами Заяви-анкети і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по договору в повному обсязі.

Банк свої зобов`язання за Заявою-анкетою про надання банківських послуг виконав у повному обсязі про що свідчать виписка з рахунка відповідача, де зазначено внутрішньобанківські операції за рахунком, а також розрахунок заборгованості за кредитом, що підтверджує активацію картки, отримання на картковий рахунок грошових коштів та рух кредитних коштів по ньому, а також зафіксовано користування особою, зняття та погашення сум кредитних коштів.

Відповідачем деякий час виконувались умови договору по погашенню кредитної заборгованості. В подальшому він припинив виконання свого грошового зобов`язання за кредитним договором, кошти кредиту не повертав, проценти за користування кредитом не сплачував.

Станом на 23.04.2025 загальний розмір заборгованості за кредитом становить 79141,26 грн, до якої включено заборгованість за тілом кредиту 70550,90 грн; заборгованість за відсотками 8590,36 грн.

Ухвалою суду від 25.11.2025 справу прийнято до провадження та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що за клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також зазначено строки подання такого клопотання.

Поштове відправлення на ім`я відповідача ОСОБА_1 з копією ухвали про відкриття провадження та матеріалами позовної заяви надіслане за адресою зареєстрованого місця проживання згідно з даними ЦНАП Студениківської сільської ради, повернулося до суду без вручення. Інформація про інші адреси відповідача у суду відсутня.

Окрім того, відповідачу відомо про розгляд справи у суді про що свідчить довідка про здійснення повідомлення за номером телефону, зазначеного у матеріалах позовної заяви.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався. Будь-яких клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

05.10.2023 ОСОБА_1 подав до АТ «ОТП Банк» Заяву-анкету № 001/980/2584309/23 про надання банківських послуг. На підставі Заяви-анкети Банк відкрив позичальнику (держателю картки) поточний рахунок НОМЕР_1 та надав електронний платіжний засіб картку MC GOLD PayPass.

Відповідно до умов договору за користування кредитом банк нараховує проценти в розмірі 3,3 % в місяць, розмір процентної ставки протягом пільгового періоду становить 0,01 % річних.

Відповідно до п. 2.3 договір набуває чинності з моменту підписання сторонами Заяви-анкети і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по договору в повному обсязі.

Заявою-анкетою відповідач підтвердив, що сторонами укладено Договір про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, відповідно до якого він визнав, що електронний підпис, до якого відноситься і удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом. Відповідач також визнав, що накладаючи удосконалений електронний підпис він може підтверджувати власне волевиявлення на здійснення операцій та підтвердження фактів складання, ознайомлення та підписання електронних документів у місцях надання банком послуг або через дистанційні канали обслуговування.

Також на підтвердження умов кредитування у спосіб відкриття відновлювальної кредитної лінії відповідачу, позивач долучив до позовної заяви Паспорт споживчого кредиту.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав відкривши відповідачу поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 та надав електронний платіжний засіб із встановленим розміром кредитного ліміту.

З довідки про зміну кредитних лімітів по поточному картковому рахунку відповідача судом встановлено, що з огляду на регулярне використання клієнтом кредитного ліміту та відсутність у вказаний період простроченої заборгованості понад сім днів, а також відсутність звернення клієнта про небажання подальшого збільшення кредитного ліміту банком за період з 01.11.2023 по 15.10.2024 поступово було збільшено кредитний ліміт від 28500,00 грн до 68500,00 грн.

До позовної заяви долучено виписку з рахунка № НОМЕР_1 боржника ОСОБА_1 за договором № 0001/980/2584309/23 від 05.10.2023 за період з 05.10.2023 по 23.04.2025 з відомостями про операції з платіжною карткою MastеrCard Gold INSTANT НОМЕР_2 та щомісячні нарахування за кредитною лінією. У виписці зазначено боргові зобов`язання за кредитом (без урахування відсотків за користування) станом на 23.06.2025 79141,26 грн.

Як джерело інформації про розмір заборгованості представник вказує на розрахунок заборгованості за договором № 0001/980/2584309/23 від 05.10.2023 за картковим рахунком № НОМЕР_1 .

З розрахунку встановлено, що з 01.11.2024 відповідач припинив користуватись кредитним лімітом (кредитними коштами), а також 02.10.2024 припинив погашення нарахувань за кредитним договором. Після припинення користування платіжною карткою, а саме з 02.11.2024 по 22.04.2025 позивач продовжив нараховувати відсотки за овердрафт. У підсумковому значенні кожної колонки розрахунку вказано наступне: використані кошти ? 233764,50 грн; нараховані відсотки 16369,53 грн; надійшло коштів на рахунок 177706,89 грн. З урахуванням цих грошових значень загальна сума кредитної заборгованості склала 79141,26 грн.

Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; 2) електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо ? безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Між сторонами дійсно виникли правовідносини, починаючи з 05.10.2023, що підтверджується укладеною угодою у формі Заяви-анкети № 0001/980/2584309/23 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Власне волевиявлення на укладення кредитного договору відповідач висловив шляхом його підписання електронним підписом.

Відповідачу на підставі Заяви-анкети позивач відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб із встановленим розміром кредитного ліміту, який неодноразово змінювався з огляду на регулярне використання кредитного ліміту відповідачем та відсутність простроченої заборгованості понад сім днів, у розмірі 68500,00 грн з процентною ставкою протягом пільгового періоду 0,01 % річних та після закінчення пільгового періоду у розмірі 3,30 % в місяць.

З наданих позивачем виписки по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості підтверджено, що станом на 23.04.2025 він має заборгованість за договором № 0001/980/2584309/23 від 05.10.2023 у загальному розмірі 79141,26 грн, що також вказує на наявність між сторонами кредитних правовідносин.

Рух коштів по картці відповідача свідчить про те, що він був обізнаний про списання відсотків, оскільки зазначені відомості є у його вільному доступі. Отже, надана позивачем виписка про рух коштів по картці підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також розмір заборгованості за кредитом.

Враховуючи наведене, оскільки відповідач порушив умови договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 0001/980/2584309/23 від 05.10.2023 у загальному розмірі 79141,26 грн, з яких: 70550,90 грн ? заборгованість за основним боргом, 8590,36 грн ? заборгованість за відсотками.

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 3028,00 грн, у розмірі визначеному у ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується банківською квитанцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ? задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за договором № 0001/980/2584309/23 від 05.10.2023 станом на 23.04.2025 в розмірі 79141 (сімдесят дев`ять тисяч сто сорок одна) грн 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 21685166;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя В.В.Хасанова