Рішення № 138870734, 10.08.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/86/26

Провадження № 2/355/511/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась позивач ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить зобов`язати відповідача ОСОБА_2 забезпечити належне утримання земельних насаджень шляхом усунення насаджених з порушенням норм дерев та кущів, що межують з її земельною ділянкою в АДРЕСА_1 . Крім того, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь 10000,00 гривень понесену моральну шкоду.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, відповідно до договору дарування від 27 серпня 1998 року, а також земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер 3220285301:05:023:0079 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2408 га кадастровий номер 3220285301:05:023:0080, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Її суміжним сусідом є відповідач ОСОБА_2 .. На земельній ділянці відповідача ОСОБА_2 впритул межі з її подвір`ям та городом ростуть різні дерева, які посаджені з порушенням ДБН та не уможливлює використовувати власну земельну ділянку за цільовим призначенням, так як коріння та крона насаджених дерев не дає змоги нормально зростати її насадженням, оскільки їх коренева система вже знаходиться на її ділянці, а крони дерев створюють тінь. Листя з сусідських дерев лягає на посіви та заважає нормальному дозріванню, а восени купа листя завдає їй немало клопоту по їх прибиранню та знищенню. Відповідач не реагує на її звернення щодо усунення вказаних порушень з його боку. У вересні місяця 2025 року вона звернулась до Головного управління Держпродспоживслужби в Київської області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з проханням допомогти у вирішені питання щодо порушення прав добросусідства та посадки дерев близько до паркану та будинку. 16 вересня 2025 року отримала відповідь, про необхідність звернення до органів місцевого самоврядування. 20 жовтня 2025 року вона звернулась до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області із заявою про обстеження земельної ділянки та зобов`язання останнього усунути порушення. 29 жовтня 2025 року комісією яка створена розпорядженням секретаря Баришівської селищної ради від 24 жовтня 2025 року 3 78-03-04 було проведено обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 де було встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 було здійснено 18 насаджень дерев та кущів уздовж межі із її земельною ділянкою з порушенням норм ДБН та рекомендовано забезпечити належне утримання земельних насаджень відповідно до ДБН. На вимогу комісії створеної розпорядженням секретаря Баришівської селищної ради від 24 жовтня 2025 року №78-03-04 усунути вказані порушення, відповідач не реагує.

Вона має поганий стан здоров`я та існує на мізерну пенсію, вимушена у судах відстоювати свої права, витрачати час та кошти, нервуватися. Поведінка відповідача викликає в неї тривалі моральні страждання, які викликані тим, що вона кілька років вимушена терпіти постійні порушення правил добросусідства з боку відповідача та завдання її додаткових клопіт. Вона вважає, що з таких підстав має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Позивачка ОСОБА_1 свою позовну заяву підтримала послалась на вище означені обставини та пояснила, що дерева та кущі посаджені не за правилами згідно яких вони повинні знаходиться на відстані 2-х метрів від межі. Відповідач вже раз пересаджував дерева та кущі за першим рішенням суду. Однак знову посадив дуже близько від межі. Свої дії пояснював тим, щоб не бачить обличчя сусідів. До цього вона була вимушена поставити високий паркан в районі знаходження будинку та господарських будівель. Далі, де знаходиться город нею була натягнута сітка. За парканом в неї знаходиться газонна трава на відстані 2-х м. від паркану далі насаджені фруктові дерева. Дерева відповідача звисають з паркану на бік її садиби. Вона боїться їх зрізати, оскільки відповідач та його дружина підіймають скандал. Відповідач обіцяв зрізати гілки, а потім відмовився це робити. Вона була вимушена звертатися до селищної ради з цим питанням відповідача попереджали, про відстань насадження дерев та кущів, однак він не послухав, зробив по своєму. Листя з дерев відповідача як високорослих та низько рослих восени летять до її подвір`я. Коріння деяких дерев заходять до її ділянки в районі, де в ней росте картопля, помідори. З таких підстав необхідно усунути 15 дерев та кущів з боку садиби відповідача на значну відстань. З подальшим ростом дерев та кущів ситуація на межі з ділянкою відповідача буде погіршуватися. Приходила комісія складала два рази акти про дослідження відстані насаджених дерев, з боку садиби відповідача. Відповідач проігнорував рекомендації ні дерева, ні кущі від паркану не пересадив. З таких підстав вона звернулась до суду.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що позовні вимоги не конкретизовані, а саме, які саме конкретно повинні бути перенесені дерева та кущі відповідачем на якій ділянці вздовж існуючого паркана. Позивачкою заявлено, що на її ділянку падає листя, яке може летіти не тільки від садиби відповідача, а і за погодних умов з інших сторін району. Позивачкою вказано існування коріння від дерев, на її городі, в актах, які складалися комісією це не зафіксовано інших доказів, які б вказували на це позивачкою надано не було. Доказів того, що коріння дерев почали руйнувати будівлі, насаджень в її дворі, які б не уможливлювали користуватися земельної ділянкою комісією також не зафіксовано. Коріння росте тоді коли дерева є старими, з слів позивача дерева малорослі і не досягли того віку з якого пускає коріння. Якщо б були, такі обставини з корінням, позивачці ні чого не заважало їх знищити і це законом не заборонено. В законі немає такого, щоб зобов`язувати про перенесення дерев, виконати позовні вимоги в тій формі які вказала позивачка неможливо. Позовні вимоги нечіткі та незрозумілість їх виконання.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні думку свого представника підтримав позовні вимоги не визнав.

Вислухав сторони, судом були досліджені надані матеріалами з боку сторони позивача, а саме:

-копію паспорта з якого слід, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою України.(а.с.8-9)

-копію посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 11 листопада 2021 року на ім`я ОСОБА_1 .(а.с.7)

-копію пенсійного посвідчення серії № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 як інваліда 2-гої групи потерпілої від аварії на ЧАЄС, яке видане 06 січня 2014 року. (а.с.7)

-копію договору дарування від 27 серпня 1999 року з якого слід, що ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,50 га, що знаходиться в селі Гостролуччя, Баришівського району, Київської області з них 0,25 га для обслуговування і будівництва житлового будинку і 0,25га для розвитку особистого підсобного господарства.(а.с.11)

-копію договору дарування від 27 червня 1998 року з якого слід, що ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .(а.с.12)

-копію державного акту на право власності на земельну ділянку на будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Баришівського районного за №2-1067 від 14 грудня 2010 року про те, що вона є власником земельної ділянки площею 0,2500 га. (а.с.13)

- копію державного акту на право власності на земельну ділянку на будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Баришівського районного за №2-1067 від 14 грудня 2010 року про те, що вона є власником земельної ділянки площею 0,2408 га.(а.с.14)

- копію листа першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київської області «Про розгляд звернення ОСОБА_1 , яке направлено до Баришівської селищної ради від 16 серпня 2025 року.(а.с.15-16)

- копію Акту обстеження земельної ділянки від 29 жовтня 2025 року з якого слід, що на підставі зави ОСОБА_1 від 20 жовтня 2025 року з комісія, яка створена розпорядженням секретаря Баришівської селищної ради від 24 жовтня 2025 року №78-03-04 щодо насаджень дерев уздовж межі суміжної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 в присутності заявниці, власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_5 , здійснено обстеження в результаті якого встановлено наявність дерев та кущів на земельної ділянці, що належить ОСОБА_2 уздовж межі з земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 слід, що (а.с.18-25)

- копію заяви до секретаря Баришівської селищної ради Олександра Ільченка про повторний огляд земельної ділянки її сусіда ОСОБА_2 стосовно насаджень фруктових дерев та кущів, оскільки з попереднього акту не було зрозуміло їх місцезнаходження від паркану.(а.с.36,46)

- копію висновку від 07 червня 2017 року затвердженого т.в.о. начальника Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького відділу ГУНП в Київської області підполковником поліції Москвічовим О.М. який складений начальником сектору превенції Баришівського ВП ГУ в Київської області майором поліції Баша О.І. з якого слід, що перевірка заяви громадянки ОСОБА_1 закінчена по факту встановлення меж земельних ділянок заявнику ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до Баришівського земельного відділу. (а.с.37,47)

- копію висновку від 28 листопада 2017 року затвердженого начальником Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького відділу ГУНП в Київської області підполковником поліції Гаврись О.М., який складений старшим ДОП Баришівського ВП ГУ в Київської області капітаном поліції Шпак Д.Г., з якого слід, що перевірка заяви громадянки ОСОБА_1 закінчена для захисту своїх прав громадянки ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.(а.с.38,48)

- копію висновку від 14 вересня 2018 року затвердженого начальником Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького відділу ГУНП в Київської області підполковником поліції Гаврись О.М., який складений старшим ДОП Баришівського ВП ГУ в Київської області капітаном поліції Шпак Д.Г. з якого слід, що ОСОБА_2 пошкодив сокирою паркан ОСОБА_1 , однак ознак заподіяння шкоди у великих розмірах відсутній, які передбачені ч.1 ст.194 КК України. Перевірку було закінчено (а.с.39,49)

- копію висновку від 26 червня 2019 року затвердженого начальником Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького відділу ГУНП в Київської області полковником поліції Сергієм Куленко, який складений старшим ДОП Баришівського ВП ГУ в Київської області капітаном поліції Шпак Д.Г. з якого слід, що у громадянки ОСОБА_1 пошкоджена табличка нумерації будинку, яка висіла на паркані та розписані фарбою ворота. В даному факті ОСОБА_1 підозрювала внучку сусіда ОСОБА_2 , ОСОБА_6 але при цьому свідків не було. Формально в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.194 КК України, але було враховано, що шкода була заподіяна не у великих розмірах у невстановлених осіб відсутній склад ознак кримінального правопорушення. Перевірка була закінчена.(а.с.40,50)

-копію висновку від 15 листопада 2019 року затвердженого т.в.о. начальником Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького відділу ГУНП в Київської області лейтенантом поліції Богдан Королем, який складений оперуповноваженим СКП Баришівського ВП Переяслав Хмельницького ВП ГУНП в Київської області старшим лейтенантом поліції Чемерковим В.В. за заявою ОСОБА_1 у зв`язку з пошкодженням металевої сітки. У зв`язку з тим, що завдане незначної шкоди ознаки кримінального правопорушення за ч.1 ст.194 КК України відсутні. Перевірка була закінчена.(а.с.41,51)

-копію висновку від 11 червня 2020 року затвердженого начальником Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького відділу ГУНП в Київської області підполковником поліції Володимиром Кущем, який складений старшим ДОП Баришівського ВП ГУ в Київської області капітаном поліції Владіславом Хлонь з якого слід, що у громадянки ОСОБА_1 звернулась з заявою про те, що в неї виникають непорозуміння та словесні сварки з сусідкою ОСОБА_5 . В ході проведення перевірки не було встановлено фактів які б свідчили про кримінальне правопорушення. Перевірка була закінчена. (а.с.42,52)

Стосовно фотографій на аркушах 43-45 суд не може їх визнати належними та допустимими, оскільки невідомо їх походження, місцевість, яка на них зображена.

З боку сторони відповідача були надані для дослідження:

- копія обстежень земельної ділянки в селі Гостролуччя вулиця Центральна 48 від 13 жовтня 2025 року складеного комісією з розгляду земельних спорів, яка створена на підставі рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 03 жовтня 2025 року №38 з якого слід, що на підставі зави ОСОБА_1 від 18 вересня 2025 року, яка є власницею земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 щодо находження дерев уздовж межі суміжної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 в присутствії власника суміжної ділянки ОСОБА_2 , його дружини ОСОБА_5 , комісією встановлено, що вздовж ділянки, що належить ОСОБА_2 находяться дерева, які є низькорослими, стан дерев задовільний, гілки не виходять за межі земельної ділянки та не проникають на суміжну земельну ділянку. Пошкодження паркану або створення перешкод користуванню земельною ділянкою не виявлено. Комісія рекомендувала ОСОБА_2 забезпечити належне утримання зелених насаджень, у тому числі регулярне обрізання гілок для запобігання їх проникненню за межі ділянки.(а.са.60)

- копію державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №875021 на ім`я ОСОБА_2 , де зазначено, що на підставі рішення Гостролуцької сільської ради №03 від 29 січня 1997 року він є власником земельної ділянки площею 0.2426 га, яка розташована по АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.(а.с.61)

- копію державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №875022 на ім`я ОСОБА_2 , де зазначено, що на підставі рішення Гостролуцької сільської ради №03 від 29 січня 1997 року він є власником земельної ділянки площею 0.2500 га, яка розташована по АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка)(а.с.62)

Згідно зі ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як слід за ч.1,ч.2,ч.3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3, ч.5 ст. 158 ЗК України слід, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку

Відповідно до ч.1,ч.2,ч.3 ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

За ст.105 ЗК України слід, що у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.

Відповідно до ст.109 ЗК України дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних частинах. Кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, які стоять на спільній межі, повинен один нести витрати на ліквідацію дерев, якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева. Вимога на ліквідацію дерев (кущів) виключається, якщо вони служать межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути замінені іншими межовими знаками.

За Державно будівельних норм далі ДБН Б 2.2-12-:2019 «Планування і забудова територій» затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року №104 відповідно до п.6.1.41 слід, що при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25 . Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м. Відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути від 4 м до 6 м в залежності від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева), а до кущів 1,0 м.

Отже, як було встановлено судом відповідач ОСОБА_2 має земельну ділянку в приватній власності розташовану за адресою АДРЕСА_1 межує з земельною ділянкою позивачки ОСОБА_1 , яка також має в приватній власності земельну ділянку розташованою по АДРЕСА_1 . Після обстеження садиби відповідача комісією було встановлено, що ним було висаджено 30 фруктових дерев та 18 кушів вздовж межі садиби позивачки на відстані, яка не передбачена нормам ДБН Б 2.2-12-:2019 «Планування і забудова територій». Фруктові дерева та кущі росли на відстані 0, 664 м і до 3,630 м від межового паркану побудованого позивачкою за свої кошти, що не відповідає Державним будівельним нормам і створюють значні незручності у використанні позивачкою земельної ділянки, перешкоджають позивачці використовувати свою земельну ділянки за цільовим призначенням, а саме вести особисте селянське господарство, обслуговувати житловий будинок, господарські будівлі та споруди. Затінення частини земельної ділянки, проникнення гілок, коріння дерев на земельну ділянку позивача негативно впливає на ріст рослин. Крім того, листя від близько зростаючих фруктових дерев та кущів летять у бік садиби позивачки, що завдає її незручності під час прибирання території городу та двору. Було встановлено, що дерева та кущі не є межовими знаками їх усунення не буде впливати на добросусідство між сторонами. Прохання позивача усунути фруктові дерева та кущі від межі та рекомендації комісії селищної ради про належне утримання насаджень ігноруються відповідачем. Відповідачем не дотримуються вимог закону і він не може використовувати своє право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Поставлене питання позивача про примусове зобов`язання усунення перешкод забезпечити належне утримання земельних ділянок шляхом усунення насаджених з порушенням норм дерев та кущів, що межують із земельною ділянкою позивача є не конкретним, однак позивачка наполягає на цьому не вказавши спосіб виконання усунення.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2026 року №456/252/22, де було зауважено, що невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можна витлумачити відповідно до належного способу захисту прав. Інший підхід не відповідав би завданням цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України).

З таких підстав в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню а спосіб усунення насаджених з порушенням норм дерев та кущів, що межують із земельними ділянками позивача слід застосувати як шляхом знищення.

Стосовно стягнення заявленої моральної шкоди з боку позивачки, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні цих вимог, з таких підстав:

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивачкою не було доведено в чому саме вона зазнала болю, страждань, які потягли за собою розладу здоров`я та душевні страждання. Набута інвалідність, яка зазначена у пенсійному посвідченні 2 групи не пов`язані з конфліктною ситуацією, яка склалась з відповідачем. Інвалідність була набута як потерпілої від аварії на ЧАЕС.

Позивачка ОСОБА_1 є інвалідом 2-гої групи як потерпіла від аварії на ЧАЕС, а також є потерпілою від Чернобильської катастрофи (категорія 1) стосовно відповідно до п.9, п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» має пільги і від сплати судового збору звільнена.

Відповідно до ч.1 п.1ч.2 ст.141 ЦПК України слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.103,105,152,158 ЗК України, ст.ст.23, 391ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками ОСОБА_1 , які знаходяться в АДРЕСА_1 , шляхом ліквідації дерев та кущів, які розташовані на його земельній ділянці в АДРЕСА_1 з порушенням відповідно до пункту 6.1.41 Державно будівельних норм 2.2-12-:2019 «Планування і забудова територій» відстань від осі яких до межі земельних ділянок ОСОБА_1 складає 0,664 метра та до 3,630 метра.

В частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 , відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1331(тисяча триста тридцять один) гривень 20 копійок на наступний рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (ЄДРПОУ):37993783

Банк отримувача: Казначейство України ( ЕАП) 899998

Номер рахунку : UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов