Рішення № 138870372, 18.06.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3476/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Гомонюк Д.С., розглянувши в загальному позовному проваджені цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Оліївської сільської об`єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом до Оліївської сільської об`єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу. Просить стягнути з Оліїівської сільської ради Житомирського району Житомирської області кошти у сумі 6045342,66 грн, яка складається з: 13760,59 грн - 3 % річних нараховані за період з 01.09.2022 по 30.06.2025 року та 4669262,07 грн - інфляційних втрат нараховані за період з 01.09.2022 по 22.05.2025 року за несвоєчасне виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21.12.2020 по справі №278/1089/20.

Позивач мотивував позовні вимоги тим, що за договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 19.12.2019 року покупець територіальна громада в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області набула право власності на об`єкт незавершеного будівництва, проте свої зобов`язання по оплаті вартості об`єкта незавершеного будівництва перед продавцем ОСОБА_1 не виконала.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21.12.2020 по справі №278/1089/20 ухвалено: стягнути з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 19.12.2019 року та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2019 року у розмірі 16395485,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 278/1089/20 було зупинено виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2020 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 , до закінчення касаційного провадження.

Рішення суду у справі №278/1089/20 набрало законної сили 05.04.2021, виконавчий лист щодо стягнення заборгованості у розмірі 16 395 485 (шістнадцять мільйонів триста дев`яносто п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) гривень звернений до виконання до Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області.

З відповіді органу Казначейства лист 02-08-10/155 від 24.01.2025 (додаток 5) вбачається, що: "Станом на 01.01.2025 залишок непогашеної заборгованості Боржника за Виконавчим листом становить 16 125 552,45 грн."

Ухвалою суду від 17.07.2025 року відкрито провадження за правилами загального провадження та призначено до розгляду (а.с. 50).

12.08.2025 від представника відповідача адвоката Рудика В.Р. надійшла заява про відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі (а.с. 56-85)

Позивачем подано письмові запереченнях де останній заперечував проти зупинення провадження (а.с. 86-87).

Ухвалою суду від 25.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 97).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Крім того, зазначив, що погашено тільки чотири суми, які вказані у довідці АТ КБ "ПриватБанк".

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; про дату, час та місце повідомлявся належним чином (а.с. 52, 98, 103, 108-110).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, що з`явилися в судове засідання, оцінивши надані сторонами та отримані докази, судом встановлено таке.

Із витягу з Державного реєстру речових прав вбачається, що 03.06.2008 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 1,4538 га, кадастровий номер 1822085600:03:001:0025, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . На зазначеній земельній ділянці знаходився об`єкт незавершеного будівництва ступенем готовності 40% (а.с.9-10).

Відповідно до договору купівлі продажу незавершеного будівництва від 19.12.2019 року Територіальна громада в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області зобов`язалась прийняти зазначений предмет договору та сплатити ОСОБА_1 договірну ціну за нього (а.с. 6-8).

19.12.2019 року на підставі зазначеного договору було проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва за територіальною громадою в особі Оліївської сільської ради, а право власності №34758088 (а.с.6-8).

Згідно інформаційної довідки від 07.05.2020 року власником об`єкта незавершеного будівництва площею 5643,7 кв. м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є територіальна громада в особі Оліїівської сільської ради, право власності зареєстровано 19.12.2019 року (а.с. 9-10).

Відповідно до рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21.12.2020 року у задоволенні первісного позову Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено: стягнуто з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2019 року у сумі 16395485,00 грн, а також судові витрати у сумі 10510,00 грн (а.с. 11-13).

На виконання зазначеного рішення суду Оліївською сільською радою здійснювалися платежі на користь ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 21.05.2025 року, відповідно до якої було здійсненні платежі: 04.10.2022 року 78572,00 грн сплата основного боргу за рішенням Житомирського районного суду; 01.05.2023 року 314,55 грн погашення заборгованості; 05.06.2023 року 82562,00 грн погашення заборгованості за придбання незавершеного будівництва та земельної ділянки; 20.12.2024 року 108484,00 грн безспірне списання коштів на користь ОСОБА_1 за заборгованістю за договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва. Згідно із довідкою АТ КБ «ПриватБанк» загальна сума зарахованих коштів становила 269932,55 грн (а.с. 14)

Із листа Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області від 24.01.2025, вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про стан виконання виконавчого листа Житомирського районного суду Житомирської області від 05.04.2021 року у справі №278/1089/20. У листі зазначено, що станом на 01.01.2025 року залишок непогашеної заборгованості за виконавчим листом становить 16125552,45 грн. Також повідомлено про здійснення органами Казначейства безспірного списання коштів із рахунків боржника, зокрема, 20.12.2024 року було перераховано на користь стягувача 108484,00 грн, подальше виконання рішення здійснюється відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року, в межах наявних бюджетних призначень та черговості виконання виконавчих документів (а.с. 15-16).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України).

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між суб`єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Частинами другою та четвертою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, атверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р.№845 (далі Порядок №845)

Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 26 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Відповідно до пункту 41 Порядку № 845 (розділ «Безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам) орган казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, зокрема, шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

За пунктом 42 Порядку № 845 у разі здійснення безспірного списання коштів місцевих бюджетів згідно з п.41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у п.6 цього Порядку до органу казначейства за місцезнаходженням органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, внаслідок незаконного прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п`яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей (абз.2 п.48 Порядку №845).

Частинами другою та четвертою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі порушення державою-боржником строку виконання судового рішення про стягнення на користь стягувача-кредитора коштів із Державного бюджету України (прострочення виконання підтвердженого судовим рішенням грошового зобов`язання держави з відшкодування завданої нею шкоди) стаття 625 ЦК України та частина перша статті 5 Закону № 4901-VI встановлюють ефективний компенсаторний механізм захисту від такого порушення, дозволяючи кредитору стягнути з держави 3 % річних від вчасно несплаченої за чинним рішенням суду суми й інфляційні втрати за період прострочення виконання цього рішення.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України). Ні Закон № 266/94-ВР, ні Закон № 4901-VI не обмежують дію статті 625 ЦК України на правовідносини щодо прострочення виконання державою-боржником її грошового зобов`язання, підтвердженого (визначеного, конкретизованого) у грошовому еквіваленті судовим рішенням, зокрема, не обмежують можливість стягнення інфляційних втрат, які є об`єктивним явищем і не залежать від волі кредитора чи боржника. Крім того, у статті 625 ЦК України немає застережень про те, що її приписи застосовні лише до тих відносин, які не врегульовані іншими нормативно-правовими актами.

У разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина перша статті 5 Закону № 4901-VI). Отже, цей припис не встановлює інший, ніж у частині другій статті 625 ЦК України, розмір процентів річних за прострочення держави-боржника.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей (частина четверта статті 3 Закону № 4901-VI). З огляду на цей припис прострочення держави-боржника настає за сукупності таких юридичних фактів: (1) стягувач подав до органу ДКС України виконавчий документ про стягнення з держави коштів; (2) держава за цим виконавчим документом не перерахувала кошти протягом трьох місяців з дня його надходження до органу ДКС України. Тому припис частини другої статті 625 ЦК України щодо юридичних наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання боржником (зокрема державою) поширюється на випадки порушення підтвердженого (визначеного, конкретизованого) судовим рішенням грошового зобов`язання держави з відшкодування завданої нею шкоди з наступного дня після спливу трьох місяців від пред`явлення до виконання органу ДКС України виконавчого документа і включно до дня, що передує дню повного виконання судового рішення.

Враховуючи наведені вище висновки щодо застосування норм права, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити, стягнувши з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 1376080,59 грн, що становлять 3 % річних від простроченої суми грошового зобов`язання за період з 01.09.2022 по 30.06.2025 року включно, та 4669262,07 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого грошового зобов`язання держави за період з 01.09.2022 року по 22.05.2025 року за несвоєчасне виконання рішення суду, погодившись з розрахунками позивача вказаних величин.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача 15140,00 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 524, 533-535, 549, 526, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 13, 81, 82, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Оліївської сільської об`єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - задовольнити.

Стягнути з Оліївської сільської об`єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 6045342,66 грн, яка складається із: 1376080,59 грн - три проценти річних, нараховані за період з 01.09.2022 по 30.06.2025 року за несвоєчасне виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області по справі №278/1089/20; 4669262,07 грн - інфляційні втрати, нараховані за період з 01.09.2022 по 22.05.2025 року за несвоєчасне виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області по справі № 278/1089/20.

Стягнути з Оліївської сільської об`єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 15140,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 10.08.2026.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Оліївська сільська об`єднана територіальна громада в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, адреса перебування: Житомирський район, Житомирська область, с. Оліївка, вул. Л.Ступницького, 68; ЄДРПОУ 04348409.

Суддя О. М. Дубовік