Рішення № 138870361, 10.08.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1074/25

РІШЕННЯ

іменем України

"10" серпня 2026 р. с-ще Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Заполовського В.В.

за участю секретаря с/з Лук`янчук Т.В.

розглянувши, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 46708,20 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн.

Вимоги мотивує тим, що 17.10.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №631313418. Договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

Згідно умов кредитного договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 11000,00 грн. 17.10.2021 року на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

У подальшому право вимоги до відповідача від первісного кредитора за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року було передано ТОВ «Таліон Плюс», після цього за договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року передано ТОВ «ФК Онлайн Фінанс», а від останнього до ТОВ «Юніт Капітал» - за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит в строки передбачені кредитним договором у зв`язку з чим загальна сума заборгованості відповідача, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить 46708,20 грн., яка складається з: 11000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту; 35708,20 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Представник відповідача адвокат Сідько С.І. надала до суду відзив на позовну заяву в якому просила відмовити в задоволенні позову в частинні стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

В обґрунтування своїх заперечень, представник відповідача, зокрема зазначила, що позивачем неналежним чином виконаний обов`язок за чинним законодавством та Договорами перед боржником щодо повідомлень про відступлення права грошової вимоги факторові, а також повідомлення про фактора, якому саме має бути здійснений плата, оскільки таким чином боржник залишається непроінформований, а сплата заборгованості первісному кредитору у цьому випадку є вже неможливою.

Крім того представник відповідача зазначила, що заявлена позивачем до стягнення сума відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 35708,20 грн. без надання жодних доказів щодо пролонгації даного договору, є неправомірною, а тому на її думку не підлягає задоволенню. Також відповідач є військовослужбовцем, мобілізований 24.02.2022 року, має статус учасника бойових дій та проходить військову службу, у зв`язку з чим, як вважає представник відповідача ОСОБА_1 має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за кредитним договором.

Представник відповідача також переконана, що оскільки відповідач є учасником бойових дій він звільнений від сплати судового збору відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Також представник відповідача просить відмовити у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу або ж суттєво зменшити її розмір, оскільки на її думку характер та обсяг виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Представником позивача надано до суду відповідь на відзив в якому зазначено, що на її думку позивач не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони кредитодавця. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Крім того представник позивача вважає, що проценти за користування кредитними коштами нараховані відповідно до пункту 1.9 кредитного договору.

Під час укладення договору відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу відповідач не висловив та з ними погодився, про що свідчать його підписи та згода на обробку персональних даних та доступ до кредитної історії.

Щодо твердження відповідача про те, що він є військовослужбовцем, а отже звільнений від сплати відсотків за користування кредитом представник позивача зазначила, що нарахування відсотків здійснювалось в період з 17.10.2021 року по 13.02.2022 року, тобто до проходження відповідачем військової служби.

Також представник позивача зазначила, що доводи представника відповідача щодо того, що справа не є складною і не потребує значного часу для складання позовної заяви, на її думку є необґрунтованими. Насправді, навіть стандартні процедури в межах цієї категорії справ можуть вимагати детального аналізу обставин, збору доказів та формулювання обґрунтованої правової позиції. Кожна справа є індивідуальною, і оцінка її складності не може бути зведена лише до загальних уявлень про тип справи. З урахуванням викладеного, сума правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн. пропорційна виконаній роботі Адвокатського бюро «Тараненко та партнери».

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 17.10.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №631313418, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов зазначених у цьому договорі та додатках до нього. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 11000,00 грн., одразу після укладення договору, який має бути повернено до 16.11.2021 року.

Відповідно до п.1.7 Договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 16.11.2021 року.

Встановлений в п.1.7 Договору строк дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду (п.1.8 Договору).

У підпункті 1.14.1 Договору сторони погодили орієнтовну загальну вартість кредиту для суми кредиту за першим траншем в сумі 17369,00 грн., яка включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 6369,00 грн. та суму кредиту в розмірі 11000,00 грн.

Пунктом 4.1 вказаного договору передбачено, що невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. (а.с. 34 зворотній бік-37).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту продукту №СМАРТ» до Договору №631313418 від 17.10.2021 року орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 1180,00 грн. (а.с. 33-34).

Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши 11000 грн. на картку ОСОБА_1 №5168-75хх-хххх-2659, що підтверджується копією платіжного доручення від 17.10.2021 року. (а.с. 10).

Крім того згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250916/81966-БТ від 22.09.2025 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту №5168-75хххххх2659. Також банком надано виписку по рахунку № НОМЕР_1 за період з 17.10.2021 року по 22.12.2021 року, який містить зарахування на суму 11000,00 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта. (а.с. 74-77).

Відповідно до реєстру прав вимоги №165 від 21.12.2021 року право вимоги за кредитним договором №631313418 від 17.10.2021 року, боржник ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс». (а.с. 72-73).

Згідно ксерокопії договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року та реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 року, які укладено між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №631313418 від 17.10.2021 року. (а.с. 65-67, 63-64).

04.06.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» (Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Клієнт) укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників. (а.с. 57-60).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №631313418 від 17.10.2021 року. (а.с. 55-56).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №631313418 від 17.10.2021 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.06.2025 року становить 46708,20 грн., яка складається з 11000,00 грн. заборгованості за сумою кредиту, 35708,20 грн. простроченої заборгованості за процентами. (а.с. 44).

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором та договорами факторингу.

Як встановлено судом, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит, і суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача за тілом кредиту підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору №631313418 від 17.10.2021 року сторонами узгоджено строк кредитного договору 30 днів. Доказів пролонгації договору відповідно до п.1.8 договору матеріали справи не містять, проте із долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості за кредитним договором, який здійснений первісним кредитором вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відсотки в сумі 212,30 грн. в день були нараховані в період з 17.10.2021 року по 16.11.2021 року включно, 20.11.2021 року нараховані відсотки в сумі 1476,20 грн., а в період з 21.11.2021 року по 21.12.2021 року включно, нараховані відсотки в сумі 327,80 грн. за кожен день, тобто 30 днів в межах строку кредитування, решта поза межами строку кредитування.

Крім того після переходу прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №631313418 від 17.10.2021 року від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс», останнім нараховувались відсотки в сумі 327,80 грн. щоденно в період з 22.12.2021 року по 13.02.2022 року включно.

Відомостей про сплату відповідачем тіла кредиту чи процентів вказані розрахунки не містять.

Нарахування відсотків поза межами дії строку кредитного договору не відповідає вимогам закону.

Розрахунки заборгованості правонаступника первісного кредитора ґрунтуються на вказаному розрахунку, тому не можуть бути взяті судом до уваги.

Відтак обґрунтованим є стягнення з відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 6369,00 грн. за 30 днів.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем безпідставно нараховані проценти за користування кредитом, оскільки відповідач є військовослужбовцем не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на військовій службі з 12.11.2023 року, а кредитний договір укладений ним 17.10.2021 року строком на 30 днів і проценти за користування кредитом нараховані в період з 17.10.2021 року по 16.11.2021 року, включно, тобто на момент укладення договору та нарахування процентів відповідач не був військовослужбовцем, а тому на нього не поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Щодо стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору, суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача, посилаючись на те, що відповідач є учасником бойових дій, просить відмовити у стягненні з нього судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №545/1149/17.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що позовні вимоги до ОСОБА_1 не пов`язані з його соціальним захистом як учасника бойових дій, то відповідач не звільняється від сплати судового збору.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог згідно ст.141 ЦПК України. Позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» суд задовольняє на 37,19%.

Враховуючи наведене, сума судового збору, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача становить 900,89 грн. (2422,40 х 37,19% = 900,89 грн.).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В матеріалах справи наявні: договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року, укладений між адвокатським бюро «Тараненко та партнери», в особі керуючого бюро адвоката Тараненка А.І. (адвокатське бюро) та ТОВ «Юніт Капітал», в особі директора Хлопкової М.С. (клієнт), відповідно до п.1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги, що є Додатком №1 до вказаного договору; додаткову угоду №25770536929 від 05.06.2025 року до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року, з якого слідує, що вартість наданих правових та юридичних послуг складає 7000 грн.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність №4956 Тараненка А.І. (а.с. 39-43).

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд звертає увагу, що витрати на професійну правничу допомогу повинні відповідати критерію необхідності чи було їх вчинення обов`язковим, і чи доцільним було їх виконання чи вплинули вони на перебіг розгляду справи. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Розподіляючи витрати, понесені заявником на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи та надані суду документи є підставою для частково відшкодування судом витрат на правничу допомогу з іншої сторони, адже цей розмір не є доведений, необхідним та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Відтак, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, складності справи, ціни позову, критерію реальності адвокатських витрат, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, часткове задоволення позовних вимог, а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., що буде відповідати принципу співмірності, виваженості та розумності.

На підставі ст.ст.11, 212, 509, 525, 526, 626, 628, 633, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором №631313418 від 17.10.2021 року в розмірі 17369 (сімнадцять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн. 00 коп., сплачений при подачі позовної заяви судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 900 (дев`ятсот) грн. 89 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Заполовський