Рішення № 138866635, 10.08.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/4024/25

2/683/1142/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Бадаєвої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №167663 від 15.01.2025р. у розмірі 21716,59 грн, яка складається з 13406,46 грн заборгованості за тілом, 7610,13 грн заборгованості за відсотками та заборгованість за комісією 700 грн. В обґрунтування позову посилалось на те, що 15.01.2025р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №167663, відповідно до якого позичальнику надано кредит зі сплатою процентів за користування кредитом. 16.04.2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» на підставі договору факторингу №16042025 відступило ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до відповідача.

Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просить слухати справу за його відсутності.

Відповідач подала заяву, в якій просить вирішити справу з урахуванням тієї обставини, що її чоловік є військовослужбовцем, який зник безвісти.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто положення щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно зі ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання , зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом установлено, що 15.01.2025р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором укладено кредитний договір №167663, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» надало позичальнику кредит у розмірі 15585 грн на строк 126 днів зі сплатою процентів у розмірі 330% річних, тип процентної ставки фіксована, встановлений графік платежів, комісія за надання кредиту 3 584,55 грн.

16.04.2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» на підставі договору факторингу №16042025 відступило ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до відповідача.

Зазначені обставини підтверджуються: копією договору про споживчий кредит №167663, копією паспорта споживчого кредиту; копією договору факторингу №16042025, копією витягу з реєстру прав вимоги, копією акта приймання-передачі реєстру прав вимог №4; копією розрахунку заборгованості за кредитним договором; копією виписки з особового рахунку за договором; інформацією АТ «Ощадбанк» про рух коштів по рахунку відповідача.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, зазначену в наданому позивачем розрахунку, в розмірі 21716,59 грн, з яких: 13406,46 грн кредит; 7610,13 грн проценти за користування кредитом; 700 грн комісія.

Щодо правомірності нарахування відповідачу процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідач є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , в тому числі під час дії кредитного договору та під час дії особливого періоду та воєнного стану, що підтверджується листом від 28.07.2026 №968/68/644 та довідкою №385 від 28.07.2026 військової частини НОМЕР_1 , витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2025 №23, сповіщенням сім`ї №1/2247 від 07.06.2025 про те, що військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти 20.05.2025р.

Отже, згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом відповідачу не нараховуються.

Також позивачем нарахована комісія за управління та обслуговування кредиту в сумі 700 грн. Щодо правомірності такого нарахування комісії суд зазначає наступне.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України №1734-VІІІ «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У цій справі умовами кредитного договору встановлено зобов`язання відповідача щодо сплати кредитодавцю комісії за управління та обслуговування кредиту. При цьому в кредитному договорі взагалі не зазначено будь-яких додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з управління та обслуговуванням кредиту, за які встановлена комісія.

Тому умова кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії за управління та обслуговування кредиту є нікчемною, внаслідок чого сума нарахованої комісії у розмірі 700 грн не може бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідач частково сплатила заборгованість за кредитним договором в сумі 1978,1 грн 29.01.2025 року та 1848,1 грн 17.02.2025 року, які позивачем зараховано на погашення неправомірно нарахованих процентів за користування кредитом, про що позивач зазначив у свої заяві /а.с.119/.

Тому для розрахунку заборгованості за кредитним договором беруться такі її складові:

- 13406,46 грн кредит;

- 1978,1 грн та 1848,1 грн оплата неправомірно нарахованих процентів.

Отже, заборгованість відповідача становить 9580,26 грн (13406,46 1978,1 1848,1 = 9580,26).

Також позивач просить стягнути з відповідача 7000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачу адвокатським бюро «Соломко та партнери».

Так, відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На обґрунтування розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги від 10.09.2025р., копію додаткової угоди від 11.09.2025р. до цього договору, копію акта прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025р.

Вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача, та про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 21716,59 грн, а підлягає задоволенню в сумі 9580,26 грн, що складає 44,11% (9580,26 х 100 : 21716,59).

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3087,7 грн витрат на професійну правничу допомогу (7000 х 44,11%).

Також позивач має право на стягнення з відповідача 1077,34 грн судового збору за подання позову (2442,4 х 44,11%), а відповідач має право на стягнення з позивача 372 грн судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення суду (665,6 х (100% - 44,11%)).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 705,34 грн судового збору (1077,34 - 372).

Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №167663 від 15.01.2025 у розмірі 9580,26 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 705,34 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3087,7 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»; місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333; код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складено 10 серпня 2026 року.

Суддя Є.М. Андрощук