Ухвала суду № 138866482, 10.08.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/970/25

Провадження № 1-кп/674/34/26

УХВАЛА

10 серпня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисників адвокатів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024240000000134 від 18.12.2024 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1, ч.4 ст.408 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.4 ст.408 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор у судовому засіданні подала клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою кожному із обвинувачених.

В обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 прокурор значила, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, з огляду на тяжкість та категорію інкримінованих кримінальних правопорушень, суспільний резонанс, наявний ризик переховування обвинуваченого від суду, а також ризик продовження протиправної діяльності чи вчинення іншого злочину. ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може вчиняти такі дії з огляду на його фактичну поведінку, яка свідчить про виняткову цинічну зухвалість та зневагу до інститутів держави. Крім того, прокурор вказує на ризик знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для справи, та наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується поведінкою обвинуваченого. На підставі викладеного прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу та не визначати обвинуваченому розмір застави.

В обґрунтування продовження існування ризиків щодо ОСОБА_7 , передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор посилається на те, щоз огляду на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, категорію вказаних кримінальних правопорушень, суспільний резонанс, наявні ризики переховування від суду, продовження вчинення кримінального правопорушення у яких обвинувачується чи вчинення іншого кримінального правопорушення. ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а такожпросить не визначати йому розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, висловили думку щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу або визначення розміру застави.

Обвинувачений ОСОБА_7 , його захисник адвокат ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, вважають можливим визначити розмір застави.

Дослідивши подані клопотання, заслухавши думку присутніх учасників судового провадження, суд при їх вирішенні виходить із наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України, повинно містити, в тому числі, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

При вирішенні даного питання, судом враховано, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1, ч.4 ст.408 КК України; ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.4 ст.408 КК України. Дані кримінальні правопорушення відносяться до категорій тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Суд оцінює тяжкість покарань, передбачених вказаними вище та інкримінованими обвинуваченим нормами КК України, в тому числі й таких як позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

При цьому, враховується вік та стан здоров`я обвинувачених, щодо яких відсутні відомості, які б перешкоджали триманню їх під вартою. Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 офіційно не працевлаштовані, законного та стабільного джерела доходу на території України не мають, втекли з місця вчинення відповідних діянь, також ОСОБА_7 раніше судимий, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав вважати, що вони можуть переховуватись від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При оцінці ризиків переховування від суду може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Суд вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо існування ризику продовження вчинення обвинуваченими інкримінованих їм кримінальних правопорушень чи вчинення іншого кримінального правопорушення, що зумовлено способом та характером інкримінованих їм діянь. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у здійсненні протиправних дій з корисливих мотивів, використовуючи мобільний месенджер «Telegram» як інструмент збору та передачі відповідної інформації. Такі обставини у своїй сукупності підтверджують реальність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, зважаючи на обставини інкримінованих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, наведені в обвинуваченні способи вчинення відповідних діянь, доведеним є ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинувачених іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Частиною 6 ст. 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437 - 442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зважаючи на ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, високий ступінь ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та суспільної небезпечності інкримінованих злочинів, вчинених в умовах воєнного стану проти основ національної безпеки України.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.06.2026 обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до 21.08.2026 включно.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, а обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід продовжити строк тримання під вартою на строк 60 днів до 08.10.2026 включно.

Вирішуючи питання про можливість застосування до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд враховує положення ч. 4 ст. 183 КПК України, які визначають, що під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

З урахуванням обставин цієї справи, інкриміновані кожному обвинуваченому відповідні злочини, в тому числі проти основ національної безпеки України, наведені вище ризики, суд не визначає обвинуваченим розмір застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 369-372 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 08.10.2026 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 08.10.2026 включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та надіслати до Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою з моменту вручення копії ухвали.

Головуючий:

суддя ОСОБА_1

судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3