Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/5348/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з уточненим позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22.04.2025 №253550005278 щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області призначити позивачу пенсію згідно ст.55 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він має право на пільгову пенсію зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою судді Житняк Л.О. від 02.07.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 03.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався.
Частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
25.06.2026 на підставі розпорядження керівника апарату суду №214, відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку з припиненням повноважень судді Житняк Л.О.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Тихоненко О.М.
Ухвалою суду від 07.08.2026 справу прийнято до провадження судді Тихоненко О.М.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач згідно національного паспорту є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-8).
Як слідує з матеріалів справи, позивач є громадянином, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 18.12.1992 (а.с.20).
Згідно даних національного паспорту та довідки виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради від 28.03.2025 № 37 позивач дійсно постійно з 26.04.1986 по 18.05.1988, з 07.06.1990 по 30.04.1992, з 15.03.1997 по теперішній час проживає згідно облікових документів селищної ради за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 (зі змінами) даний населений пункт був до 31.12.2014 віднесений до зони посиленого радіологічного контролю (а.с.6-8, 19).
ОСОБА_1 14.04.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 22.04.2025 № 253550005278. У даному рішенні вказано: згідно наданими документами страховий стаж становить 18 років 10 місяців 25 днів. Вік заявника на день звернення 55 років 5 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, заявник проживав у зоні посиленого радіологічного контролю в с. Глинянка з 25.08.1986 по 18.05.1988, з 07.06.1990 по 30.01.1992 та з 15.03.1997 по 31.12.2014 (довідка №37 від 28.03.2025 з виключенням періоду навчання) 21 рік 2 місяці 5 днів, станом на 01.01.1993 3 роки 4 місяці 18 днів. Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 29.09.1986 до страхового стажу зараховано всі періоди роботи (а.с.11).
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно частини третьої статті 14 Закону № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Частиною другою статті 55 Закону № 796 встановлено, що особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання пенсій на 2 роки за період з моменту аварії по 31 липня 1986 року та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, статтею 55 вказаного Закону № 796 визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 15 Закону № 796 підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Суд звертає увагу органу Пенсійного фонду на те, що наявність у позивача вищевказаного посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках (категорія 4), є достатнім підтвердженням того, що він на протязі не менше 4 років проживав або постійно працював саме у зоні посиленого радіоекологічного контролю, що свідчить про те, що останній має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років.
Належність позивача до особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках (категорія 4) ніким не оспорювалася, а тому позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Отже, на час звернення до відповідача позивач набув право на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону № 796.
Вказана позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України в ухвалах від 07.12.2016 у справі № 556/335/15-а (К/800/28324/15) та від 01.03.2017 у справі № 556/5/15-а (К/800/38442/15) та з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 28.03.2018 по справі № 333/2072/17 та у постанові від 18.09.2018 по справі № 802/465/18-а.
Посилання в оскаржуваному рішенні на той факт, що період проживання позивача на території зони посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 рік складає 3 роки 4 місяці 18 днів, тобто менше 4 років, що виключає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років не приймається судом до уваги та спростовується наданими позивачем доказами.
Суд враховує, що згідно довідки виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради від 28.03.2025 № 37 позивач дійсно постійно з 26.04.1986 по 18.05.1988, з 07.06.1990 по 30.04.1992, з 15.03.1997 по теперішній час проживає згідно облікових документів селищної ради за адресою: вул. Зелена, 7, с. Глинянка Чернігівського району (в минулому Ріпкинський район) Чернігівської області. Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 (зі змінами) даний населений пункт був до 31.12.2014 віднесений до зони посиленого радіологічного контролю (а.с.19).
Таким чином, в с. Глинянка Чернігівського району (в минулому Ріпкинський район) Чернігівської області (зона посиленого радіологічного контролю) станом на 01.01.1993 позивач прожив 4 роки 3 місяці 15 днів.
З урахуванням зазначеного з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) по 01.01.1993 позивач прожив в зоні посиленого радіоекологічного контролю понад 4 роки.
Тобто позивач проживав в зоні посиленого радіоекологічного контролю (с. Глинянка), що підтверджено вищезазначеними доказами та має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках (категорія 4), що підтверджується відповідним посвідченням.
Враховуючи наведене, судом встановлено, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону №796-ХІІ.
Щодо моменту з якого необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Згідно вимог частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
У свою чергу, пунктом 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), підпункуту 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).
З рахуванням національного паспорту позивача пенсію останньому необхідно призначити з 10.04.2025.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області від 22.04.2025 №253550005278 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.55 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію згідно ст.55 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' з 10.04.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір» встановлено, що з 01.01.2025 за подання фізичною особою до суду позову немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Абзацом 2 частини 3 статті 6 вказаного Закону передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною.
Таким чином загальна сума сплати судового збору становить 1211,20 грн.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області від 22.04.2025 №253550005278 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.55 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію згідно ст.55 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' з 10.04.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76018, код ЄДРПОУ 20551088).
Повне судове рішення складено 10.08.2026.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО
Судове рішення № 138865914, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 620/5348/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: