Ухвала суду № 138865091, 30.07.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/3226/25

30 липня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої Подлісної І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення та додані до неї матеріали по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 500/3226/25 (далі Рішення) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.04.2025 № 262940021760 про відмову ОСОБА_1 (далі Позивач) в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву Позивача про призначення та виплату пенсії за віком, із зарахуванням періодів роботи з 27.02.1989 по 29.10.1990, з 01.11.1990 по 30.09.1991, з 01.10.1991 по 31.12.1992, з 30.08.1995 по 01.09.1996 та з 15.09.1996 по 30.05.1997, починаючи з 21.03.2025, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 залишено без змін. Відтак, дане рішення суду набрало законної сили 20.04.2026.

16.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у цій справі із "зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву Позивача про призначення та виплату пенсії за віком, із зарахуванням періодів роботи з 27.02.1989 по 29.10.1990, з 01.11.1990 по 30.09.1991, з 01.10.1991 по 31.12.1992, з 30.08.1995 по 01.09.1996 та з 15.09.1996 по 30.05.1997, починаючи з 21.03.2025, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення" на "здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 у призначеному на виконання судового рішення розмірі, в тому числі заборгованості у сумі 295 098,42 грн, щомісяця у повному нарахованому розмірі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, що передбачає виплату в межах окремих бюджетних асигнувань, пропорційно або з перенесенням невиплачених сум на наступний бюджетний рік, з урахуванням сум, виплачених до дня ухвалення ухвали суду".

Враховуючи положення ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в якому було ухвалено відповідне судове рішення.

При вирішені питання щодо наявності підстав для встановлення способу і порядку виконання рішення, суд враховує наступне.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 500/3226/25 (далі Рішення) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.04.2025 № 262940021760 про відмову ОСОБА_1 (далі Позивач) в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву Позивача про призначення та виплату пенсії за віком, із зарахуванням періодів роботи з 27.02.1989 по 29.10.1990, з 01.11.1990 по 30.09.1991, з 01.10.1991 по 31.12.1992, з 30.08.1995 по 01.09.1996 та з 15.09.1996 по 30.05.1997, починаючи з 21.03.2025, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 залишено без змін. Відтак, дане рішення суду набрало законної сили 20.04.2026.

Судом видано виконавчі листи позивачу 24.07.2026.

В обґрунтуваннях даної заяви вказано, що на виконання рішення заяву позивача повторно розглянуто, з урахуванням спірних періодів роботи Позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV у розмірі 19 562,33 грн з 21.03.2025 довічно, що підтверджується розрахунком призначення пенсії (рішення № 262940021760 від 11.05.2026).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 11.05.2026 № 2600-0202-8/75850 представника Позивача повідомлено про виконання рішення суду в межах резолютивної частини та здійснене нарахування коштів; за результатами виконання Рішення заборгованість за період з 21.03.2025 по 31.05.2026 становить 280 814,09 грн, нарахування та виплата якої здійснюється в межах бюджетних асигнувань, виділених на дану мету, з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі Порядок № 821).

Відповідно до Порядку № 821 Відповідач здійснює виплату коштів наступним чином:

виплата здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених на відповідну мету в бюджеті ПФУ на відповідний рік;

виплата визначається пропорційно виділеним асигнуванням, але не більше суми, що обліковується в переліку одержувачів;

невиплачені суми переносяться на наступний бюджетний рік в межах нових асигнувань.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.06.2026 № 2600-0501-8/103398 повідомлено, що на виконання рішення нарахована заборгованість за період з 21.03.2025 по 30.06.2026 становить 302 254,42 грн (триста дві тисячі двісті п`ятдесят чотири грн 42 коп.), при цьому станом на червень 2026 фактично виплачено лише 7 156,00 грн. Отже, непогашений залишок заборгованості становить 295 098,42 грн (двісті дев`яносто п`ять тисяч дев`яносто вісім грн 42 коп.).

При цьому, у зазначених листах Відповідач прямо вказав, що виплата здійснена та здійснюватиметься відповідно до Порядку № 821, а подальша виплата заборгованості в межах встановлених бюджетних асигнувань.

Хоча резолютивною частиною рішення обов`язок повторно розглянути заяву Позивача та прийняти відповідне рішення покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, а вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на момент розгляду справи визнані судом передчасними, фактичне адміністрування пенсійної справи, нарахування та виплата пенсії Позивачу (який зареєстрований та фактично проживає у м. Києві) після виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області покладеного на нього обов`язку здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, що підтверджується наведеними вище листами від 11.05.2026 та від 23.06.2026, підписаними посадовими особами саме цього управління. Саме, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві фактично визначає розмір, порядок та черговість виплати пенсії Позивачу, а відтак є належним відповідачем (боржником) за цією заявою в частині зміни порядку виконання рішення.

Таким чином, попри наявність рішення суду, що набрало законної сили, та проведеного призначення пенсії, реальне отримання позивачем належних йому сум поставлено в залежність від адміністративних рішень органів Пенсійного фонду України щодо розміру бюджетних асигнувань та є невизначеним у часі. Порядок № 821 фактично є обставиною, що унеможливлює своєчасне та повне виконання рішення суду.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення не надходило.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Підстави та порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення регламентує ст.378 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 КАС України).

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Наведені законодавчі норми містять не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих питань. Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями ст.5 та ст.245 КАС України, які визначають зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 8-1-) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації, тощо.

З судового рішення, яке підлягає виконанню, вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зобов`язано повторно розглянути заяву Позивача про призначення та виплату пенсії за віком, із зарахуванням періодів роботи з 27.02.1989 по 29.10.1990, з 01.11.1990 по 30.09.1991, з 01.10.1991 по 31.12.1992, з 30.08.1995 по 01.09.1996 та з 15.09.1996 по 30.05.1997, починаючи з 21.03.2025, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

Отже, вказаним судовим рішення зобов`язано компетентний орган державної влади вчинити певні дії, які на нього покладено чинним законодавством.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Підстави зміни способу та порядку виконання судового рішення можуть бути, якщо мова йде про випадки, коли реалізація рішення знаходиться під загрозою або виявляється неможливою.

Аналіз резолютивної частини судового рішення та наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов`язання, покладені на відповідача судом, є обраним судом видом захисту порушених прав позивача згідно з позовними вимогами, які суд задовольнив.

Як видно з матеріалів справи, позивач просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 500/3226/25 на "здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 у призначеному на виконання судового рішення розмірі, в тому числі заборгованості у сумі 295 098,42 грн, щомісяця у повному нарахованому розмірі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, що передбачає виплату в межах окремих бюджетних асигнувань, пропорційно або з перенесенням невиплачених сум на наступний бюджетний рік, з урахуванням сум, виплачених до дня ухвалення ухвали суду".

Такі факти не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через цей спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого ст.378 КАС України, а навпаки свідчать про те, що між сторонами існує спір з приводу нових обставин, які раніше не були предметом судового розгляду.

Також суд звертає увагу, що зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник фактично просить не змінити спосіб виконання судового рішення, а встановити новий спосіб захисту порушеного права, який не був визначений судовим рішенням та не передбачений положеннями статті 378 КАС України. При цьому заявлені вимоги не пов`язані зі стягненням заборгованості із суб`єкта владних повноважень, а спрямовані на зміну змісту резолютивної частини рішення суду, що виходить за межі повноважень суду під час вирішення питання про зміну способу і порядку його виконання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення способу і порядку виконання рішення, а відтак заява позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 5, 229, 245, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 30 липня 2026 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.