Рішення № 138865054, 10.08.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2026 року м. Рівне№460/10588/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі іменується Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 172350006964 від 30 квітня 2026 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 06 березня 2026 року зарахувати до її страхового стажу періоди роботи на території Республіки Польща, підтверджені формуляром зв`язку, реєстраційний номер в Україні 356499; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 06 березня 2026 року зарахувати до її страхового стажу період роботи з 31 серпня 1989 року по 29 травня 1990 року на Дубровицькій бавовнянопрядильній фабриці, підтверджений архівними довідками № 2220-04-01, № 2218-04-01 та № 2217-04-01 від 01 червня 2026 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 березня 2026 року про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) та звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачу було відмовлено у задоволенні вказаної заяви, оскільки відсутній необхідний страховий стаж. Позивач не погоджується з такими діями Відповідача та вважає їх протиправними. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що Позивач не має права на призначення їй пенсії відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки у нього відсутній необхідний страховий стаж, який на даний час складає 23 роки, а необхідний страховий стаж для призначення пенсії 27 років. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 1972 року народження, є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3).

06.03.2026 Позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та 30.04.2026 прийнято рішення №172350006964 про відмову у призначенні пенсії.

Зі змісту вказаного рішення про відмову вбачається, що станом на 01.01.1993 Позивач проживав у зоні гарантованого добровільного відселення 6 років 9 місяців, однак страховий стаж Позивача становить 23 роки 10 місяців 16 днів при мінімальних 27 років. Не зараховано до страхового стажу період роботи на території Республіці Польща та період роботи з 31.08.1989 по 29.05.1990 на Дубровицькій бавовнянопрядивільній фабриці.

Вважаючи таку відмову у призначенні пенсії протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004 (далі, - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 цього Закону. Зокрема, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 цього Закону визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Частиною третьою цієї статті прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.

Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначає стаття 24 Закону №1058-ІV.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону № 1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Щодо зарахування до страхового стажу періоди роботи на території Республіки Польща, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 4 Закону №1058-IV передбачено застосування правил міжнародного договору України у разі, якщо таким договором установлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення.

Стаття 24-1 Закону №1058-IV передбачає врахування періодів трудової діяльності за межами України до страхового стажу у випадках, визначених цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення від 18.05.2012, ратифікована Законом України від 05.09.2013 №458-VII та чинна для України з 01.01.2014, поширюється, зокрема, на законодавство України щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування, яке стосується пенсії за віком.

За статтею 12 цієї Угоди, якщо законодавство однієї Договірної Сторони ставить набуття, збереження або поновлення права на пенсію у залежність від набуття страхового стажу, компетентна установа цієї Сторони у необхідному обсязі враховує страховий стаж, набутий відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони, так, ніби він набутий відповідно до законодавства, яке вона застосовує, за умови, що відповідні періоди не співпадають у часі.

Стаття 16 Угоди розмежовує встановлення права на пенсію із застосуванням підсумовування страхового стажу та визначення розміру пенсійного зобов`язання кожної Договірної Сторони. Тому врахування польського страхового стажу для встановлення права на пенсію не означає автоматичного покладення на Україну обов`язку обчислювати всю пенсійну виплату за періоди страхування, набуті у Польщі.

Системний аналіз статті 55 Закону №796-XII, Закону №1058-IV та статей 2, 12 і 16 Угоди свідчить, що при визначенні права на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку компетентний орган Пенсійного фонду України повинен у передбаченому Угодою порядку врахувати страховий стаж, набутий у Республіці Польща.

Закон №796-XII не містить норми, яка б виключала застосування міжнародних правил підсумовування страхового стажу для осіб, які реалізують право на пенсію за віком із пільгою, передбаченою статтею 55 цього Закону.

Оскаржуване рішення Відповідача прямо містить посилання на формуляр зв`язку, реєстраційний номер в Україні 356499, однак польські періоди не були враховані саме з мотивів незастосовності Угоди до пенсії за статтею 55 Закону №796-XII. Такий мотив не відповідає наведеному правовому регулюванню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 звертала увагу на необхідність застосовувати найбільш сприятливий для особи підхід у разі дійсної неоднозначності законодавчого регулювання її прав та обов`язків.

Отже, позиція Відповідача про неможливість застосування Угоди між Україною та Республікою Польща до пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII є необгрунтованою, а періоди роботи Позивача на території Республіки Польща підлягають зарахуванню до страхового стажу.

Щодо періоду роботи з 31.08.1989 по 29.05.1990 на Дубровицькій бавовнянопрядильній фабриці, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

За змістом статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується, зокрема, робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах та організаціях.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження роботи на Дубровицькій бавовнянопрядильній фабриці Позивачем надано трудову книжку НОМЕР_1 , а також архівні довідки №2220-04-01, №2218-04-01 та №2217-04-01 від 01.06.2026, якими підтверджується її трудова діяльність у період з 31.08.1989 по 29.05.1990.

Зважаючи на те, що наявні у матеріалах справи документи у своїй сукупності підтверджують факт роботи позивача у зазначений період, доказів недостовірності цих документів, їх скасування, відкликання чи невідповідності архівним даним відповідачем не надано, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 31.08.1989 по 29.05.1990 на Дубровицькій бавовнянопрядильній фабриці до її страхового стажу.

При цьому вирішення питання про включення такого періоду до страхового стажу не передбачає дискреційного розсуду органу Пенсійного фонду України у разі належного документального підтвердження факту роботи, оскільки наслідок встановлення відповідної обставини прямо визначений положеннями статті 24 Закону №1058-IV та законодавства, що регулювало порядок обчислення трудового стажу до набрання ним чинності.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо необхідності для відновлення порушеного права Позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу період роботи набутий на території Республіки Польща підтверджений формуляром зв`язку, реєстраційний номер в Україні 356499, а також зарахувати до страхового стажу період роботи з 31.08.1989 по 29.05.1990 на Дубровицькій бавовнянопрядильній фабриці та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.03.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної відмови, в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси Позивача підлягають судовому захисту шляхом задоволення позову повністю.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1064 грн 96 коп, сплачена відповідно до квитанції від 16.06.2026, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 172350006964 від 30 квітня 2026 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на території Республіки Польща, підтверджені формуляром зв`язку, реєстраційний номер в Україні НОМЕР_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 31 серпня 1989 року по 29 травня 1990 року на Дубровицькій бавовнянопрядильній фабриці, підтверджений архівними довідками № 2220-04-01, № 2218-04-01 та № 2217-04-01 від 01 червня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 березня 2026 року про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму судового збору у розмірі у розмірі 1064 грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 серпня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3, під.2,м. Харків,Харківська обл.,61022, ЄДРПОУ/РНОКПП 14099344) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя К.М. Недашківська