Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 298/548/26
Номер провадження 2/298/174/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Ротмістренко О.В.,
за участі секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 27 300 грн. та 2 662,40 грн. судових витрат та витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
Як ідеться у позові, 29.01.2026 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 44022416) (далі - ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», Позивач, Кредитодавець, Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Боржник, Позичальник) у електронній формі укладено Договір про надання кредиту № 60584-01/2026 (далі - Кредитний договір, Договір). 29.01.2026 Позичальником підписано Договір, чим засвідчено вивчення його умов, свідоме прийняття пропозиції укласти Договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису відповідно до умов Договору. В паспорті кредиту зазначено про умови надання позики, в тому числі: сума кредиту; строк, на який надається позика; процентна ставка за користування позикою в день; загальні витрати; тип процентної ставки; реальна річна відсоткова ставка *Розрахована, відповідно до Постанови Правління Національного банку України 11.02.2021 р. №16 з використанням функції XIRRT. Як зазначає позивач, Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 29.01.2026 на вказаний Позичальником рахунок кошти кредиту в сумі 12 000 грн. Відповідно до умов кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за видачу кредиту, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.
Як зазначає позивач, він свої зобов`язання за Кредитним договором виконав, перерахувавши кредитні кошти у розмірі, передбаченому Кредитним договором на рахунок відповідача. В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором щодо погашення кредитної заборгованості не виконав.
Відповідно до розрахунку заборгованості, сума боргу відповідача перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» становить 27 300,00 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 12 000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 8 100 грн.; сума заборгованості за комісією - 1 200 грн.; сума заборгованості за штрафними санкціями - 6 000 грн.
Крім того, як ідеться у позові, на виконання вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення Досудової вимоги на останню відому Позивачу адресу зареєстрованого місця проживання Відповідача. Не зважаючи на це, Позичальник не виконав свого обов`язку в строки, передбачені Кредитним договором. Таким чином, Позивач зробив усе належне задля повідомлення Відповідача про наявність невиконаного зобов`язання із погашення заборгованості по кредиту.
Зважаючи на наведене, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за Кредитним договором, а також понесені ним судові витрати зі сплату судового збору та правничої допомоги.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 18.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до розгляду.
02.06.2026 на адресу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області через підсистему «Електронний суд» від відповідача, інтереси якого представляє адвокат Калінін С.К., надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, зокрема, таке.
Матеріалами справи не підтверджено укладення між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_2 договору про надання кредиту № 60584-01/2026 від 29.01.2026, погодження ними умов кредитування. ОСОБА_1 заперечує факт укладення договору та розмір заборгованості. З наданих позивачем доказів не можливо дослідити електронну складову їх укладення, а саме: цілісність накладення електронних підписів у кредитному договорі, шлях та метод ідентифікації ОСОБА_1 в інформаційній телекомунікаційній системі кредитора при укладенні кредитного договору. В матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б установити, що ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» при вході в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через номер телефону чи електронну пошту, які б він сам зазначив. Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 не визнає факт заповнення формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір та додаткові угоди до нього.
Як зазначає відповідач, «Позивачем не надано жодних доказів як б підтверджували: (а) що ОСОБА_1 певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) що вона отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) що її дії були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір. Позивачем не надано доказів у який саме спосіб було ідентифіковано ОСОБА_1 в ІТС ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»».
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не додано доказів того, що ОСОБА_1 , як позичальника було ідентифіковано та верифіковано за допомогою системи BankID НБУ, як зазначено в Договорі. За твердженням відповідача, позивачем направлено до суду роздруківки невідомого походження, яку останній намагається видати за нібито укладений договір №60584-01/2026 від 29.01.2026. В той же час, у матеріалах справи відсутні: оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, Отже, матеріали судової справи взагалі не містять жодного доказу, що нібито укладення договору № 60584-01/2026 від 29.01.2026 відбувалось в порядку визначеному чинним законодавством. Всі «докази», які спромігся надати позивач до суду, це ним самостійно зроблена, як зацікавленою особою, роздруківка яку останній намагається видати за нібито укладений кредитний договір № 60584-01/2026 від 29.01.2026. Крім того, не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору.
Крім того, сторона відповідача зазначає, що позивач не надав електронний файл з оригіналом електронного договору, щоб суд та сторона відповідача мали можливість перевірити факт накладання КЕП та зміст електронного файлу на сайті центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України https://czo.gov.ua/verify. Таким чином неможливо пересвідчитись, що договір містить електронного підпису як з боку «первісного кредитора» так і з боку відповідача.
Щодо зазначеної в Кредитному договорі суми кредиту, яка складає 12 000,00 грн., відповідач зазначив таке.
Дослідивши надане позивачем повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 29.01.2026, встановлено, що грошові кошти ніби перераховані через посередника, проте у наданому позивачем кредитному договорі відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором. Будь-яких документів, зокрема договору на підтвердження наявності правовідносин між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» позивачем не надано. Так само позивачем не надано розпорядження, доручення, звернення, тощо на адресу ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» щодо необхідності здійснення оплати за договором № 60584-01/2026 від 29.01.2026. Надане повідомлення Товариства не містить таких обов`язкових реквізитів первинного документа як: найменування банку, від імені якого складений документ, посаду особи відповідальної за здійснення операції та правильність її оформлення, а також штамп (печатка) відповідної банківської установи про проведення банком зазначеної операції. Копія листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вочевидь не може свідчити про те, чи відправлялась платіжна інструкція до банку, та чи виконувалась вона банком. Як вбачається із тексту листа, в ньому відсутня інформація щодо підстави перерахування коштів (призначення платежу). Така відповідь сама по собі не свідчить про отримання відповідачем коштів в розмірі 12 000,00 грн., без інформації від банківської установи про рух коштів по картці в якій має бути зазначено контрагента та призначення платежу. Таким чином, додане до позовної заяви повідомлення Товариства не є належним і достовірним доказом надання відповідачу кредитних коштів на виконання умов кредитного договору № 60584-01/2026 від 29.01.2026.
Оцінюючи усе вищевикладене в сукупності, сторона відповідача ствердила, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» у встановленому законом порядку не довело факту укладення кредитного договору в електронному вигляді, перерахування кредитних коштів за договором, а тому підстави для стягнення на користь позивача заборгованості відсутні.
Незважаючи на недоведеність позовних вимог, сторона відповідача, серед іншого звернула увагу суду, що вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1 200,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 6 000,00 грн. не відповідають законодавчим вимогам, відтак не підлягають до задоволення.
Крім того, відповідач зазначив, що у зв`язку із розглядом справи очікує понести витрати на професійну правничу (правову) допомоги в розмірі 6 000,00 грн., при цьому повідомив, що разом з відзивом на позовну заяву не можуть бути подані докази на підтвердження оплати судових витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги, що пов`язано із визначеним в договорі порядком розрахунків між сторонами.
Водночас у вказаному відзиві відповідач просив витребувати у позивача ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» оригінал електронного доказу на носії його створення (електронний файл) договору про надання кредиту № 60584-01/2026 від 29.01.2026, додаток №1 до Договору та паспорт споживчого кредиту.
10.06.2026 на адресу суду надійшло клопотання позивача, який у зв`язку з поданим відповідачем відзивом на позовну заяву просив про витребування доказів у ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», а саме: інформацію, чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 29.01.2026-06.02.2026 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 29.01.2026-06.02.2026; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи. Представник позивача в обґрунтування клопотання зазначає, що незважаючи на наявність у матеріалах справи належних та допустимих доказів перерахування кредитних коштів, представник позивача вважає за доцільне витребувати додаткові докази такого перерахування з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження того, що заборгованість підлягає стягненню саме з особи, яка фактично отримала та використовувала кредитні кошти, з урахуванням того, що позивач позбавлений можливості самостійно отримати відповідні докази, оскільки вони місять інформацію, що становить банківську таємницю. Просить поновити процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів, вважаючи підстави для його поновлення поважними та обґрунтованими, оскільки на момент подання позову позивачем надано всі наявні у позивача докази, а додаткові, які дають можливість однозначно встановити факт отримання або неотримання відповідачем кредитних коштів за спірним договором, можуть бути отримані лише шляхом їх витребування судом.
Крім того, у вказаному клопотанні зазначив, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало всі необхідні умови для укладення договору про надання кредиту № 60584-01/2026 від 29.01.2026, у зв`язку з чим 29.01.2026 на банківський рахунок відповідача (Клієнта) було перераховано грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн., що підтверджується листом за Вих. № 3426_260424144243 від 24.04.2026 та квитанцією про зарахування № 991614074 від 29.01.2026, виданими ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (далі по тексу - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ»), копії яких додані до позовної заяви та містяться в матеріалах справи. Також позивачем зазначено, що ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» є платіжною установою (платіжним сервісом), яка виступає посередником під час здійснення переказу грошових коштів від первісного кредитора до відповідача. Зокрема, перерахування кредитних коштів здійснюється первісним кредитором через зазначену платіжну платформу шляхом ініціювання переказу грошових коштів на банківський рахунок (платіжну картку) відповідача. Пунктами 10, 11 ч. 1 статті 1 Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591 (далі - Закон № 1591) визначено терміни «еквайринг платіжних інструментів (далі - еквайринг)» - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі; «еквайрингова установа (далі - еквайр)» - надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги. Еквайринг здійснюється сквайром на підставі договору, укладеного з отримувачем, з урахуванням вимог законодавства (ч. 1 статті 37 Закону). Тобто еквайринг - це послуга, що надається учасником платіжної системи (еквайром) в межах цієї платіжної системи, для забезпечення здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів. Таким чином, ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» у спірних правовідносинах виступає технічним посередником (платіжним провайдером), через якого було здійснено перерахування кредитних коштів первісним кредитором на банківський рахунок відповідача, що підтверджується відповідним листом зазначеної платіжної установи, долученим до матеріалів справи. З урахуванням викладеного вище, наявні в матеріалах справи копія листа вих. № 3426_260424144243 від 24.04.2026 та квитанція про зарахування № 991614074 від 29.01.2026, видані ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.06.2026 4 ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», є належними та допустимими доказами, що підтверджують перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу на умовах, визначених договором про надання кредиту № 60584- 01/2026 від 29.01.2026.
Також 10.06.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» представником позивача надано додаткові пояснення, у яких, наполягаючи на законності позовних вимог, останній зазначає, зокрема, таке.
Заява-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту, паспорт споживчого кредиту, а також договір про надання кредиту № 60584- 01/2026 від 29.01.2026 разом із Додатком № 1 до нього були укладені та підписані відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджує вчинення правочину в електронній формі, при цьому таке підписання стало можливим виключно після проходження відповідачем авторизації в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця із використанням логіна та пароля, а також внесення персональних даних і номера мобільного телефону, без чого укладення зазначених документів було б технічно неможливим.
З метою підтвердження факту укладення правочину в електронній формі позивачем через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» до позовної заяви долучено візуальні форми оригіналів електронних доказів, а саме: заяву-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, паспорт споживчого кредиту, договір про надання кредиту № 60584-01/2026 від 29.01.2026 та Додаток № 1 до нього, укладені між відповідачем та первісним кредитором, у яких зазначені прізвище, ім`я та по батькові відповідача, його реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, адреса електронної пошти (e-mail), номер мобільного телефону та одноразовий ідентифікатор, використаний для Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.06.2026 8 підписання зазначених документів. Водночас необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа.
Щодо доводів представника відповідача про ненадання позивачем доказів надання кредитних коштів за договором про надання кредиту № 60584-01/2026 від 29.01.2026 зазначив, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало всі необхідні умови для укладення договору про надання кредиту № 60584-01/2026 від 29.01.2026, у зв`язку з чим 29.01.2026 на банківський рахунок відповідача (Клієнта) було перераховано грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн, що підтверджується листом за Вих. № 3426_260424144243 від 24.04.2026 та квитанцією про зарахування № 991614074 від 29.01.2026, виданими ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (далі по тексу - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ»), копії яких додані до позовної заяви та містяться в матеріалах справи. ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» у спірних правовідносинах виступає технічним посередником (платіжним провайдером), через якого було здійснено перерахування кредитних коштів первісним кредитором на банківський рахунок відповідача, що підтверджується відповідним листом зазначеної платіжної установи, долученим до матеріалів справи. З урахуванням викладеного вище, наявні в матеріалах справи копія листа вих. № 3426_260424144243 від 24.04.2026 та квитанція про зарахування № 991614074 від 29.01.2026, видані ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», є належними та допустимими доказами, що підтверджують перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу на умовах, визначених договором про надання кредиту № 60584- 01/2026 від 29.01.2026. Незважаючи на наявність у матеріалах справи належних та допустимих доказів перерахування кредитних коштів, представник позивача 09.06.2026 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» подав клопотання про витребування доказів перерахування коштів, яке представник позивача підтримує та просить суд задовольнити в повному обсязі, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи та підтвердження того, що заборгованість підлягає стягненню саме з особи, яка фактично отримала та використовувала кредитні кошти, що надасть суду можливість ухвалити законне та обґрунтоване рішення, з урахуванням того, що позивач позбавлений можливості самостійно отримати відповідні докази, оскільки вони містять інформацію, що становить банківську таємницю.
Представник відповідача, заперечуючи факт отримання відповідачем кредитних коштів, не був Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.06.2026 11 позбавлений можливості надати належні та допустимі докази того, що картковий рахунок № НОМЕР_2 не належить відповідачу або, у разі належності такого рахунку відповідачу, що на нього не надходили кредитні кошти в сумі 12 000,00 грн, однак, всупереч вимогам частини першої статті 81 ЦПК України, жодних доказів на підтвердження своїх заперечень не надав, у зв`язку з чим наведені ним доводи ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами та ставить під сумнів принцип «affirmanti incumbit probatio», який означає: «хто стверджує, той і доводить».
Щодо доводів представника відповідача про недоведеність позивачем розміру заборгованості за договором про надання кредиту № 60584-01/2026 від 29.01.2026 представник позивача зазначив таке.
Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21). Поряд з цим, згідно п. 1.4.1. Договору денна процентна ставка складає (14160.00/12000.00)/120*100% = 0,98 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t - строк кредитування у днях (вказаний в п. 1.2 Договору). нарахування відсотків у розмірі 8 100,00 грн за період з 29.01.2026 по 22.04.2026 є обґрунтованим, здійсненим у межах погодженої сторонами денної процентної ставки, визначеної умовами договору, та відповідає положенням ст. 1048 ЦК України, оскільки розрахунок здійснено виключно на суму фактично отриманого та неповернутого кредиту (тіла кредиту) у розмірі 12 000,00 грн за період користування коштами в межах встановленого строку кредитування з 29.01.2026 по 28.05.2026, у зв`язку з чим нараховані відсотки є арифметично обумовленими розміром основного зобов`язання, прямо залежать від нього та є повністю співмірними з сумою тіла кредиту. представником відповідача не спростовано розрахунок заборгованості належними та допустимими Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.06.2026 13 доказами, не надано альтернативного розрахунку заборгованості, а подані заперечення зводяться виключно до формального та необґрунтованого заперечення позовних вимог без наведення конкретних обставин чи доказів на їх підтвердження. Крім того, представником відповідача не надано жодних належних та допустимих доказів повернення кредитних коштів на умовах та в порядку, визначених кредитними договорами, ані первісним кредиторам, ані новому кредитору, що свідчить про невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань. Таким чином, розрахунок заборгованості, поданий позивачем, є належним, обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договорів і фактичним обставинам справи, а позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, тоді як позиція представника відповідача спрямована виключно на уникнення виконання відповідачем грошових зобов`язань без надання суду жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень. Оскільки відповідач не виконав належним чином свої кредитні зобов`язання та не надав доказів, які б спростовували правильність розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, а також у матеріалах справи відсутні підстави для звільнення відповідача від обов`язку повернення використаних кредитних коштів або для зменшення розміру заборгованості, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 27 300,00 грн., судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19.06.2026 розгляд справи відкладено на 11 год. 30 хв. 21.07.2026.
Витребувано у ПАТ АБ « УКРГАЗБАНК» (місцезнаходження : 03087, м. Київ, вул. Їреванська,1, код ЄДРПОУ 23697280) наступні докази: - інформацію чи було емітовано на ім' я ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ;
- виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 29.01.2026-06.02.2026 з відображенням часу зарахування коштів;
- інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 29.01.2026-06.02.2026;
- ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані ( номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.
Витребувано у позивача ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» оригінал електронного доказу на носії його створення (електронний файл) договору про надання кредиту №60584-01/2026 від 29.01.2026, додаток №1 до Договору та паспорт споживчого кредиту.На виконання ухвали суду надано оригінали договору.
29.06.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача на виконання вимог ухвали суду. На виконання вимог ухвали Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2026 року по справі № 298/548/26 Позивач надіслав до суду оригінал електронних доказів, на флеш носії (goodram 32 GB) а саме: договору про надання кредиту №60584-01/2026 від 29.01.2026 , додаток №1 до Договору та паспорт споживчого кредиту у форматі Архив ZIP - WinRAR (.zip) при розархівуванні яких можна побачити електронне підписання витребовуваних Судом доказів (підтвердженням даного факту є ШКІ № 0742000765224, докази направлення додаються). Після огляду доказів на флеш носії (goodram 32 GB), Позивач просить повернути даний флеш носій цінним листом з вкладенням опису на адресу позивача.
30.06.2026 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла аналогічна заява позивача з доданим до такої заяви флеш носії, на якому міститься договору про надання кредиту №60584-01/2026 від 29.01.2026 , додаток №1 до Договору та паспорт споживчого кредиту у форматі Архив ZIP - WinRAR (.zip).
07.07.2026 на адресу суду засобами поштового зв`язку на виконання ухвали суду від 19.06.2026 надійшла відповідь з АБ «УКРГАЗБАНК».
У судове засідання, призначене до розгляду на 04.08.2026, представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений. Водночас у позовній заяві міститься вимога про розгляд справи за відсутності представника позивача і у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомив. Водночас у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за його відсутності. Проти задоволення позовних вимог заперечив, просив залишити такі без задоволення.
В силу положень ст. 223 ЦПК України суд постановив проводити розгляд справи за відсутності учасників судового розгляду у зв`язку з поданими ними заявами про розгляд справи за їх відсутності.
За наслідком розгляду даної справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 10.08.2026 до 11 год. 30 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.
Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
Матеріалами справи підтверджено, що 29.01.2026 відповідач звернувся до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» з заявою-анкетою Клієнта на отримання фінансового кредиту, яку підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором W718. У вказаній заявці відповідач, зокрема, зазначив свої анкетні та паспортні дані ОСОБА_1, РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ; реквізити документу, що посвідчує особу - паспорт НОМЕР_3 , виданий ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СЕКТОР ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ, Місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; Адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 ; вид діяльності (місце роботи, посада) Різноробочий/фахівець; Загальний щомісячний дохід 20 000 - 30 000 грн.; мету отримання кредиту: на споживчі цілі; запланований місячний обсяг операцій з фін. установою до 39 000 гривень; запланований річний обсяг операцій з фін. установою до 399000 гривень; Номер телефону НОМЕР_4 ; Номер картки отримувача НОМЕР_5; історію кредитування в фінансовій установі.
Цього ж дня, тобто 29.01.2026, між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 60584-01/2026. Як убачається, вказаний договір укладено між сторонами в електронній формі та з боку позичальника, тобто відповідача, підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y267.
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Товариство надає Клієнту споживчий кредит в розмірі 12 000.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) (надалі - комісія, комісія за видачу кредиту) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 29.01.2026. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 28.05.2026( п.п. 1.2. п. 1 Кредитного договору).
Згідно з п.п. 1.3. п. 1 Клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. В будь-якому випадку додатковий договір підписується обома сторонами. 1.4. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0.90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1200.00грн ( що складає 10.00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) Розмір процентів та Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Сутність комісії - плата за надання кредиту, комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні, зазначена комісія включається до складу загальної вартості кредиту 1.4.1. Денна процентна ставка складає (14160.00/12000.00)/120*100%= 0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів до цього Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту (вказаний в п.1.1. Договору); t - строк кредитування у днях (вказаний в п.1.2 Договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2572.74% Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 26160.00 грн Загальні витрати по кредиту складають 14160.00 грн.
Згідно з п. п. 2.1. п. 2 Кредитного договору Перед укладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, одним із наступних способів: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, otp-пароля, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото. 2.2. Видача кредитів Клієнту-фізичній особі (надалі-Клієнт) Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: https://suncredit.com.ua (надалі-Сайт Товариства).
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. У випадку, якщо Клієнт оплачує черговий платіж, в сумі такого платежу, раніше (до) дати платежу то така оплата зараховується в сумі нарахованих процентів на дату оплати та нарахованої комісії (у випадку передбачення в платежі комісії), а сума, яка залишається спрямовується на дострокове погашення тіла кредиту. Така норма застосовується і при достроковому погашенні в перший платіжний період, на який застосовується знижка. Клієнт підтверджує, що у випадку дострокового погашення чергового платежу, Клієнт не звільняється від обов`язку погасити нараховані проценти, після такого дострокового погашення, в дату платежу відповідно до Графіку платежу. Порядок нарахування платежів за прострочення Клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим Договором передбачено в п.5.3. цього Договору. 3.2. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за видачу кредиту, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором. Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 Кредитного договору, для отримання кредиту Клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (Інформація на сайті Товариства). Приймаючи умови Кредитного Договору, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п.п. 7.6 п.7 Кредитного договору) (п.п. 3.1 п. 3 Кредитного договору).
Разом з Кредитним договором сторонами узгоджено Графік платежів (Додаток № 1 до Договору про надання кредиту № 60584-01/2026), в якому зазначено суми, які відповідач зобов`язаний сплатити на виконання зобов`язань за Кредитним договором, та періодичність сплати таких, а також Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування. Як убачається, вказані додатки до Кредитного договору також з боку відповідача підписано електронним цифровим підписом з використанням одноразового цифрового ідентифікатора Y267.
Відповідно до договору на переказ коштів ПУ-П-2026/01-1 від 2026-01-15, укладеного між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» 29-01-2026 о 13:20:00 здійснено переказ грошових коштів на суму 12 000,00 грн., маска картки НОМЕР_6 , номер транзакції в системі iPay.ua - 991614074, призначення платежу: Зарахування 12 000,00 грн. на карту № НОМЕР_2 , код авторизації на боці банку №911979. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 .
Згідно з квитанцією про зарахування №991614074 від 29.01.2026 29.01.2026 о 13:20 на карту НОМЕР_6 здійснено зарахування грошових коштів у сумі 12 000 грн. (Призначення платежу Зарахування 12000 грн на карту НОМЕР_6 ). Реквізити платника - STARFINANCEGROUPLLC, Код ЄДРПОУ: 44022416 IBAN: НОМЕР_7 Банк: АТ «ПУМБ» Номер операції: 991614074 Код авторизації: 911979 Час операції: 29.01.2026 13:20 Термінал: www.ipay.ua.
Згідно з наданою відповіддю з АБ «Укргазбанк» від 03.07.2026 №БТ-9172, що надійшла на адресу суду на виконання вимог ухвали банк надав інформацію, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (далі-Клієнт), згідно ЗАЯВИ-ДОГОВОРУ № 2022/1_C/060-001766 від 16 травня 2022 року, відкрив рахунок та отримав банківську картку № НОМЕР_2 ; для відкриття рахунку клієнтом було надано паспорт НОМЕР_3 , виданий Великоберезнянським РВ УМВС України в Закарпатській області, 30.05.2000 року; місцем реєстрації вказано АДРЕСА_2 , адреса місця проживання в договорі не зазначається; у зазначеному вище договорі Клієнтом зазначено номер телефону НОМЕР_4 ; адресу електронної пошти Клієнт не надав; місце працевлаштування вказано - Нафтогазбезпека. Разом з цим листом надіслав виписку по рахунку за період з 29.01.2026 по 06.02.2026, з якої вбачається, що 29.01.2026 о 12 год. 20 хв. на рахунок № НОМЕР_2 отримано грошові кошти, здійснені переказом, у розмірі 12 000 грн. Банк еквайр - 01069 Банк Восток.
З розрахунку заборгованості за Кредитним договором, наданим ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», убачається, що за станом на 22.04.2026 заборгованість відповідача перед Товариством не погашена та складається з: 7 774,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 000 грн. сума заборгованості за відсотками; 9873,10 грн. сума заборгованості за штрафом.
Матеріалами справи підтверджено, що 21.04.2026 позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв`язку надіслано повідомлення про повернення кредиту (досудова вимога) 29.01.2026, який ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (надалі за текстом - Позичальник) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Договір про надання фінансового кредиту № 60584-01/2026 (надалі за текстом - Договір про надання фінансового кредиту). Відповідно до п. 1.1. Договору про надання фінансового кредиту Позикодавець зобов`язувався надати Позичальнику фінансовий кредит в розмірі 12 000 грн. (надалі за текстом - Кредит). В свою чергу, Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Договором про надання фінансового кредиту повертати одержаний Кредит, вносити плату за користування Кредитом та інші платежі у порядку, визначеному Договором. Дата погашення кредиту 28.05.2026. Станом на 13.04.2026 р. загальна сума заборгованості становить 27 300,00 грн.
За твердженнями позивача, за станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором перед позивачем відповідачем не погашена, у зв`язку з чим він звернувся в суд з вказаним позовом.
Вирішуючи порушений у позові спір, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва;виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 вбачається, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін,спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
Судом на підставі належних та достовірних доказів встановлено, що між первісним кредитором та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір, за умовами якого останній на умовах строковості та платності видано кредит у сумі 12 000 грн.
При цьому доводи відповідача щодо відсутності належних доказів укладення між сторонами кредитного договору суд відхиляє, як такі, що спростовуються доданими до позовної заяви та надісланими на виконання ухвали суду доказами у справі.
Так, на виконання ухвали суду позивачем надано оригінали електронних доказів на електронному носії, які були оглянуті судом. З наданих електронних файлів убачається, що кредитний договір та паспорт споживчого кредиту містять електронні підписи одноразовим ідентифікатором, сформовані в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. При цьому анкетні дані особи, номер телефону, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані та реквізити банківської картки, зазначені в електронних документах, повністю співпадають із відомостями, отриманими судом безпосередньо від АБ «Укргазбанк» на виконання ухвали суду.
Так, із відповіді АБ «Укргазбанк» встановлено, що банківська картка № НОМЕР_2 дійсно емітована на ім`я ОСОБА_1 , при відкритті рахунку останнім було зазначено той самий номер мобільного телефону, який міститься у заяві-анкеті на отримання кредиту, а також підтверджено факт зарахування 29.01.2026 на вказаний рахунок грошових коштів у сумі 12 000 грн.
Отже, надані позивачем докази у їх сукупності, а також витребувані судом відомості від банківської установи підтверджують як факт укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі, так і факт отримання відповідачем кредитних коштів.
Посилання відповідача на те, що позивачем не доведено проходження ним ідентифікації або використання системи BankID НБУ, самі по собі не спростовують факту укладення договору, оскільки матеріали справи містять належні докази використання відповідачем персональних даних, фінансового номера телефону та банківської картки, які належать саме йому.
При цьому суд констатує, що відповідач не подав жодного належного та допустимого доказу того, що банківська картка йому не належить, що кредитні кошти на неї не надходили або що його персональні дані були використані третіми особами без його відома та дозволу.
Відтак, належними та допустимими доказами у справі підтверджено, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором.
За наведених обставин суд вважає, що позивачем обґрунтовано позовні вимоги щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Кредитним договором.
Як убачається з позовної заяви, позивач порушує перед судом питання про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором, яка згідно з розрахунками останнього складає 27 300,00 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 12 000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 8 100 грн.; сума заборгованості за комісією - 1 200 грн.; сума заборгованості за штрафними санкціями - 6 000 грн.
Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача вказаних сум заборгованості за кредитними договорами, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
24 лютого 2022 року відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наданий час.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22. Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).
Вказане свідчить, що судом касаційної інстанції визначено єдиний підхід щодо застосування норм права до правовідносин, які випливають, зокрема й з споживчого кредиту та щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року.
Крім того, стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за кредитним договором № 6528874 від 22.08.2025 суд зазначає таке.
Як зауважив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).
Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.
Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту є такими, що суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».
Зважаючи на наведені законодавчі положення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача кредитної заборгованості за Кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме - у розмірі 20 100,00 грн., оскільки позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 6 000 грн. та за комісією у розмірі 1 200 грн. з урахуванням наведених законодавчих положень задоволенню не підлягає
Як убачається з позовної заяви, позивач порушує перед судом питання про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором, яка згідно з розрахунками останнього складає 27 300,00 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 12 000 грн.; сума заборгованості за відсотками - 8 100 грн.; сума заборгованості за комісією - 1 200 грн.; сума заборгованості за штрафними санкціями - 6 000 грн.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Надаючи оцінку позовним вимогам про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 6 000 грн. на оплату правничої допомоги суд зазначає таке.
В ст. 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У матеріалах справи міститься Договір №44022416 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року та Додаткову угоду від 24.04.2026 №12950-01/2026 до Договору №44022416 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року, укладені між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 ; Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_4 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «СТАР ФАНЕНС ГРУП» щодо стягнення кредитної заборгованості від 01.04.2026, згідно якого ФОП ОСОБА_4 надала ТОВ «Стар Файненс Груп» правничу допомогу на загальну суму 6 000,00 грн.
У постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Суд констатує, що позивачем не додано документу про надання послуг правничої допомоги за складання позову, де відповідачем у справі є ОСОБА_1 , а також доказів, які б свідчили про оплату таких послуг.
Водночас при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).
З огляду на те, що суду не надані належні, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні вимог позовної заяви про їх стягнення слід відмовити.
Зважаючи на наведені законодавчі положення суд дійшов висновку про відсутність для задоволення вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, з огляду на ту обставину, що відповідачем доказів про реальність понесення таких суду не надано.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд виходить з такого.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку із подачею позову в електронному вигляді.
Оскільки позовні вимоги в частині стягнення кредитної заборгованості задоволено частково - на 73,63 %, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме - у розмірі 1960, 32 грн.
Керуючись статтями 12, 76 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263 268, 273, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ: 44022416, адреса для листування: вул. Фізкультури, б.30В, м. Київ, 01350, Україна; IBAN: НОМЕР_8 в АТ «ОЩАДБАНК) заборгованість за Кредитним договором № 60584-01/2026 від 29.01.2026 у розмірі 20 100 (двадцять тисяч сто) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ: 44022416, адреса для листування: вул. Фізкультури, б.30 В, м. Київ, 01350, Україна; IBAN: НОМЕР_8 в АТ «ОЩАДБАНК) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 960 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят) грн. 32 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ: 44022416, адреса для листування: вул. Фізкультури, б.30В, м. Київ, 01350.
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ).
Повний текст рішення складено 10.08.2026.
Головуюча О.В.Ротмістренко
Судове рішення № 138864020, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 298/548/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: