Рішення № 138861663, 10.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Київ справа №320/5475/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради до ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «СПАДЩИНА КИЇВ» про стягнення фінансових санкцій та за зустрічним позовом ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «СПАДЩИНА КИЇВ» до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської радипро скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради з позовом до ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «СПАДЩИНА КИЇВ» в якому просив стягнути з ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «СПАДЩИНА КИЇВ» на користь Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 42475311) фінансові санкції на загальну суму 1 700, 00 грн. за постановою "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини" від 08.11.2024 № 16.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до винесеної постанови "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини" від 08.11.2024 № 16 на відповідача накладено штрафні санкції, які не сплачені добровільно, що й стало підставою для звернення до суду.

07.02.2025 Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що позивачем не доведено факту здійснення відповідачем правопорушення.

26.02.2025 до Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов зустрічний позов, в якому він просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.11.2024 № 16 «Про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини».

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач зазначив, що Громадська організація «Спадщина. Київ» є належним орендарем приміщення № 10 на першому поверсі будинку за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 18/10 літ. «А» на підставі Договору оренди від 29.07.2024 № 816/24, укладеного з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського района м. Києва». Наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 25.06.2011 № 10/38-11 вказаний прибутковий будинок віднесено до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва лише як щойно виявлений об`єкт. Оскільки спірний об`єкт не занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України і він не набув статусу пам`ятки в розумінні ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», у Департаменту були відсутні законні підстави для застосування п. 14 ч. 1 ст. 6 та ст. 44 вказаного Закону щодо винесення Припису та накладення фінансових санкцій, які передбачені виключно стосовно пам`яток.

Крім того, позивач за зустрічним позовом зауважує, що проведені у приміщенні роботи з розчищення штукатурки належать до поточних оздоблювальних робіт (ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013), не зачіпають несучі конструкції будівлі та були повністю зупинені 18.10.2024. У порушення ч. 2 ст. 77 КАС України Департамент не надав належних і достатніх доказів (ст.ст. 73- 76 КАС України) продовження внутрішніх робіт після винесення Припису, адже доданий до повторного Акту № 2 фотозвіт містить лише зображення зовнішнього фасаду будівлі.

Також відповідачем за зустрічним позовом було грубо порушено процедуру притягнення до відповідальності, регламентовану ст. 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Акт про вчинення правопорушення від 04.11.2024 № 16-24 не вручався та не надсилався Громадській організації, що позбавило її права надати письмові пояснення та бути належним чином повідомленою про розгляд справи. Згідно з правовою позицією Верховного Суду (зокрема, у справах № 826/10418/16 та № 815/4569/17), недотримання обов`язкових етапів процедури притягнення особи до відповідальності нівелює її право на захист та є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної Постанови.

Ухвалою суду від 13.05.2025 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження із первісним позовом. Призначено підготовче засідання на 17.06.2025.

Відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення зустрічної позовної заяви Громадської організації «Спадщина. Київ», Департамент охорони культурної спадщини зазначає, що заперечення орендаря ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та не відповідають фактичним обставинам справи. Будинок прибутковий кін. ХІХ ст. за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 10/18 (вул. Хорива, 18/10) є єдиним кутовим об`єктом, який згідно з Наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 25.06.2011 № 10/38-11 перебуває на державному обліку як щойно виявлений об`єкт культурної спадщини. Відповідно до приписів ст. 30, ч. 2 ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, щойно виявлені об`єкти в частині заходів з їх охорони прирівнюються до пам`яток і підлягають повному правовому захисту, а проведення будь-яких робіт на них допускається виключно за наявності погодженої науково-проєктної документації та письмового дозволу. Відтак, посилання ГО «Спадщина. Київ» на ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 та твердження про відсутність у Департаменту повноважень щодо винесення Припису є юридично безпідставними. Крім того, Департамент наголошує на правомірності та дотриманні процедури притягнення Громадської організації до відповідальності. Фінансові санкції у розмірі 1 700,00 грн. були накладені на підставі абзацу 6 частини 1 статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» безпосередньо за невиконання вимог Припису від 18.10.2024 № 764/П, а не за факт завданої шкоди, що спростовує доводи зустрічного позову щодо неправильної кваліфікації. Факт невиконання Припису та продовження проведення робіт без відповідних дозвільних документів належним чином зафіксовано Актом візуального обстеження від 04.11.2024 та Актом про вчинення правопорушення від 04.11.2024 № 16-24. Твердження про неповідомлення орендаря спростовуються наявними в матеріалах справи доказами направлення належною поштовою кореспонденцією як Акта про вчинення правопорушення (05.11.2024), так і оскаржуваної Постанови (14.11.2024), у зв`язку з чим зустрічний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Позивач за зустрічним позовом надав до суду відповідь на відзив та додаткові пояснення, в яких зазначив, що ГО «Спадщина. Київ» повністю виконала вимоги Припису від 18.10.2024: внутрішні роботи зупинено, що підтверджується наданими фотографіми від 13.06.2025, а Акт Департаменту від 04.11.2024 з фотографією лише зовнішнього фасаду не є належним доказом їх продовження (ст.ст. 73, 77 КАС України).

Крім того, обов`язок розробки науково-проєктної документації за Охоронним договором № 5151 покладено на орендодавця (Керуючу компанію), а відсутність у Приписі конкретних строків робить висновки Департаменту передчасними. Департамент істотно порушив процедуру притягнення до відповідальності: Акт про правопорушення та Постанова № 16 не були вручені організації, оскільки зазначені трек-номери АТ «Укрпошта» відсутні в електронній системі (Додатки 5, 6). Неповідомлення позбавило ГО права надати пояснення та захистити свої інтереси, що відповідно до правової позиції Верховного Суду (справи № 826/10418/16, № 815/4569/17) є самостійною підставою для скасування Постанови.

Протокольною ухвалою суду від 17.06.2025 задоволено клопотання представника Громадської організації «Спадщина. Київ» про виклик свідків у судове засідання, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 09.07.2025.

Протокольною ухвалою суду від 09.07.2025 ухвалено на підставі ст. 194 КАС України подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Громадська організація "Спадщина. Київ" займається питаннями захисту та збереження історичної та культурної спадщини в м. Києві.

Громадська організація є орендарем приміщення № 10 на першому поверсі будинку, за адресою: вул. Хорива, 18/10 літ. "А" на підставі договору оренди приміщення від 29.07.2024 № 816/24 укладеного між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» та Громадською організацією, що не заперечується сторонами.

25.06.2011 Наказом Головного управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 10/38-11 (перезатверджено наказом Департаменту охорони культурної спадщини від 27.12.2019 № 109) будинок прибутковий кінця ХІХ ст. за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 10/18 (кутова будівля, двоповерховий об`єм якої розташований по вул. Хорива, 18/10), занесено до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини м. Києва.

05.04.2024 між Департаментом охорони культурної спадщини КМДА (далі - Департамент) та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (далі - Уповноважений орган/Орендодавець) укладено Охоронний договір № 5151 на частину нежитлових приміщень першого поверху вказаного об`єкта (площею 38,3 кв. м) за адресою: вул. Хорива, 18/10.

Умовами п. 12 та п. 13 Охоронного договору передбачено обов`язок Уповноваженого органу проводити ремонтно-реставраційні роботи виключно за наявності письмового дозволу органу охорони на підставі погодженої з ним науково-проєктної документації протягом 2024- 2025 років.

29.07.2024 на підставі договору оренди № 816/24В Уповноважений орган передав зазначені приміщення в орендне користування Громадській організації «Спадщина. Київ» (далі - ГО «Спадщина. Київ» / Позивач за зустрічним позовом), відповідно до п. 13 Договору оренди орендар зобов`язався використовувати приміщення у відповідності до вимог Охоронного договору.

На виконання вимог наказу Міністерства культури України від 11.03.2013. № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за № 528/23060 (зі змінами), яким затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини, 18.10.2024 спеціалістами Департаменту було проведено моніторинг щойно виявленого об`єкта культурної спадщини - будинок прибутковий за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 18/10.

За результатами проведеного моніторингу складено акт візуального обстеження цього об`єкту. В процесі моніторингу було встановлено, що загальний стан будинку - задовільний, на головному фасаді спостерігається часткове відшарування пофарбування фасаду. У частині приміщень першого поверху наявні ознаки проведення робіт по очищенню оздоблення стін.

18.10.2024 фахівці Департаменту склали Акт візуального обстеження, яким зафіксували наявність ознак проведення робіт з очищення оздоблення стін у приміщеннях першого поверху.

Враховуючи викладене та наявність ознак порушення ч. 3 ст. 26, ст. 37 Закону «Про охорону культурної спадщини» та пункту 12 Охоронного договору, Департаментом було винесено припис від 18.10.2024 № 764/П з відповідними пам`яткоохоронними вимогами:

- Припинити виконання будь-яких робіт у вказаних приміщеннях об`єкту культурної спадщини за адресою: вул. Хорива, 18/10.

- Надати на погодження до Департаменту науково-проєктну документацію на виконання робіт у вказаних приміщеннях, розроблену у встановленому порядку

- Після погодження науково-проєктної документації отримати в Департаменті дозвіл на виконання робіт у приміщеннях об`єкту культурної спадщини за адресою: вул. Хорива, 18/10.

21.10.2024 Припис направлено на адресу ГО «Спадщина. Київ».

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Як зазначає у первісній позовній заяві позивач, вимоги, зазначені у приписі від 18.10.2024 № 764/П виконані не були. Відповідна науково-проектна документація на погодження до Департаменту не надходила. Дозвіл на виконання робіт не отримувався, а тому у зв`язку з невиконанням вимог Припису, спеціалісти Департаменту 04.11.2024 провели повторний огляд будівлі та склали Акт візуального обстеження № 2, яким зафіксували продовження виконання робіт. До акту долучено фотографії фасаду будинку.

Також, 04.11.2024 у зв`язку з невиконанням вимог Припису від 18.10.2024 № 764/П Департаментом складено Акт про вчинення правопорушення № 16-24, у якому зазначено, що у частині приміщень першого поверху наявні ознаки проведених робіт по очищенню оздоблення стін.

Зазначений акт направлено на адресу ГО «Спадщина. Київ» 05.11.2024, що підтверджується чеком поштового відправлення.

На підставі акту візуального обстеження від 18.10.2024 року, припису від 18.10.2024 № 764/П, акту про вчинення правопорушення від 04.11.2024 № 16-24, враховуючи невиконання вимог Припису, було винесено постанову «Про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини» № 16 від 08.11.2024, яка направлена на адресу відповідача 14.11.2024. Вказаною Постановою на Громадську організацію «Спадщина. Київ» було накладено фінансові санкції за невиконання припису органів охорони культурної спадщини - у розмірі 1 700 грн. 00 копійок.

Зазначена постанова направлена на адресу ГО «Спадщина. Київ» 14.11.2024, що підтверджується чеком поштового відправлення.

У зв`язку з невиконанням відповідачем постанови № 16 від 08.11.2024 та з метою стягнення фінансових санкцій, накладених органом охорони культурної спадщини, позивач за первісним позовом звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням про накладення штрафних санкцій, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 16 від 08.11.2024.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року № 1805-III (надалі за текстом - Закон № 1805-III).

Частиною першою статті 3 Закону № 1805-III установлено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини 6 названої статті Закону № 1805-III рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Пунктом 20 частини 1 статті 6 Закону № 1805-III передбачено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону № 1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1805-III передбачено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 1805-III, у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Відповідно до ст. 37 Закону роботи на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проєктної документації.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Вимоги до складу та змісту науково-проєктної документації на вид будівництва «реставрація», що складається з таких видів робіт і заходів: консервація, реставрація реабілітація, музеєфікація, ремонт (реставраційний), пристосування пам`яток, а також на невідкладні консерваційні та протиаварійні роботи затверджено нормами ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково-проєктної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування» (зі змінами).

Згідно частини 2 статі 30 Закону № 1805-III, приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

За правилами статті 44 Закону № 1805-III відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції, зокрема:

за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за вчинення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини, щодо об`єкта всесвітньої спадщини, його території, буферної зони - у розмірі від п`яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за невиконання припису органів охорони культурної спадщини - у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено до суду.

Фінансові санкції, накладені органом охорони культурної спадщини, стягуються у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 45 Закону № 1805-III, фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

Кошти, одержані у вигляді стягнень, передбачених у статті 44 цього Закону, зараховуються до спеціального фонду відповідного бюджету.

В аспекті цієї справи суд зазначає, що встановлення правомірності винесення Департаментом рішення про накладення штрафних санкцій, необхідно встановити факт продовження проведення робіт по очищенню оздоблення стін ГО «Спадщина. Київ» після винесення департаментом припису, яким заборонено виконання будь-яких робіт у вказаних приміщеннях об`єкту культурної спадщини за адресою: вул. Хорива, 18/10.

У зустрічній позовній заяві позивач наполягав, що після вручення Департаментом Припису від 18.10.2024 № 764/П, ним не продовжувалися жодні роботи по оздобленню стін.

У судовому засіданні представник ГО «Спадщина. Київ» пояснив, що у орендованому приміщенні на стінах з поклеєними шпалерами виявлено ураження грибком та цвіллю, що негативно впливає на дихальні шляхи співробітників та відвідувачів організації. З метою покриття стін протигрибковою фарбою, співробітниками прийнято рішення про зняття шпалер та нанесення протигрибкового розчину.

На підтвердження зазначеного, ним долучено до матеріалів справи фотографії, на яких зображено кімнату зі шпалерами та без них з наявними ознаками грибка на стіні.

У подальшому, після отримання представниками ГО «Спадщина. Київ» припису, яким заборонено виконання будь-яких робіт у вказаних приміщеннях об`єкту культурної спадщини за адресою: вул. Хорива, 18/10, роботи ними були припинені. При цьому, до винесення припису ними було здійснено лише зняття шпалер та покриття протигрибковим розчином стін, адже без цього перебування будь-кого з відвідувачів та працівників у кімнаті залишалося неможливим.

При цьому, наполягав, що повторна перевірка виконання вимог припису не проводилася, при цьому, будівля завжди відчинена для відвідування. Однак, працівники Департаменту у приміщення не заходили, стан кімнати не перевіряли, обмежившись фото фіксацією фасаду будинку, що жодним чином не може підтвердити продовження виконання робіт.

З метою встановлення даного факту судом в якості свідків для надання показів викликано у судове засідання співробітників Департаменту, які здійснювали перевірку.

На запитання суду свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які здійснювали повторне обстеження щодо виконання вимог Припису, пояснили, що, незважаючи на наявність вільного доступу до приміщення, всередину вони не заходили та огляд стану виконання робіт у ньому не здійснювали, обмежившись лише зовнішнім оглядом фасаду будівлі.

Таким чином, показання свідків повністю підтверджують відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів проведення будь-яких робіт ГО «Спадщина. Київ» всередині орендованого приміщення після 18.10.2024 року.

За таких обставин, відповідачем за зустрічним позовом не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, як того вимагає від сторін приписи частини 1 статті 77 КАС України.

Більше того, суд наголошує, що обов`язок доказування в адміністративних справах покладається на суб`єкта владних повноважень, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування штрафних санкцій та правомірність прийняття свого рішення.

У той же час, позивачем за зустрічним позовом надано достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

При цьому, суд вважає обґрунтованими посилання ГО «Спадщина. Київ» на те, що відповідачем за зустрічним позовом було грубо порушено процедуру притягнення організації до відповідальності, регламентовану ст. 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки Акт про вчинення правопорушення від 04.11.2024 № 16-24 не вручався та не надсилався Громадській організації, що позбавило її права надати письмові пояснення та бути належним чином повідомленою про розгляд справи, та зазначає наступне.

Згідно зі ст. 45 Закону № 1805-III, фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

Суд звертає увагу, що Закон надає право на подання письмових пояснень протягом трьох днів після отримання акту.

Це право є гарантією реалізації інших прав - висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 804/639/18, від 13 жовтня 2021 року у справі №640/21854/18 та від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення"; одним з критеріїв, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Як встановлено у ході розгляду справи, Департамент охорони культурної спадщини направив Акт про вчинення правопорушення № 16-24 на адресу ГО «Спадщина. Київ» 05.11.2024, що підтверджується чеком поштового відправлення.

Проте, доказів вручення поштового відправлення суду не надано під час розгляду справи.

Натомість, представник ГО «Спадщина. Київ» у судовому засіданні стверджував, що акт ним не отримано, що позбавило його права надати відповідні пояснення з метою уникнення накладення штрафних санкцій.

З метою перевірки зазначеного, судом здійснено спробу відслідкувати за трек номером докази вручення ГО «Спадщина. Київ» зазначеного відправлення, однак, вказана інформація відсутня у застосунку Укрпошти.

Таким чином, суд вважає, що Департамент охорони культурної спадщини не надав доказів отримання ГО «Спадщина. Київ» акта про вчинення правопорушення, чим позбавив можливості організацію надати свої пояснення, зауваження або заперечення до акта, а також у разі необхідності скористатися правничою допомогою з метою уникнення накладення штрафних санкцій, що є також додатковою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

У той же час, доводи ГО «Спадщина. Київ» щодо того, що вказаний будинок є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини, не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та не набув статусу пам`ятки, а відтак Департамент не мав підстав для видачі відповідного припису та застосування штрафних санкцій, суд вважає помилковими, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Як убачається з матеріалів справи, Наказом Головного управління культурної спадщини КМДА від 25.06.2011 № 10/38-11 (прийнятим на виконання статей 6 та 14 Закону, а також Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1760) будівлю занесено до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини м. Києва. Фактично об`єкт перебував під охороною ще з 1994 року.

Закон УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» (ст. 8, 17, 31) гарантував захист нововиявленим об`єктам ще до постановки їх на державний облік та забороняв виключення з переліків без дозволу Уряду.

Відповідно до Прикінцевих положень (п. 3 розд. X Закону України «Про охорону культурної спадщини») усі об`єкти, включені до списків за попереднім законодавством, визнаються пам`ятками відповідно до нового Закону. Прийняття нового Закону не скасувало їхній охоронний статус.

Відповідно до ст. 14, 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» щойно виявлені об`єкти культурної спадщини підлягають охороні нарівні з пам`ятками до вирішення питання про їх внесення до Державного реєстру.

Таким чином, законодавство прирівнює щойно виявлені об`єкти культурної спадщини до пам`яток у частині заходів їх охорони та зобов`язує захищати їх до моменту підсумкової реєстрації, а тому будинок на вул. Межигірській, 10/18 перебуває під належним захистом держави як об`єкт культурної спадщини, що свідчить про те, що Департамент діяв законно та в межах наданих повноважень, винісши припис.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, вимоги за зустрічним позовом про визнання протиправною та скасування Постанови від 08.11.2024 № 16 підлягають задоволенню, оскільки після отримання Припису ГО «Спадщина. Київ» припинила будівельні роботи,доказів зворотнього не надано. Наданий Департаментом Акт від 04.11.2024 із фотофіксацією лише зовнішнього фасаду не є належним та допустимим доказом виконання робіт всередині (ст.ст. 73, 76 КАС України), що додатково підтвердили під час допиту свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які до орендованого приміщення взагалі не заходили.

При цьому, Департамент охорони культурної спадщини, як суб`єкт владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів факт вчинення ГО «Спадщина. Київ» правопорушення та правомірність своїх дій, у зв`язку з чим у задоволенні первісного позову слід відмовити повністю.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

3 матеріалів справи вбачається, що позивачем за зустрічним позовом при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 3028 грн, що документально підтверджується відповідним платіжним документом № 9K24-ME64-CPME-MC84 від 24.02.2025.

Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем за зустрічним позовом не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв`язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.

Отже, оскільки зустрічна позовна заява підлягає задоволенню, сплачений судовий збір за подачу такого позову до суду у сумі 3028 грн підлягає стягненню на користь позивача за зустрічним позовом за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради до Громадської організації "Спадщина. Київ" про стягнення фінансових санкцій - відмовити.

Зустрічну позовну заяву Громадської організації "Спадщина. Київ" до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправним та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини" від 08.11.2024 № 16.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (вул. Спаська, 12, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 42475311) на користь Громадської організації "Спадщина. Київ" ( вул. Велика Житомирська, 4, кв. 2,м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 45237045) понесені судові витрати у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.