Ухвала суду № 138860189, 10.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення заяви за нововиявленими обставинами без руху

м. Вінниця

10 серпня 2026 р. Справа №120/15047/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали заяви за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить: скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.04.2026 по справі №120/15047/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі, визначених ст. 364 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 КАС України заява про перегляд рішень за нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Положеннями п. 2 ч. 3 ст. 364 КАС України встановлено, що до заяви додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Судовий збір згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI)

Водночас згідно із частиною 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, при подачі заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами до суду заявнику необхідно було сплатити судовий збір у сумі 1597,44 грн (1331,20 грн * 150% * 0,8).

Натомість, заявником не сплачено судовий збір та не додано документ про сплату судового збору.

Водночас ІНФОРМАЦІЯ_2 заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання заявник зазначив, що Міністерство оборони України є бюджетною установою та оплата судового збору здійснюється структурним підрозділом (який відповідає за підпрограму оплати судового збору по даній категорії справ), через органи державного казначейства України, що гарантовано призведе до пропущення строків подання заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами (подання заявок до відповідного структурного підрозділу), реєстрація, надання виконавцям, підготовка документів, відправка в казначейство, оплата та отримання відмітки на платіжному дорученні про оплату тощо)

Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частини 2 статті 8 Закону №3674-VI).

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналогічні норми містяться і у частині 1 статті 133 КАС України.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити особі сплату судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення стороні сплати судового збору ні Закон №3674-VI, ні Кодекс адміністративного судочинства України не передбачають.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Верховний Суд в ухвалі від 21.01.2025 у справі №400/7678/24 зауважив, що заявника клопотання про відстрочення сплати судового збору покладається обов`язок щодо доведення фактів, з якими він пов`язує необхідність звернення з таким клопотанням; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд зазначає, що заявником разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору не було подано жодних доказів, які в повній мірі обґрунтовували б таке клопотання, а посилання заявника лише на ту обставину, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є бюджетною організацією, не є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Наведене зумовлює висновок про відсутність, передбачених частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI та частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що заява подана без додержання вимог ст. 364 КАС України.

Частиною 3 ст. 366 КАС України встановлено, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаного вище недоліку, неможливо вирішити питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі, визначених ст. 364 КАС України, тому дану заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 1597,44 грн за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

2. Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

3. Запропонувати позивачу у 10 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна