Ухвала суду № 138859305, 03.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9228/25

6/760/365/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Застрожнікової К.С., за участю секретаря судового засідання Кравченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Лебединець Дарина Володимирівна, стягувач ПАТ «Дельта Банк», заінтересована особа: Святошинський відділ державної виконавчої служби у міст Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну сторони стягувача видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення його до виконання по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2025 року заявник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду із вказаною заявою.

В обґрунтування заяви зазначав, що 30.03.2012 рішенням Солом`янського районного суду м. Києва у справі №2-249/12 позовні вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами № 28.3/152-КМК-07 від 14.08.2007 та № 28.3/342/08-КЕК від 15 серпня 2008 року - задоволено.

27 червня 2012 ухвалою Апеляційного суду м. Києва апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилено.

25 липня 2012 Солом`янським районним судом м.Києва видано виконавчі листи по справі №2-249/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором.

20 травня 2013 між ПАТ «Кредитпромабанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ПАТ «Кредитпромабанк» відступило на користь ПАТ «Дельта Банк», своє право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту № 28.3/342/08-КЕК від 15 серпня 2008 року, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 .

18 лютого 2016 року було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 , а 28 квітня 2016 року у виконавчому провадженні винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

24 липня 2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення права вимоги №2295/К, відповідно до умов якого АТ «Дельта Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні Банку, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває права вимоги Банку до позичальників-фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Відповідно до умов договору відступлення право грошової вимоги за кредитним договором № 28.3/342/08-КЕК від 15 серпня 2008р., укладеним між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 ,перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ»

Відповідно до Додатку №1 до Договору про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 28.3/342/08-КЕК від 15 серпня 2008р., укладеним з АТ «Дельта Банк» в сумі 7924,92 USD, з яких: 7924,92 USD - заборгованість за тілом кредиту.

Станом на 28 квітня 2016 року стягувачем у виконавчому провадженні був АТ «Дельта Банк», і орган державної виконавчої служби повинен був фактично направити оригінал виконавчого документа на адресу АТ «Дельта Банк».

Проте оригінал виконавчого листа відсутній і в органі виконавчої служби, і у стягувача.

30 серпня 2024 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення АТ «Дельта Банк» з ринку повідомив, що на адресу ФГВФО оригінал виконавчого листа № 2-249/12 від 25 липня 2012 року не надходив.

Заявник вважав цю відповідь доказом того, що виконавчий документ було втрачено.

Таким чином, заявник просить суд замінити стягувача АТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ» та видати дублікат виконавчого документу.

Учасники справи в судове засідання не з`явились. Судом про розгляд справи повідомлялись належним чином та їх неявка не перешкоджає розгляду вказаної заяви.

Від представника заявника до суду надійшло клопотання про розгляд заяви у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи чи у разі, якщо, відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Фіксування судового процесу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

30.03.2012 рішенням Солом`янського районного суду м. Києва у справі №2-249/12 позовні вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами № 28.3/152-КМК-07 від 14.08.2007 та № 28.3/342/08-КЕК від 15 серпня 2008 року - задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 28.3/152-КМК-07 від 14.08.2007 року та кредитним договором № 28.3/342/08-КЕК від 15.08.2008 року в загальному розмірі 34 079, 21 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 272 289, 48 грн., та судовий збір у сумі 2 776, 06 грн.

27 червня 2012 ухвалою Апеляційного суду м. Києва апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилено.

25 липня 2012 Солом`янським районним судом м.Києва видано виконавчі листи по справі №2-249/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором.

20 травня 2013 між ПАТ «Кредитпромабанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ПАТ «Кредитпромабанк» відступило на користь ПАТ «Дельта Банк», своє право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту № 28.3/342/08-КЕК від 15 серпня 2008 року, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1

З наданої постанови державного виконавця від 18.02.2016 вбачається, що на підставі виконавчого листа № 2-249/12 було відкрито виконавче провадження № 50241748.

Постановою державного виконавця від 28.04.2016 виконавчий лист № 2-249/12 повернуто стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 28.04.2016 оригінал виконавчого листа існував, перебував у виконавчому провадженні та був повернутий стягувачу.

Відповідно до пункту 17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України дублікат виконавчого документа може бути виданий у разі втрати виконавчого документа.

Разом з тим заявником не надано належних та допустимих доказів фактичної втрати виконавчого листа після його повернення стягувачу.

Лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.06.2025 лише підтверджує, що відповідні виконавчі документи не передавалися Фонду під час ліквідації АТ «Дельта Банк», однак не підтверджує факту втрати виконавчого листа та не встановлює обставин його вибуття.

Сам по собі факт відсутності виконавчого документа у заявника не є безумовним доказом його втрати.

Суд також враховує, що право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» 24.07.2020, однак із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа заявник звернувся лише у 2025 році.

Судом також встановлено, що 23.06.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» вже зверталося до суду із заявою про заміну сторони стягувача. У задоволенні відповідної заяви було відмовлено (або заяву повернуто без розгляду) у зв`язку з недотриманням вимог абзацу другого частини другої статті 183 ЦПК України.

Таким чином, щонайменше з червня 2022 року заявнику було відомо про необхідність судового вирішення питання процесуального правонаступництва та належного оформлення відповідних процесуальних документів. Однак із нинішньою заявою заявник звернувся лише у 2025 році, не навівши переконливих та належно підтверджених причин такої тривалої бездіяльності.

Зазначені обставини свідчать про відсутність об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Положення статті 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положенням статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд України, висловлюючи свою правову позицію у постанові від 20 листопада 2013 року (справа №6-122 цс 13) зазначив, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 закону «Про виконавче провадження» (в чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 у справі №6-122цс13.

Згідно ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, підставою правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво в матеріальних (майнових) правовідносинах, тобто перехід суб`єктивних майнових прав чи обов`язків від одного суб`єкта майнових правовідносин до іншого на підставі договору.

Відповідно до ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України ) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є воно чинним та не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного йому майна чи грошових коштів. Також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

В той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 у справі №6/256, від 26.04.2018 у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г).

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, стягувач, який пропустив строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, може звернутися із заявою до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання про поновлення пропущеного строку. Така заява розглядається судом у десятиденний строк і за наслідками розгляду постановлюється відповідна ухвала. У разі пропуску строку давності пред`явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин він може бути поновлений, якщо інше не встановлено законодавством. Поважними причинами визнаються такі обставини суб`єктивного і об`єктивного характеру, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії з пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11(провадження № 14-308цс19, ЄДРСРУ № 86566261 ) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Такої позиції дотримався Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-12454/10 постанова від 13 січня 2020 року.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а внаслідок укладення договору відступлення права вимоги відбулась заміна кредитора, тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в частині про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що рішення суду ухвалено 30.03.2012, набрало законної сили - 20.04.2012, виконавчий лист видано 25.07.2012, постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, 28.04.2016 було повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги за договором кредиту 24 липня 2020 року. Також, враховуючи те, що заявник вже звертався до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження 23.06.2022 року, тобто заявникові було достеменно відомо про відсутність вказаного виконавчого документу. Отже, з огляду на вищевикладене, у задоволені заяви в частині видачі дублікату виконавчого листа та поновленні строку для його пред`явлення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 247, 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Лебединець Дарина Володимирівна, стягувач ПАТ «Дельта Банк», заінтересована особа: Святошинський відділ державної виконавчої служби у міст Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про заміну сторони стягувача видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення його до виконання по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» у виконавчому листі, виданому на підставі рішення суду у справі №2-249/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №283/342/08-КЕК від 15 серпня 2008 року, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: 01032, Україна, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30)

В інший частині заяви, - відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею;

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.С. Застрожнікова