Рішення № 138857723, 10.08.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/1670/26

Провадження 2/206/1663/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судового засідання Дуб В.С., представника позива (в режимі відеоконференції) Хмелюк К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

30 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2-9).

Позивач зазначив, що на момент смерті його мати була зареєстрована у м. Торецьку Донецької області, де влітку 2024 року відбувалися інтенсивні бойові дії. У зв`язку з реальною загрозою життю вона була евакуйована волонтерами до м. Черкаси, перебувала там у медичному закладі та померла поза місцем свого звичайного проживання. Позивач у цей час проживав у м. Києві як внутрішньо переміщена особа, підтримувати сталий зв`язок із матір`ю в умовах бойових дій та евакуаційних заходів не міг і про її смерть своєчасно не був повідомлений.

За твердженням позивача, він намагався з`ясувати місце перебування матері через сусідів, знайомих та родичів, однак достовірну інформацію про її смерть отримав лише влітку 2025 року. Після цього звертався за нотаріальними консультаціями та юридичною допомогою, а 22 січня 2026 року особисто подав заяву про прийняття спадщини державному нотаріусу у м. Києві. Постановою державного нотаріуса від 13 лютого 2026 року йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Позивач вважає причини пропуску строку поважними з огляду на сукупність виняткових обставин: активні бойові дії у місці проживання спадкодавиці, її евакуацію в інший регіон, відсутність у нього інформації про місце її перебування та смерть, власний статус внутрішньо переміщеної особи, а також фактичне порушення звичних родинних і комунікаційних зв`язків унаслідок війни (а.с. 2-9).

Представник позивача адвокат Хмелюк К.С. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області просив розглядати справу без його участі та не заявив заперечень проти позовних вимог по суті (а.с. 52-53).

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.03.2026 справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В. (а.с. 37).

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 08 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та витребувано від державного нотаріуса належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 (а.с. 38-39).

29 квітня 2026 року позивач подав заяву, в якій повідомив про неможливість особистої участі у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без його участі (а.с. 45).

На виконання ухвали суду Шістнадцята київська державна нотаріальна контора надала належним чином завірену копію спадкової справи № 26/2026 щодо спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 59-74).

Ухвалою суду від 17 червня 2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 58-58 зі звороту).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси Черкаської області, про що 19 липня 2024 року складено актовий запис про смерть № 2093, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 62).

ОСОБА_1 є сином спадкодавиці та належить до спадкоємців першої черги за законом. Спорідненість підтверджується документами, наявними в матеріалах спадкової справи (а.с. 59-76).

До складу спадщини входить нерухоме майно у м. Торецьку Донецької області, зокрема квартири за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , належність яких спадкодавиці підтверджується правовстановлюючими документами у спадковій справі (а.с. 59-76).

Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 30 січня 2026 року встановлено, що до звернення позивача інші спадкові справи після смерті ОСОБА_2 не відкривалися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, відомості про заповіти чи спадкові договори відсутні. 30 січня 2026 року зареєстровано спадкову справу № 26/2026 (номер у Спадковому реєстрі 75171047) (а.с. 63-64).

22 січня 2026 року ОСОБА_1 особисто подав державному нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері, зазначивши, що інших спадкоємців йому не відомо (а.с. 61).

Постановою державного нотаріуса Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І. від 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину з огляду на пропуск строку, визначеного статтею 1270 ЦК України (а.с. 76).

Суд звертає увагу на технічну розбіжність у частині документів спадкової справи, де зазначено дату смерті « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Водночас первинний документ державної реєстрації цивільного стану свідоцтво про смерть та постанова нотаріуса підтверджують дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої суд і виходить при вирішенні спору.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви рішення.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи; часом відкриття спадщини є день смерті особи.

За статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

За статтями 12, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є обставини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця. Разом із тим питання поважності має вирішуватися не формально, а в кожному конкретному випадку з урахуванням усієї сукупності фактичних обставин, загальних засад цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності і принципу пропорційності.

У постанові Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі № 201/9865/23 зроблено висновок, що при вирішенні питання про додатковий строк суд має оцінювати сукупний вплив воєнних обставин на можливість спадкоємця реалізувати свої права, його поведінку після виникнення такої можливості та пропорційність наслідків відмови у доступі до спадкування. Верховний Суд наголосив, що принцип пропорційності є складовою верховенства права, а захист спадкового майнового права має здійснюватися з дотриманням справедливого балансу.

Суд погоджується, що сам по собі факт введення воєнного стану або сама по собі необізнаність про смерть спадкодавця автоматично не утворюють поважної причини. Однак у цій справі зазначені обставини не є ізольованими. Вони існували одночасно із фактичним руйнуванням нормальних комунікацій у родині внаслідок бойових дій у м. Торецьку, примусовим переміщенням спадкодавиці з місця проживання до іншої області, її смертю у м. Черкаси, тобто поза місцем реєстрації та звичних соціальних зв`язків, а також перебуванням самого позивача як внутрішньо переміщеної особи у м. Києві.

Ці обставини припали саме на період, протягом якого позивач мав реалізувати право на прийняття спадщини з 17 липня 2024 року до 17 січня 2025 року. Відомості про бойові дії, евакуацію цивільного населення з Торецької громади та істотне порушення функціонування звичайної інфраструктури й комунікацій у цей період є загальновідомими та не потребують доказування у значенні статті 82 ЦПК України.

На переконання суду, у звичайних мирних умовах відсутність інформації про смерть близького родича протягом шести місяців за відсутності інших перешкод могла б свідчити про недостатню обачність спадкоємця. Проте до спірних правовідносин не може бути механічно застосований стандарт поведінки, сформований для звичайних умов. Втрата зв`язку з особою, яка проживала безпосередньо в зоні інтенсивних бойових дій та була евакуйована невстановленими для позивача особами до іншого регіону, об`єктивно відрізняється від звичайної необізнаності про смерть спадкодавця.

Суд також бере до уваги, що смерть ОСОБА_2 настала не за місцем її реєстрації у м. Торецьку, а у м. Черкаси після евакуації. За матеріалами справи відсутні відомості про те, що хтось із родичів, медичний заклад, орган місцевого самоврядування чи інша особа повідомили позивача про смерть матері. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, матеріали спадкової справи не містять, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с. 59-76).

Після одержання інформації про смерть матері позивач не відмовився від спадщини та не виявив байдужості до спадкових прав, а почав з`ясовувати порядок їх оформлення. Хоча усні звернення до нотаріусів і юристів окремими письмовими доказами не підтверджені, вони узгоджуються з подальшою поведінкою позивача: 22 січня 2026 року він особисто подав нотаріальну заяву про прийняття спадщини, після отримання 13 лютого 2026 року постанови про відмову звернувся до суду вже у березні 2026 року. Така послідовність дій підтверджує дійсність його волевиявлення на прийняття спадщини.

При оцінці доказів суд застосовує цивільно-процесуальний стандарт більшої вірогідності та виходить із того, що пояснення позивача про втрату зв`язку з матір`ю внаслідок бойових дій, її евакуацію та пізнє одержання відомостей про смерть узгоджуються з установленими документально обставинами місцем реєстрації спадкодавиці у м. Торецьку, її смертю у м. Черкаси в липні 2024 року та статусом позивача як ВПО у м. Києві і не спростовані відповідачем.

Визначення додаткового строку у цій справі не порушує прав інших спадкоємців, оскільки за даними Спадкового реєстру та спадкової справи інших осіб, які прийняли спадщину, не встановлено. Водночас відмова у позові фактично унеможливила б реалізацію спадкового права сина померлої та створила б передумови для переходу спадщини як відумерлої до територіальної громади. За конкретних обставин цієї справи такий наслідок був би непропорційним порівняно з процесуальним порушенням позивача.

З огляду на виняткову сукупність установлених обставин бойові дії у місці проживання спадкодавиці, її вимушену евакуацію до іншого регіону, смерть поза місцем постійного проживання, фактичну втрату родинного зв`язку в умовах війни, відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину, та подальшу послідовну поведінку позивача, спрямовану на оформлення спадкових прав, суд вважає причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини поважними у розумінні частини третьої статті 1272 ЦК України.

Запитуваний позивачем додатковий строк тривалістю три місяці є достатнім для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та не є надмірним.

V. Розподіл судових витрат.

Враховуючи характер спору, те, що відповідач не вчиняв дій, які спричинили пропуск позивачем строку для прийняття спадщини, та фактично не заперечував проти позову, суд вважає за доцільне понесені позивачем витрати зі сплати судового збору залишити за ним.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 3, 15, 16, 1216, 1217, 1220, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44272449.

Суддя В.В. Гаркуша