Рішення № 138857073, 13.07.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/17023/21

Провадження №2/523/2981/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя - Далеко К.О.,

за участю секретаря - Дяченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Доводи позову.

Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (скорочена назва АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.11.2018 року у розмірі 139 687 грн. 23 коп., яка станом на 15.03.2021 року складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) у розмірі 125470 грн 45 коп, заборгованості за пенею та комісією у розмірі 14216 грн. 7 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено Договір про надання банківських послуг «Monobank» від 01.11.2018 року, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Порушення відповідачем зобов`язань по вказаному договору щодо своєчасного погашення кредиту зумовило звернення АТ «Універсал Банк» до суду із відповідним позовом.

Доводи письмових заперечень відповідача.

24.04.2023 року представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подала до суду письмові пояснення, якими просила: відмовити у позові в частині стягнення боргу нарахованого в період з 08.09.2019 року по 15.03.2021 року; зменшити суму заборгованості за тілом кредиту станом на 08.09.2019 року за рахунок протиправно списаних банком відсотків з 49 90,10 грн. до 34 105,10 грн. Обґрунтовано письмові пояснення наступним: 1) банк самостійно відрахував з картки клієнта витрати пов`язані з судовим збором у розмірі 2270 грн. 2) позивач визнав, що йому відомо про скоєння шахрайських дій відносно відповідачки громадянином ОСОБА_3 , яку згідно Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 05.10.2020 року було визнано винною та про задоволення цивільного позову ОСОБА_1 в межах кримінальної справи № 523/8251/20 у сумі 143 187,23 грн, в рахунок погашення завданої шкоди (вартість особистих речей та коштів знятих обвинуваченою з поточного рахунку ОСОБА_1 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 ). Задовольняючи цивільний позов в межах кримінального провадження, суд встановив що позивачка як користувач платіжної картки своїми діями чи бездіяльністю не спряла втраті, незаконному використанню ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 . Виявивши крадіжку гаманця, позивачка одразу же повідомила Банк про це, та звернулась до правоохоронних органів. На виконання Вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 05.10.2020 року, у Другому Приморському відділі виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконанні перебуває виконавче провадження № 64853258. Позивачка повідомила АТ «Універсал Банк» про готовність щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні, однак дане повідомлення залишено позивачем поза увагою. В свою чергу, АТ «Універсалбанк», незважаючи на повідомлення позивачки та надання витягу з ЄРДР про порушення кримінального провадження, згідно з Випискою по картці за період з 08.09.2018 року по 01.01.2023 року щомісячно нараховувалися проценти, пеня та штраф. Відповідач просила врахувати, що борг який виник після 08.09.2019 року виник не з вини позичальника. ОСОБА_1 не може відповідати за здійснення платіжних операцій проведених з 08.09.2019 року, оскільки картку використовували без її фізичної участі. Щодо стягнення заборгованості, яка виникла станом на 08.09.2019 року, відповідач повідомила, що у анкеті заяві позичальника від 01.11.2018 року процентна ставка не зазначена. Також відсутні умови щодо сплати штрафів та пені. Отриманий кредит ОСОБА_1 складав 50 000 грн., сплачено нею за період з 01 листопада 2018 року по 08 вересня 2019 року 15 803,00 грн. Відповідно до Довідки про рух коштів по картці, заборгованість складала 49 908,10 грн. сплачені 15 803,00 грн., тому відповідачка визнала заборгованість за тілом кредиту у розмірі 34105,10 грн., станом на 08.09.2019 року. Також відповідачка заперечувала проти нарахування їй відсотків, оскільки вони не передбачені підписаною нею Анкетою заявою.

Доводи письмових пояснень позивача.

15.08.2023 року представник позивача АТ «Універсал Банк» подав до суду письмові пояснення, якими повідомив що з огляду на відкриття виконавчого провадження, доцільним є стягнення кредитної заборгованості саме з ОСОБА_1 .

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

ІІІ. Позиції сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 , та її представник адвокат Петрович А.М. в судове засідання не з`явились, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.

Згідно приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що в жовтні 2017 року в ПАТ «Універсал Банк» стала доступною послуга «monobank», в рамках якої відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікації клієнта очно у відділення Банку; верифікації клієнта очно співробітником служби доставки Банку у зручному для клієнта місці; верифікації клієнта очно кредитним агентом у точці. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

01.11.2018р. ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 01.11.2018 року.

Відповідно до умов заяви, Відповідачу надано кредит у гривні, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_1 в розмірі 50 000,00 грн. Це підтверджується наявними в матеріалах справи Виписками по картці, наданими стороною позивача.

Згідно п. 2 Анкети заяви, відповідач погодився з тим, що ця Анкета -заява разом з Умовами і правилами обслуговування, тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого відповідач підтверджує та зобов`язується виконувати його умови.

Окрім того, п. 3 Анкети заяви відповідач підтвердила, що підписанням цього Договору, ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони є зрозумілими та не потребують додаткового тлумачення. Також відповідач беззастережно погодилась з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Відповідач погодилась з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Відповідно до п. 6 Анкети-заяви ОСОБА_4 просила вважати наведений зразок власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті останній в Банку. Також засвідчено генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій відповідача згідно з Договором. Відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Підтверджено, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися відповідачем та/або Банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису.

Суд констатує, що анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 та картки платника податків.

Однак, анкета-заява не містить вказівки про кредитний ліміт та суми кредиту, яка була отримана відповідачкою, строк надання грошових коштів, строк їх повернення, відсутні будь-які посилання на вид картки, з якої відповідачка могла отримувати грошові кошти, умова про отримання цієї картки відповідачем, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді відсотків, неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру тобто, сторони не досягли істотних умов кредитного договору в анкеті-заяві.

Матеріали справи не містять Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank які діяли на час підписання анкети - заяви відповідачкою, та не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила розуміла відповідачка, ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказаний документ на момент отримання боржником кредитних коштів містив умови щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і порядок їх нарахування.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивачем не доведено, що сторонами при підписанні анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 01.11.2018 було погоджено розмір процентів, пені та штрафу, та інші умови, які викладені в Умовах і правилах обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг, Тарифах Чорна картка monobank, оскільки матеріали справи не містять підтверджень про ознайомлення відповідачки з основними умовами кредитування, їх підписання, як і немає доказів, що саме ці умови і правила обслуговування розуміла відповідачка, ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів містили умови, зокрема щодо сплати відсотків, які зазначені у розрахунку заборгованості.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 липня 2019р. у справі № 342/180/17 (провадження №14-131цс19), який підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин (ч.4 ст.263 ЦПК України), сама по собі відсутність в кредитному договорі вказівки про строк повернення кредиту не є підставою для відмови в задоволенні вимог кредитодавця про стягнення фактично отриманих та використаних позичальником коштів, оскільки за змістом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

3 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду в справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) прийнято постанову щодо стягнення грошових коштів по договору приєднання, за змістом якої банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Із аналізу прийнятої Великою Палатою Верховного Суду в справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) постанови від 3 липня 2019 року, висновки якої щодо застосування відповідних норм права в силу положень частини 4 статті 263 ЦПК України підлягають врахуванню, встановлено, що Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених раніше у рішеннях Верховного Суду України, та орієнтувала судову практику у справах, де банк звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором, укладеним шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, на те, що на підставі норм матеріального права, які застосовуються до стандартної (типової) форми кредитного договору, не підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами та застосуванню відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Разом із тим, суд констатує, що відповідачка ОСОБА_1 активно користувалась кредитними коштами до 08.09.2019 року (дата незаконного заволодіння її картки третіми особами), та частково погашаючи заборгованість за кредитом, фактично визнавала факт отримання нею кредитних коштів, що підтверджується Випискою по рахунку.

Згідно Витягу з ЄРДР, номер кримінального провадження: 12019160490003448, 10.09.2019 року до ЧЧ Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області звернулась із заявою ОСОБА_1 про те, що в період часу з 23:30 по 23:55 08.09.2019 року знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 невстановлена особа таємно викрала майно ОСОБА_1 . Сума матеріального збитку становить 83 500 грн.

Вироком Пересипського районного суду м. Одеси від 05.10.2020 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України та призначено їй покарання:

- по ч.1 ст.185 КК України у вигляді одного року позбавлення волі;

- по ч. 2 ст.185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі;

- по ч.1 ст.357 КК України у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50-ти (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме у сумі 850 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворих покарань більш суровим, остаточно покарання призначити у вигляді трьох років позбавлення волі.

Покарання призначене у виді штрафу 850 гривень в дохід держави, відповідно до положень ч.3 ст.72 КК України складанню не підлягає та виконується самостійно.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язано ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме в частині матеріальних збитків. В частині стягнення моральної шкоди - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 143187,23 грн. (сто сорок три тисячі сто вісімдесят сім гривень двадцять три копійки), в рахунок погашення завданої шкоди.

У вироку суду також встановлено, що допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе визнала повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті. Також пояснила, що вона дійсно 08.09.2019 року, приблизно о 23.00 годині, працюючи в таксі «SHARK» прийняла заказ за маршрутом від проспекту Добровольського в м. Одесі до пос. Світле Одеської області. Під час поїздки потерпіла ОСОБА_1 заснула, а вона скористалась її станом та викрала у неї мобільний телефон та банківську картку, з якої потім зняла перевела гроші на свою картку.

Згідно наявного в матеріалах справи цивільного позову ОСОБА_1 , який був розглянутий в межах кримінальної справи, відповідачка ОСОБА_1 стягнула з ОСОБА_3 - 71 167,20 грн. кредитних коштів.

Згідно наявного в матеріалах справи листа начальника Другого Приморського ВДВС у місті Одеса від 05.04.2023 №16670, на виконанні у ВДВС перебуває виконавче провадження № 64853258 з примусового виконання виконавчого листа 523/8251/20, який видав Суворовський районний суд м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 143187,23 грн.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75(в редакції, чинній на час вирішення справи) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, якій суд повинен надати належну оцінку.

Вказаний висновок висвітлений у Постанові КЦС Верховного суду від 16.09.2020 року за результатами розгляду справи № 200/5647/18, яку суд вважає за необхідним застосувати у даній справі.

У постановах від 03.07.2019 у справі №204/2217/16-ц (провадження №61-47244св18) та від 30.10.2019 у справі №758/6565/16-ц (провадження №61-19365св18) Верховний Суд зазначив, що належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - є процесуальним обов`язком суду. Застосування норм права, оцінка доказів є прерогативою лише суду.

На підставі вищенаведеного, проаналізувавши наданий позивачем розрахунок заборгованості та Виписки по рахунку, суд вважає, що вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню у сумі 106619,84 грн.

Так, випискою про рух грошових коштів по картці ОСОБА_1 від 15.12.2022 року, за період з 01.11.2018 по 08.09.2019 підтверджується, що заборгованість станом на 08.09.2019 склала 49 908,10 грн. Залишок по картці станом на 07.09.2019 склав 21 619,90 грн. Кредитні кошти в сумах 20 800, 00 грн. та 728, 00 грн. зняті 08.09.2019 не відповідачем, а особою яка незаконного заволоділа її карткою ОСОБА_3 .

Випискою про рух грошових коштів по картці ОСОБА_1 від 15.12.2022 року, за період з 08.09.2019 по 15.03.2021 підтверджується, що заборгованість станом на 15.03.2021 склала 139 67,23 грн.

Розрахунком заборгованості №б/н від 01.11.2018 року по клієнту ОСОБА_1 станом на 15.03.2021 року, вбачається нарахування Банком:

- загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) у розмірі 125470 грн. 45 коп.;

- заборгованості за пенею та комісією у розмірі 14216 грн. 7 коп.

- сума погашення за наданим кредитом складає: 15 803,00 грн;

- нараховано відсотків на суму: 18 850,61 грн;

- сплачено відсотків: на суму: 18 850,61 грн;

Відповідач ОСОБА_1 , надавши до суду письмові пояснення, визнала суму заборгованості у розмірі 34 105,10 грн., яка сформувалась наступним чином: 49 908,10 грн. (заборгованість по картці станом на 08.09.2019 року) 15 803,00 грн. оплата по тілу кредиту.

Здійснивши власний розрахунок суми заборгованості, суд зазначає, що при здійсненні розрахунку заборгованості, позивач врахував суми нарахованих відсотків за користування кредитом.

Суд констатує, що з розрахунку заборгованості вбачається, що після погашення заборгованості по відсоткам відповідача, при тому, що в цей час відповідачем кошти на погашення заборгованості не вносилися, одночасно збільшувалася на суму погашення відсотків заборгованість за кредитом (тілом). Отже заборгованість за відсотками погашалась банком за рахунок кредитних коштів.

Разом із тим, анкета заява від 01.11.2018 року не містить розміру узгоджених між сторонами відсотків, з огляду на викладене сума відсотків неправомірно нараховувалася позивачем, тому 18 850,61 грн., нараховані як відсотки, підлягають відніманню від загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) у розмірі 125470 грн. 45 коп.

Також, суд не вбачає правових підстав для стягнення нарахованої заборгованості за пенею та комісією у розмірі 14216 грн. 7 коп., оскільки умови щодо нарахування пені та штрафу також не передбачені умовами анкети заяви від 01.11.2018 року.

При цьому, суд не приймає доводи сторони відповідача про можливість розрахунку заборгованості лише виходячи із суми 49 908,10 грн, яка сформувалась станом на 08 вересня 2019 року, за мінусом сплаченого нею тіла кредиту.

Суд виходить із того, що клієнт банку не несе відповідальності за несанкціоновані операції з платіжною карткою, якщо він невідкладно повідомив банк про такі операції, а банк не довів, що клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера чи іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Сам по собі факт коректного введення вихідних даних для ініціювання банківської операції не може достовірно підтверджувати вину клієнта.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду - Постанова Верховного Суду від 2 липня 2025 року у справі № 490/7829/23 (провадження № 61-16525св24).

За обставин даної справи вбачається, що Вироком Пересипського районного суду м. Одеси від 05.10.2020 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, та за наслідком розгляду цивільної справи:

- стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 71 167,20 грн. кредитних коштів.

З огляду на викладене, суд констатує, що позивач з власної ініціативи обрала спосіб захисту свого права не шляхом відмови від сплати банку заборгованості, за яку вона не несе відповідальність, а шляхом стягнення цієї заборгованості на свою користь з винною особи.

За таких обставин, покладати на Банк відповідальність, та стверджувати про те, що він може набути статус стягувача за виконавчим провадженням, було би примусовими діями, що суперечить інституту заміни сторони у виконавчому провадженні.

У той же час, внаслідок стягнення відповідачкою кредитних коштів з ОСОБА_3 у розмірі 71 167,20 грн., Банк позбавлений можливості стягнення цієї суми з винною ОСОБА_3 , інакше це призведе до подвійного стягнення, яке заборонено ст. 61 Конституції України.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідачкою ОСОБА_1 позивача АТ «Універсал Банк» про крадіжку її картки, за розрахунком суду, з відповідача підлягає стягненню: 106 619,84 грн., яка сформувалась наступним чином 125470 грн. 45 коп. (заявлена заборгованість за тілом кредиту) - 18 850,61 грн. (безпідставно нараховані та сплачені за рахунок кредитних коштів відсотки).

Відповідно до змісту ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1732,64 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) суму заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.11.2018 року у розмірі 106619 (сто шість тисяч шістсот дев`ятнадцять тисяч) гривень 84 копійки, яка складається з загального залишку заборгованості за надання кредиту (тіло кредиту).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 1732,64 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 03.08.2026р., у зв`язку із пошкодженням приміщення суду у результаті ракетної атаки по м. Одеса, та постійними ракетними атаками в районі розташування приміщення суду.

Суддя: К.О. Далеко